Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №9-06)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №9 - Раздел 5 - Структурно-словотворный анализ тюркских топонимов
назад::вперёд

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМІВ
в живому мовленні кримських татар

yaşır- ховати, приховувати, переховувати, yaş- ховатися, переховуватися (звідки yaşmaq вид чадри) – ск. Киз-Яширган [Qız yaşırğan] “(Місце), де переховували дівчину (дівчат)”;

yayıl- розстелятися, розповсюджуватися, розливатися – гал. Яйилган-Алан [Yayılğan alan] “Розлога галявина”;

yıqa- ~ yuv- прати, мити, купати – р. Йохаган-Су [Yıqağan suv] “Мийна вода”;

yıqıl- валитися, обвалюватися, падати – г. Йикилмак-Кая [Yıqılmaq qaya] “Скеля, що має впасти”.

Безумовно, в живому мовленні кримських татар, урумів та караїмів існувало багато дієслівних мікротопонімів, котрі, на жаль, втрачено назавжди. Можна припускати, що їхня частка в кримському топоніміконі була приблизно такою ж, як і частка дієслівних топонімів в інших тюркських топонімічних системах. Так, в монографії М. Усманової, присвяченій башкирській топонімії басейну ріки Сакмар, наведено близько ста одно-, дво-, три-, чотирьох- та п`ятикомпонентних дієслівних топонімів [Усманова 1994. С. 86 - 97, 100, 107 - 115]. М. Зайнуллін назвав сорок дієслівних мікротопонімів (далеко не всі) лише в одному Кугарчинському районі Башкирії [Зайнуллин 1973].

В кримських дієслівних топонімах представлені такі граматичні форми:

дієприкметник теперішньо-майбутнього часу на -ar (-er, -ır, -ir) : -maz (-mez) (заперечна форма), пор. киргизькі топоніми: р. İt aqar “(Ріка), що понесе собаку”, ур. At çabar “(Місце), де проводять перегони коней”, г. İz basar “(Гора), по якій іде слід”; пік Ulaq embes “(Гора), на якій козеня не ссе молоко”, ур. Börü körbös “(Улоговина), яку вовк не бачить”, Cel tiybes “(Улоговина), в якій не дме вітер”, р. Kün tiybes say “Річкова долина, на яку не падає сонячний промінь” [Конкобаев 1980. С. 256 - 257];

дієприкметники теперішньо-минулого часу на -an (-en) та -ğan (-qan, -gen, -ken);

дієприкметник минулого часу на -mış (-miş, -muş, -müş);

дієприкметник минуло-теперішнього часу на -dıq (-tıq, -dik, -tik, -duq, -tuq, -dük, -tük);

ім`я дії на -ma (-me): Avdarma, Aylanma, Aylanma qaya, Dayanma, Kiyik atlama, Qorquzma qaya, Quçaqlama qaya, Qutırma, Sarıtma, Talma boğaz, Talma çoqraq, Tırma qaya (афікс –ma, що утворює іменники від дієслівних основ, є одним із продуктивних у киргизькій топонімії [Конкобаев 1980. С. 250]), - та, можливо, інфінітив на –maq (-mek): Yıqılmaq qaya, пор. рідкий випадок ороніма Beyemäktaş (beye- танцювати, taş камінь) у башкирській топонімії (див. [Псянчин 1973. С. 279]) (у башкирській мові афікс -maq (-mäk) вже не дає новоутворень);

особова форма дієслова минулого часу з афіксом -dı (-tı, -di, -ti, -du, -tu, -dü, -tü) (крім дієприкметникових форм на -ğan, -ar, -bas, у киргизькому топоніміконі також представлений минулий визначений час дійсного способу з афіксом -dı: перевали Qız tuudu “Дівчинка народилась”, Kempir öldüü “Стара померла”, Toqmoq saldı “Палиця вдарила”, Tülöö berdi “Жертву приніс”, Suuq tüştüü “Мороз вдарив”, річки Çoloq cardı suu “Річка, де загризли однорукого”, Çoñ eşek öldü “Великий віслюк здох” [Конкобаев 1980. С. 257 - 258]);

наказовий спосіб другої особи однини – основа дієслова, заперечна форма з афіксом - ma (-me): Dayanma!, Kelme tez!, Qorqma, balam!, Tırma! qaya, пор. башкирський оронім Qolama! tau “Гора Не впади!” (див. [Псянчин 1973. С. 279]).

На думку Г. Донідзе, значна кількість дієслівних топонімів у тюркській топонімії спричинена аглютинативною будовою тюркських мов [Донидзе 1964. С. 46]. Він виділив у тюркській топонімії сім основних різновидів дієслівних географічних назв, виражених:

(1) лише дієприкметником на –an, -mış, -ğan або –r у позитивній чи заперечній формі (другий компонент топоніма, виражений якимось іменником, є втрачений, або, в разі географічного терміна, мається на увазі): Ağarmış, Aqmaz, Basqan, Çökken, *Dayanan, Süyren (тут і нижче наводяться кримські топоніми);

(2) сполученням іменника в основному або непрямому відмінку, що виражає об`єкт дії (котрий може мати означення), з одним із вищеназваних дієприкметників: Çorba döken, Qarpız tığırtqan, Qız yaşırğan, Taş yarğan;

(3) сполученням іменника в основному відмінку, що виражає суб`єкт дії, з дієприкметником: Aqar suv, Balta tiymez, Bıçaq qırmaz, Oğlan boğulan, Ögüz keten, Ögüz ölgen, Suv aqan, Suv batqan, Suv çaptıran, Suv tüşken, Uçan suv;

(4) реченням, що має підмет і присудок, виражений особовою формою дієслова в минулому часі на –dı: Çoban bastı, Taş bastı, Sultan keldi oba, Ürkti çoqraq, Xan geldi, - або дієсловом в наказовому способі: Adım tur!, Adım tur! orman, Qorqma, balam! [qayası], Talma! çoqraq, Tırma! qaya;

(5) визначальним словосполученням, перший компонент якого виражений дієприкметником, а другий є номенклатурним географічним терміном: Izlemez qaya, Közetken tapçan, Ölmez qır, Ötken alan, Qatmaz car, Qaytmaz yar, Qazılğan oba, Söndürmüş boğaz, Talqan çoqraq, Yanğan tav, Yayılğan alan, Yıqağan suv;

(6) визначальним словосполученням, перший компонент якого виражений дієприкметником з іменником, що йому передує й виражає об`єкт дії, а другий є географічним терміном: Çufut çağırğan burun, Keçit vermez sırt, Qatran yaqqan tepe, Taş atqan qaya, Taş kesen tav, Taş küter özen;

(7) визначальним словосполучення, перший компонент якого виражений дієприкметником з іменником, що йому передує й виражає суб`єкт дії, а другий є географічним терміном: Memet öldik dere, Taş basqan köy, Tilki yalğan burun, Yel tiygen çoqraq, Yel tiygen maydan.

Оронім Batmış – şaşma! можна порівняти з назвами острова Barsakelmes “Якщо підеш – не повернешся” в Аральському морі й сору (висохлого озера) Barsakelmes в Узбекистані.

назад::вперёд

на верх страницы::Словотворный анализ топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования