В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №13 - Список использованной литературы

Абаев-Брун::Брун-Гарипова::Гаркави-Козак::Козак-Навширванов
Навширванов-Смирнов::Смирнов-Vasari::к содержанию

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ №№50-95

50. Брун Ф. Черноморье: Сборник исследований по исторической географии. – Т. 2. – Одесса, 1880. – 141, II, 2, 408, 111 с.

51. БСАМ – Большой Советский атлас мира. – Т. 2. – Москва, 1939. – 8 с., 135 листов карт.

52. Бубенок О. Б. Ясы и бродники в степях Восточной Европы (VI – начало XIII в.). – Киев: Логос, 1997. – 224 с.

53. Буданова В. П. Готы в эпоху Великого переселения народов. – Москва: Наука, 1990. – 232 с.

54. Булгарова М. А. Структурные типы ногайских топонимов // Вопросы лексики и грамматики языков народов Карачаево-Черкесии. – Черкесск, 1984. – С. 31 – 38.

55. Буров Г. М. Физико-географические области Крыма и хозяйственно-культурная дифференциация его населения в каменном, бронзовом и раннем железном веке // Проблемы истории Крыма / Тезисы докладов научной конференции (23 – 28 сентября 1991 г., Симферополь). – Вып. 1. – Симферополь, 1991. – С. 17 – 19.

56. Бушаков В. А. Термины, обозначающие селения и крепости, в топонимии Крыма //Советская тюркология. – 1985. - № 2. – С. 28 – 37.

57. Бушаков В. А. Семантический анализ крымских ойконимов с топоформантами – сала, -кой, -эль / -эли и аффиксом –лар ~ –лер // Советская тюркология. – 1989. - № 2. – С. 40 – 49.

58. Бушаков В. А. Походження кримських топонімів Керч і Манґуп і проблема достовірності розширеної редакції листа хозарського царя Іосифа та напису на Тмутараканському камені // VI Республіканська ономастична конференція (4 – 6 грудня 1990 р., Одеса)/ Тези доповідей і повідомлень. – Ч. 1: Теоретична та історична ономастика. Літературна ономастика. – Одеса, 1990. – С. 3 – 5.

59. Бушаков В. А. К этимологии турецкого слова çelebi // Советская тюркология. – 1990. - № 6. – С. 40 – 51.

60. Бушаков В. А. Что означало название Артек? // Русская речь. – 1990. - № 2. – С. 128 – 130.

61. Бушаков В. А. Как возникло название города и страны Крым // Къасевет. – 1991. - № 1 (21). – С. 3 – 5.

62. Бушаков В. А. О древнем названии города-крепости Чуфут-Кале – Кыркор // Ватан (Родина). – 1991. - № 10. – С. 14 – 20.

63. Бушаков В. А. О происхождении титула калга в Крымском ханстве // Ватан (Родина). – 1991. - № 3 (6). – С. 14 – 18.

64. Бушаков В. А. Почему Боспор стал Керчью? // Русская речь. – 1991. - № 1. С. 131 – 141.

65. Бушаков В. А. Тюркская этноойконимия Крыма. Дисс. … канд. филол. наук / Ин-т языкознания АН СССР. – Москва, 1991. – 264 с.; Приложение. – 104 с.

66. Бушаков В. А. О происхождении названия крымского города-крепости Мангуп // Тюркология. – 1992. - № 3, - С. 64 – 68.

67. Бушаков В. А. Солхат, Таврика или Крым // Русская речь. – 1992. - № 5. – С. 92–97.

68. Бушаков В. А. О происхождении крымского винодельческого термина тарапан //Известия Крымского республиканского краеведческого музея. – Симферополь, 1993. – № 4. – С. 56 –58.

69. Бушаков В. А. Название Крым пришло из глубины веков // Голос Крыма. – 10 июня 1994. - № 23 (30). – С. 3.

70. Бушаков В. Проблематика достовірної етимологізації кримських топонімів у зв`язку з вивченням історії Криму // Східний світ / Омелянові Пріцаку до 75-ліття з дня народження. – 1994. - № 1 – 2. – С. 29 – 33.

71. Бушаков В. Про фулльскій народ і його священний дуб у Житії Костянтина Філософа та локалізацію міста Фулли і Фулльської єпархії // Україна в минулому. – Вип. 5. – Київ; Львів, 1994. – С. 9 – 31.

72. Бушаков В. А. Відтамгові родоплемінні імена тюркських народів // V Наукова геральдична конференція (10 – 11 листопада 1995 р., Львів)/ Збірник тез повідомлень та доповідей. – Львів, 1995. – С. 12 – 15.

73. Бушаков В. А. Когда крымский город-крепость Феодоро стал называтьсяя Мангуп-Кале? // Известия Крымского Республиканского краеведческого музея. – 1995. - № 9. С. 3–10.

74. Бушаков В. Етнонім татар у часі і просторі // Україна в минулому. – Вип. 8. – Київ; Львів, 1996. – С. 108 – 116.

75. Бушаков В. А. Етноніми бодрак і буртас. До питання про історичну долю буртасів // Східний світ. – 1995. - № 2 / 1996. № 1. С. 94 – 103.

76. Бушаков В. А. Що означає кримський хоронім Чонгар? // Mapa mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. – Львів; Київ; Нью-Йорк, 1996. – С. 287 – 297.

77. Бушаков В. А. Історичні топоніми Криму, пов`язані з реліґією та народними обрядами // Українська ономастика/ Матеріали наукового семінару, присвяченого 90-річчю К.К. Цілуйка. – Київ, 1998. – С. 28 – 32.

78. Бушаков В. А. Каймакамства і кадилики в Кримському ханстві (XVIII ст.) //Східний світ. – 1998 (Київ, 2000). - № 1 – 2. – С. 33 – 64, картосхема.

79. Бушаков В. А. Календарный праздник крымских татар дервиза в сравнительном освещении // Голос Крыма. - 18 сентября 1998 г. - № 38 (253). – С. 4.

80. Бушаков В. Дієслівні топоніми в тюркській топонімії Криму // Наукові записки /Кіровоградський Державний педагогічний університет ім. В. Винниченка. – Вип. 37. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград, 2001. - С. 13 - 16.

81. Бушаков В. А. Тюркізми в оронімії Північного Приазов`я // Студії з ономастики та етимології. 2002. – Київ: Кий, 2002. – С. 40 - 47.

82. БЭ – Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания. В 20 т. – Санкт-Петербург: Мейер, Просвещение, 1903 – 1904.

83. Васильев А. А. Готы в Крыму: Ч. 1. Ранняя пора христианства и эпоха переселения народов // Известия Российской Академии истории материальной культуры. – Петроград, 1921. – Т. 1. – С. 1 – 80 (265 – 344).

84. Васильев Б. А. Проблема буртасов и мордва // Вопросы этнической истории мордовского народа / Труды Института этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. – Т. 63. – Москва, 1960. – С. 180 – 209.

85. Васильев В. П. История и древности восточной части Средней Азии от Х до ХІІІ века. – Санкт-Петербург, 1857.

86. Васильевский В. Г. Житие Иоанна Готского // Труды. – Т. 2, вып.2 . – Санкт-Петербург, 1912. – С. 351 – 427.

87. Вельяминов-Зернов В. (с участием ученого казанца Х. Фейзханова). Материалы для истории Крымского ханства, извлеченные по распоряжении Академии наук из Московского Главного архива Мин[истерства] иностр[анных] дел. – Санкт-Петербург, 1864. – 1000 с.

88. Винников Я. Р. Родоплеменной состав и расселение киргизов на территории Южной Киргизии // Труды Киргизской археологической экспедиции. – Т. 1. – Москва: Изд-во АН СССР. – С. 136 – 170.

89. Витчак К. Т. Скифский язык: опыт описания // Вопросы языкознания. – 1992. - № 5. – С. 50 – 59.

90. Возгрин В. Е. Исторические судьбы крымских татар. – Москва: Мысль, 1992. – 446, [2] с.

91. Воробьева И. А. О некоторых социальных факторах, определяющих возникновение и функционирование современной топонимии // Питання сучасної ономастики. – Київ: Наукова думка, 1976. – С. 33 – 37.

92. Воробьева И. А. Топонимика Западной Сибири. – Томск: Изд-во Томского университета, 1977. – 152 с.

93. Гагкаев К. Е. Историко-лингвистическое значение скифской ономастики Северного Причерноморья // Питання сучасної ономастики / Збірник доповідей, повідомлень та виступів на IV Республіканській ономастичній конференції (1 – 4 жовтня 1969 р., Одеса). – Київ: Наукова думка, 1976. – С. 71 – 80.

94. Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. – Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 1949. – 623 с.

95. Гарипова Ф. Г. Исследования по гидронимии Татарстана. – Москва: Наука, 1991. – 294 с.

назад::далее::к содержанию