Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №10-01)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №10 - Раздел 6 - Особенности диалектов, отражённые в тюркских топонимах
далее::к содержанию

Розділ 6

ДІАЛЕКТНІ ОСОБЛИВОСТІ В ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМАХ
основні фонетичні ознаки

З початку ІІ тисячоліття н.е. степову частину Кримського півострова до монгольського завоювання займали кипчацькі племена, а гірські долини й Південнобережжя населяли візантійці (румеї), ґенуезці, вірмени, абхазо-адиги, які залишили тут свої топоніми. У XV – XVI ст. на Південнобережжі оселялися вихідці з Анатолії, а з середини XVIІ ст. степовий Крим заселили ногайські племена. Ці етно-лінґвістичні фактори визначили ареали тюркських діалектів у Криму. Кримськотатарська мова має три діалекти: північний, або степовий (ногайський), з південною межею по лінії Євпаторія – Біюк-Онлар – Феодосія, південний з рядом говірок, що займав нагір`я й Південний берег від Байдар до Феодосії, та середній (центральний) діалект, котрий займав простір між північним і південним [Севортян 1966. С. 234, 257]. Основні фонетичні особливості цих трьох діалектів описала С. Ізидінова на матеріалі, зібраному від старшого покоління носіїв кримськотатарської мови з різних районів Криму [Ізидінова 1995].

Огузо-кипчацькі відповідності в кримській топонімії розглянула Х. Ісхакова [Исхакова 1988]. Її розвідка виконана не на кримськотатарському матеріалі, а на матеріалі російськомовних карт і письмових джерел, яким притаманна неточна й часто спотворена передача тюркських імен. В російських джерелах кипчацькі топоніми степової частини
Криму можуть передаватися в огузькій формі, тобто початкові t, k, c замінюються відповідно на d, g, y, ş (< ç) на ç, а s (< ş) на ş: замість ногайських Тереклі- (terekli) або Тюп- (tüp) стоїть відповідно Діреклі- (т direkli) й Діп- (dip), - тому немає підстав робити висновки про наявність огузьких рис у степовому діалекті. На російських картах і в документах тюркське a часто передається в першому складі як о: р. Алма ~ Олма, Асма ~ Осма, с. Акташ ~ Окташ, Алма-Тамак ~ Олма-Тамак, Тамак-Киргиз ~ Томак-Киргиз, - але ж не можна на підставі цього говорити про окання в кримськотатарських діалектах (див. [Исхакова 1988. С. 130]).

Діалекти розрізняються за такими основними фонетичними ознаками (приголосні й поширення губної гармонії на подальші склади), представленими в лексемах, відображених у топонімах (див. [Ізидінова 1995]):

Північний діалект Середній діалект Південний діалект
c- c-, y- y
t- t-, d- d
k- k-, g- g-
q ğ- ğ
p-, m- b- b
b- b- v
q q x
- h h
-v-, -v   -ğ-, -ğ
s ş ş
ş ç ç
p f f
-ğ- -q- -q-
-g- -k- -k-
-b- -p- -p-
ñ ñ n
çüriklik çürüklik çürüklük

На основі неточно й часто спотворено переданих на російських мапах та в різних документах тюркських топонімів Криму не можна отримати достовірні дані щодо фонетичних особливостей кримськотатарських діалектів.

Притаманні в анлауті південному діалекту фонема y-, а північному c-, корелюють в таких топонімах: с. Джага, Джага-Баши, Яка-Аліке, дж. Чемух-Яга (yağa край, берег; сторона), дж. Ярлар у Кутлацькій дол., канава Яртинах біля р. Ворон, с. Ак-Яр, Джаркую, Даул-Джар, оз., с. Кизил-Яр, г. Як-Ярлар (yar яр), с. Джарак ~ Ярак, морська затока Ярилгач, оз., р., с. Джарилгач (yarılğaç помилування, рятунок, визволення), с. Боз-Джайчи ~ Боз-Яйджи (yaycı лучник), Джамічі ~ Ямічі, Джанлар ~ Янґалар, Ток-Йол(Джол) (yol дорога); відповідно g- та k-: оз. Алексі-Ґоль, Горза-Ґоль, Джереклі-Ґоль, Когуй-Ґоль, Сари-Коль, Тархан-Ґьоль (Кият), Ташли-Ґоль, Усеїн-Аджи-Ґоль, ур. Коль, дж. Шмалаколь, с. Єніколь, Кара-Ґоль, Коль-Алчин, Сариґоль, Тузколь, оз. Амбар-Коль, Єшіль-Коль, Камишли-Кьоль на Бабуган-Яйлі, Япрах-Коль, луг Акча-Коль, Караколь, Токай-Коль, ур. Барак-Коль(Ґьоль), г. Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі, Хриколь-Бурун, с. Бараколь (кт, т göl, н köl озеро, водоймище).

Варіанти ойконімів Отар-Буйнак(Мойнак) та Яли-Буйнак(Мойнак) представляють вимову середнього діалекту з b- та ногайського діалекту з m- в анлауті.

На мапі Криму 1817 року, укладеній генерал-майором Мухіним, частину назв сіл степової частини півострова зафіксовано в ногайській вимові, з притаманними їй фонемами s (< ş) та ş (< ç): Алаш [Алач], Бутеґеш [Бутеґеч], Кашик [Качик], Кипшак [Кипчак], Кірмаше [Кермачи], Кудашик [Кудайчик], Куйше [Кувче], Біюк- та Кучук-Мамшик [-Мамчик], Сусуз- Джайши [-Джайчи], Сюша та Біюк-Сюша [Ельґері- та Сирткі-Чуча], Біюк-Тозакши [-Тузакчи], Шеґелек [Чеґелек], Шеґене [Чеґене], Шіле [Чілле], Шіпче [Чіпче], Шокмай [Чокмай], Шокур [Чокур], Шорубаш [Чурубаш], Шуйке [Чуйке], Тамам-Юш [Тамам-Юч] (кт üç, н üş три),- пор. сусідні ойконім Чорюм і лімнонім Шорум ~ Чюрюм (Ай-Ґуль).

Притаманна кримськотатарській мові елізія вузького голосного на початку або всередині складу відображена в таких ойконімах: с. Ілес ~ Лез, Ак-Леїз(Лез), Кара-Ільяс ~ Кара-Іляз ~ Каралез, Кадир-Лез ~ Катерлез (İlyas), Абай-Смаїл (İsmail), Аспенділер(Аспендіяр?)-Ляк, Бешуй-Іляк (Беш-Ойлу-Лак), Джума-Іляк (Джума-Кесеґі-Лак), Дюрт-Ойлу-Лак, Карача-Іляк (Карагаджи-Лак), Тали-Іляк (Тали-Кесеґі-Лак), Мамбет-Улан(Лан).

далее::к содержанию

на верх страницы::Словотворный анализ топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования