Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №9-08)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №9 - Раздел 5 - Структурно-словотворный анализ тюркских топонимов
назад::к содержанию

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМІВ
топонімічна множина представлена в іменах шести міст

Топонімічна множина представлена в іменах шести міст Тавріки у Плінія Старшого: Оргокіни, Харакени, Ассірани, Стактари, Акісаліти та Каліорди [Скржинская1977. С. 96], - ойконімах Κήποι (Cepoe) “Сади” на Керченському п-ві, Τάφραι (Taphrae) “Рови” на Перекопському перешийку або на Керченському п-ві, Characeni (Χάραξ – дг χάραξ місце, укріплене частоколом і ровом) (Characeni (Χάραξ) локалізують на м. Ай-Тодор або на місці сучасного Кореїза (див. [Скржинская 1997. С. 61]), Φούλαι (Phullae), Партеніт < *Παρθενίται “Мешканці Партенія” (пор. назву античного поселення Παρθένιον на Керченському п-ві), в якому простежується суфікс -ίτ-, що утворює назву жителів від географічних імен, Ялта (Яліта) та фортеця Гурзувітів у Прокопія Кесарійського (Гурзуф ~ Урзуф).

Ойконіми на -lar (-ler) утворені від соціальних термінів і титулів (abuz ~ havız, acı ~ hacı, bay, çelebi, emir, ğazı, molla, mırza, seyit, seymen, tarxan, qul, şeiq, xoca), етнонімів (Çerkes, Qazaq, Qumuq), родоплемінних імен (Baylar, Meñler, Oñlar, Sollar, Uzunlar), антропонімів та апелятивів (çayır лука, галявина, пасовище, çuqur яма, низовина, лощина, meydan площа, поле, mezar могила, xasta хворий, yer земля, місце).

В алтайській топонімії афікс –lar передає значення “місце з невизначеною сукупною кількістю предметів” і є одночасно топонімічним формантом, який виступає субститутом географічного номена, зближуючись з афіксом -lıq: г. Aq Taştar “Білі камені”, пер. Adırlar “Руїни”, р. Sañdar “Триніжки”, улоговина Aq Möştör “Кедри”, хр. Quzuqtar “Горіхи”. Із 3143 тюркських топонімів Гірського Алтаю лише 20 є плюральними [Молчанова 1990а. С. 105 – 106; 1990б. С. 13]. Утворені від апелятивів топоніми на –lar у Криму мають такий же синкретичний характер.

Румейські ойконіми Кореїз (Хураїс), Лімнеїз, Олеїз, Сімеїз утворені від апелятивів нг χωριό, рум. xóra село, λίμνη озеро, став, болото, нг ’εληά ~ ’ελιά,’ελαία, лат. oleum маслина також за допомогою суфікса множини -εις, пор. назву місця розваг Кунанéїс “Гойдалки” (нг κούνια гойдалка) в румейському селі Стила у Північному Приазов`ї. Ойконіми pluralia tantum характерні для української ойконімії:

  • Бабинці, Бабчинці, Балки, Барсуки, Білошапки, Береги, Бережки, Березники, Близнюки, Богдани, Борки, Бортники, Бортничі, Броди, Буди, Бурти,
  • Валки, Вербки, Верби, Вереси, Винники, Вишеньки, Вороньки,
  • Гаї-Ростоцькі, Голоби, Головеньки, Головлі, Горби, Горки, Гребені, Гути,
  • Дегтярі, Дідичі, Джуринці, Дрозди,
  • Ждани, Житники, Жуки, Жуляни, Жупани,
  • Заболотці, Заброди, Заводи, Загірці, Заліси, Залісці, Заліщики, Зарічани,
  • Іваничі, Івахни,
  • Козачки, Кобеляки, Ковалі, Копанки, Копані, Коржі, Косарі,
  • Лемеші, Липники, Луги, Лужани, Луки,
  • Маковичі, Малі Борки, Мачехи, Мельники, Могиляни, Моринці, Москаленки, Мошни, Нові Млини,
  • Озеряни, Орли,
  • Пекарі, Пінчуки, Підгайці, Підгірці, Підлуби, Підставки, Погреби, Пологи, Поляни, Прилуки, Пруди, П`ятигори, П`ятихатки,
  • Рачки, Репки, Річки, Роги, Ромни, Ряшки,
  • Савинці, Садки, Серби, Сивки, Солонці, Сотники, Ставчани, Стайки, Суми, Сухоліси, Сушки,
  • Табаки, Терни,
  • Хижки, Хижинці, Ходаки,
  • Чабани, Чорниші, Чумаки,
  • Юрківці,
  • Ярославичі, Яхни, Яхновці, Яськи, Яцьки, Яцьковичі
  • та багато інших.

Афікс -lı (-li, -lu, -lü) утворює від іменних основ іменники та прикметники зі значенням “що володіє тим, що названо вихідною основою”, “що володіє якостями чи ознаками того, що названо вихідною основою”, “уродженець або мешканець місцевості, названої вихідною основою” – б. Менерлі-Узень біля с. Коз, Сатирли біля Феодосії, Сулу-Дере біля с. Уркуста та біля с. Отуз, г. Айбатли, Куркушлу-Оба в Судацькій дол., дж., пас. Сулу-Дере біля с. Ай-Серез, кур. Мишакли-Оба, канава Хадишлю біля р. Ворон, оз., с. Богайли, печ. Сулу-Коба (дві назви), Сувли-Коба біля Бахчисарая, м. Чамли-Бурун, р., с. Фундуклу (Фундукли), с. Казанли, Камишли (три ойк.), Карпулу, Каяли-Кенеґез, Каяли-Сарт, Киянли, Коґенлі-Кият, Коперлікой, Курулу-Кенеґез, -Кипчак, Мургулу, Мурзали-Бітак, Ногайли-Кирк, Сабли, Тал[л]и-Іляк, Ташли-Даїр, Ташли-Конрат, Ташлияр, Тереклі-Абаш, -Ішунь, -Карса, -Китай, -Конрат, -Шейх-Елі, Улакли, Чардакли, Чокракли-Шейх-Елі, ск. Деліклі-Кая біля с. Коз.

В тюркській топонімії Гірського Алтаю афікси –lı та –lıq є основними. Вони вказують на сукупність чи множинність предметів (з 754 похідних топонімів вони містяться в 343). В одноосновних топонімах ці афікси служать морфологічним засобом субстантивації й топонімізації, функціонально відповідаючи географічному номену в складних топонімах: Buqalu “(Ріка), де є бики”, Baltırğandu “(Западина) де росте борщівник”, İıraalu “(Ручай), де є чагарник” [Молчанова 19909а. С. 104].

Афікс -sız (-siz, -suz, -süz) утворює від іменних основ прикметники, які означають відсутність того, що названо вихідною основою – гірський прохід Менсіз-Богаз, Міессіс-Богаз-Сохах, с. Сусуз-Баг.

Від антропонімів і титулів у родовому відмінку з афіксом –ki утворюються ойконіми на -nıñki (-niñki) зі значенням “те, що належить даній особі”: Есен[і]нкі “Есенова маєтність”, Казанкі, Казининкі, Каранкі (два ойк.), Коштанкі-Керлеут, Коджалкі та Ґері-Коджалкі (Ельґері- та Сиртке-Коджалкі) (n → l), Молланинкі, Ногайникі “Володіння ногайців”, Ойсункі ~ Ойсунку (можливо, від антр. Ойсул), Темірінкі (Темірнік), Уруснукі (Уруснуку), Черкезінкі, Якшиникі (Яшиникі). Компонент -nıñki (-niñki) можна вважати ойконімним фомантом.

В деяких топонімах представлені афікси відмінків: афікс місцевого відмінка -da (-de, -ta, -te) – ур. Борлук-Астинда “Під покладом крейди” (ast низ, astında під (чимось), Копур-Япунда (köpür міст, yapı споруда), Хирда-Тарла (qır узвишшя, tarla поле) – останній спуск при в`їзді до Алушти; афікс відкладального відмінка -dan (-den, -tan, -ten) – г. Емджетен-Кая (emce дядько по батьку), дж. Таштан-Чокрак.

В румейській топонімії можна виділити ряд ойконімів на –тка: Аутка, Варнýтка, Мухалятка (пор. також т muhallet вічний, безсмертний), Мішáтка ~ Мшатка ~ Пшатка (пор. нг Μιχαήλ ім`я чол., (архангел) Михаїл, μύχιος внутрішній, глибокий, μυχός затока, яка глибоко врізається в сушу, μέσος середній), Савáтка.

назад::к содержанию

на верх страницы::Словотворный анализ топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования