В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №10 - Раздел 6 - Особенности диалектов, отражённые в тюркских топонимах
назад::к содержанию

ДІАЛЕКТНІ ОСОБЛИВОСТІ В ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМАХ
різні діалектні форми

В топонімах відображені різні діалектні форми таких характерних і широко вживаних у кримській топонімії географічних термінів та інших слів, як:

ağız : avuz
рот, паща; гирло ріки; вхід до печери; початок дороги, стик, розгалуження, роздоріжжя, перехрестя

г. Агиз-Хир (Конек), ліс Агиз-Ічі біля с. Кутлак, Агиз-Кир біля с. Аян, Агиз-Кир-Даглари біля Алушти, ліс та хр. Агиз(Агис)-Хир біля Ст. Крима, с. Агиз(Авуз)-Кенеґез, р. Аузун-Узень, с. Авуз-Кенеґез, Авуз-Кирк, Беляуз-Кипчак, ур. Аспедлауз, Атлауз (двічі), ліс Атлауз, Ат-Авуз біля с. Уппа, ур. Сбалараус (Збалараус), Шалтараус;

alt : ast
низ, нижня частина

с. Кая-Алти(Каясти)-Канли, Дірек-Алти-Кипчак, ліс Аст біля с. Дуванкой, пас. Кая-Асти біля с. Бештерек, с. Каясти, Каясти-Кипчак, ур. Борлук-Астинда, Каралган-Астинда;

çeşme : keşme : kişme
джерело; фонтан; водоймище < п çäşme ~ çeşme джерело

дж. Чешме, Чешмечік, Чешме-Чокрак, Ай-Ян-Чешме, Дардик-Чешме, Джамі-Чешме, Кáліца-Чешме, Кучарі-Чешме, Кюр-Чешме, Малаперза-Чешме, Манджиль-Чешме, Миших-Чешме, Сарай-Чешме, Сідзян-Чешме, Суюнин-Чешме, Таш-Чесме, Таш-Чешме, Хібус-Чешме, Чемер-Чешме, г. Чішма-Кая біля с. Коджасала, джерела (фонтани) Алі-Устанин-Кешмесі, Буюк-Кешме, Джамі-Кешме та Лаконез-Кешме в Ай-Серезі, Тирма-Кешме, дж. Айян-Кішмесі, Алунья-Кішме, Басарнин-Кішмесі, Вакуфлар-Кішме, Демерджі-Кішме, Кавалин-Кішме у с. Дерменкой, Настира-Кішме, Тахтали-Кішме, Узла-Узин-Кішмесі, Хауджиларин-Кішмесі, фонтани Кішме-Майлі, Демерджі-Кішме, Джамі-Кішме, Іліас-Кішме, Копс-Кішме та Мейлан-Кішме в с. Дерменкой;

dağ : tav
гора; гірський ліс

г. Аю-Даг, Баба-Даг (Манґуп-Кале), Ечкі-Даг, Сінабдаг, Даг-Тепесі (Тепе-Кермен), гірський масив Кара-Даг, ліс Кирли-Даглар біля с. Юкари-Тайган, Сирт-Даг, с. Біюк-Даг-Елі, Даг-Елі-Гаджи-Ага, Кизилкая-Дагелі, Яшдаг (Яшлав) “Молодий ліс”, г. Таубаши, Кара-Тав, Каратау, Массандра-Тау, Орта-Тау, Тас-Тау, ліс Авджи-Тав біля Феодосії та с. Терсхонди, Алі-Тав біля с. Татар-Осман, Тавчик біля с. Камишли, с. Тав-Бадрак, Тав-Базар, Тав-Бораган, Тав-Бузар, Тавель (Даг-Елі), Екітав-Кочеґень;

degirmen : dermen : termen

г. Деґермен-Култук біля Судака, Деґермен-Тепе – відріг г. Таракташ, с. Деґерменкой, Деґермен-Хири, Біюк-Деґермень, Кош-Деґермень, Серебряков-Деґермень, Шостак-Деґермень, маєток Кет-Агач-Деґермен, с. Кашик-Термень, Султан-Термень, Терменчік;

delik : teşik
діра, дірка, отвір

ск., дж. Делік-Таш біля с. Ускют, г. Деліклі-Кая (Анастас-Кая), ск. Деліклі(Делеклі)-Кая біля с. Коз, печ. Аю-Тешік та Борю-Тешік на г. Ай-Петрі, Алтин-Тешік на г. Ак-Кая, камінь Тешік-Таш біля с. Фотісала, кур. Тешік-Баш-Оба (дві назви), ск. Тешік-Кая біля Бахчисарая та с. Уркуста;

cañ : yañ : yañı : yeñi
новий

с. Джанкой (три ойк.), Джанкой-Бешкуртка, Джанкой-Ортель, Джани-Кесек, Єні, Єні-Алі-Кеч, Єнікой (Єнкой ~ Джанкой) (кілька ойк.), Єні-Сала (три ойк.), Єні-Сарай, фортеця Єні-Кале, місто Yeñi Bazar (тепер Армянськ), Янкой (кілька ойк.), Яникой, Яни-Джандевлет, Яни-Кат, Яни-Мангит;

cayla : yayla : caylaq : yaylaq, caylav : yaylav
гірське літнє пасовище; кочів`я

Яйла (Кримські гори), хр. Карабі-Яйла, Aypetri yaylası, Babuğan yaylası, Nikita yaylası, г. Яйлабаш, с. Суїґмен-Джайла біля Феодосії, с. Джайлав (три ойк.), Яйлав-Сарай, Ельґері(Ільґері)-Джайлак, Сирт(Суртку)-Джайлак, Тархан-Джайлау біля Єнікале;

tepe : töbe : töpe
пагорб, вершина

г. Тепе (Даг-Тепесі), Тепе-Кермен, Ай-Тепе, Ак-Тобе, Аліс-Тепе, Джав-Тобе, Джай-Тобе, Зибуктепе, Зуку-Тепе, Кара-Тепе, Катран-Яккан-Тепе, Кок-Ассан-Тепе, Куїн-Тепе біля г. Ай-Петрі, Мамо-Тепе (дві назви), Оґуз-Тепе, Попас-Тепе біля річки Отузки, Уксек-Тепе, Черкес-Тепе, Шайтан-Тепе, Шапу-Тепе, Юкітепе, паг. Çeren töpe в с. Буюк-Озенбаш, с. Тепеджік, Тюпеджік, Аргин-Тобечік, Ґюзель-Тепе, Джав-Тобе (нині Вулканівка), Коктебе (Коктебель), Тас-Тепе, Той-Тебе, Тобечокрак (два ойк.), Direkli tepe.

В гідронімії Криму відображені місцеві гідрографічні терміни: avut ставок, запруда, неглибока загачена калюжа снігової чи дощової води – водойми Аджи-Аут, Ташли-Аут, с. Аут (три ойк.), Аутка, Кайнаут, bol göl – поглиблення в руслі Бурульчі, застої, що мають іноді вигляд невеликих ставків, в яких водиться струг – застій Боль-Ґоль-Кічкене на Бурульчі біля г. Йаман-Таш, bunar джерело – дж. Гаджи-Аміль-Бунар, Карабер-Бунар, Мулла-Бунар, Чор-Бунар, Шакір-Бунар у Судацькій дол., köbke – заболочена місцина Хамишин-Кобкесі та джерела Кобкебаглар і Кіч[к]іне-Кобке біля р. Шелен, яр Кобкі (впадає у Біюк-Карасу), р. Копкелер-Чешме біля с. Коз, tıynaq ставок, загата – оз. Е(н)ґіс-Тинах на Карабі-Яйлі, канава Яртинах біля р. Ворон, луг Лахлин-Тинах та оз. Еґіс-Тинах, утворене р. Малбай, кол. та ур. Тинак-Баш-Кую біля с. Ай-Серез.

назад::к содержанию