В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №9 - Раздел 5 - Структурно-словотворный анализ тюркских топонимов
назад::вперёд

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМІВ
атрибутивний синтаксичний зв`язок

qaz- копати, рити – с. Таш-Казган-Конрат [Taş qazğan Qoñrat] “(Аул) Конрат, де добувають (добували) каміння”, пор. башкирський оронім Taş qazğan tauı “Гора, де добували камінь”;

qazıl- бути розкопаним, викопаним – кур. Казилган-Оба [Qazılğan oba] “Розкопаний курган”;

qır- нищити – с. Бичак-Кирмас [Bıçaq qırmaz] “Ніж не знищить” (антропонім);

qorq- боятись, лякатись – ск. Кор[к]ма-Балам [Qorqma, balam!] “Не бійся, моя дитино!”, що знаходиться на відстані чотирьохсот метрів від ск. Вай-Анам-Хаяси [Vay, anam! qayası] “Скеля Ой, мамо!” в долині Качі, біля ур. Качи-Кальон;

qorquz- лякати – г. Курузма (Хоразма-Кая) [Qorquzma qaya] “Скеля страху”;

quçaqla- обіймати, охоплювати, включати, оточувати з усіх боків – камінь Кучаклама-Кая “Скеля, яку обіймають” біля с. Арпат;

qutır- казитися; скаженіти, шаленіти, навісніти, лютувати, сатаніти; виходити з норми, не знати границь – гал. Кутирма [Qutırma] (від тюркського qutırma, quturma безумство, божевілля, шаленість, вірогідно, походить російське кутерьма);

sarıt- охоплюватись – б. Саритма [Sarıtma] на Карабі-Яйлі;

savur- віяти, розвіювати; розбазарювати, тринькати, savurğan марнотратний – дж. Савурган-Су на південь від Чатирдагу;

söndür- гасити; заспокоювати – стежка Сюдюрмюш-Богаз [Söndürmüş boğaz] “Гірський прохід, який загасили” на Яйлу із с. Мшатка;

süyre- ~ sivre- тягти, волочити, кирг. süyrö- волочити, süyröñ що волочиться – с. Сюйрен ~ Сіврен [Süyren ~ Sivren] (Таш-Баскан-Кой, Таш-Баскан-Сюйрен), Біюк- та Кучук-Сюйрен (Сюренчік);

şaş- дивуватися, уражатися; помилятися, плутати – обрив Батмуш-Шашма [Batmış – şaşma!];

tal- стомлюватися, зморюватися, приставати, знемагати, знесилюватися; втрачати свідомість, dal- занурюватись, пірнати; забуватися, починати дрімати, упасти в забуття, забутися (talma tüşte yür- ходити в самий полудень, кирг. talma чорна неміч, падуча) – дж. Талма-Чокрак [Talma çoqraq] “Джерело, в якому можна зануритись!” на горі Бабуган (можливо, назва джерела пов`язана з назвою дороги Талма-Богаз [Talma boğaz] “Гірський прохід, який знесилює”, що веде на Яйлу з Біюк-Ламбата), Талхан-Чокрак [Talqan çoqraq] “Джерело, в яке занурюються” або “Джерело, що пристає” на г. Чатирдаг, пор.: дж. Тала-Чокрак [*Talaq çoqraq] в яру Тала-Дере біля г. Уч-Таш, також talqan толокно і г. Даяна [*Dayanaq] та Даянма [Dayanma]; мотивацію номінації цих гідрографічних та орографічних об`єктів важко визначити без їх візуального обстеження;

tığırt- котити – пас. Карпуз-Тигирткан [Qarpız tığırtqan] “(Місце), де качали кавуни”;

tır- дертися, видиратися, вилазити – г. Тирма-Кая [Tırma! qaya] “Скеля, на яку треба видиратись” або “Скеля Не вилазь!”, пасовище Тирма-Кая біля с. Капсіхор, дж. Тирма-Кешме [Tırma! keşme] с. Дурмас [Durmaz];

tiy- ~ deg- торкати(ся), чіпати – караїмський цвинтар Balta tiymez “Сокира не торкнеться” біля міста Чуфут-Кале, с. Ґюндеймес [Gün deymez] “Сонце не торкнеться”, ск. Єльтіґен [Yel tiygen] “Навітряна”, скельний уступ Єльтіґен-Майдан [Yel tiygen maydan] “Навітряна площадка” з залишками укріплення Єльтіґен та джерелом Єльтіґен-Чокрак [Yel tiygen çoqraq], с. Єльтіґен “Навітряне” та Кучук-Єльтіґен “Мале Навітряне”, пор. ногайський топонім Yel qaqqan töbe “Курган, що обдимається вітром” на Північному Кавказі і топонім Cel tiybes “(Улоговина), в якій не дме вітер” у Киргизії;

toy- наїдатися – с. Тоймаз (Таймас) [Toymaz] “Ненаситний” (антропонім);

tur- ~ dur- стояти; зупинятися, припинити рух; вставати, підніматися – ліс Адим-Тур біля с. Бага, ліс Адим-Тур-Орман [Adım tur! orman] “Ліс Зупини крок!” біля села Узунджа;

tüş- падати – р. Сутишкан [Suv tüşken] “Вода (річка), що падає” (Суботхан);

uç- літати, летіти – р. Су-Учхан [Suv uçqan] “Вода, що летить” (Кизил-Коба), водоспад і р. Учансу [Uçan suv] “Летюча вода” (Κρεμαστό νερό “Висяча вода”), звідки кт uçansuv водоспад, водограй, пор. назву невеликого водоспаду Uçansu біля гагаузського с. Карбалія Вулканештського р-ну Молодови та т çavlan, şelâle (з арабської), башк. şarlauıq, карач.-балк. suŭ sekirtme, кум. şarşar, каз. qulaması, sarqırama, нг καταρράχτης водоспад;

ürk- лякатись, боятись – дж. Уркуті-Чокрак [Ürkti çoqraq];

ver- ~ ber- давати – г. Кечіт-Вермез (Кеч-Вермез-Сирт) [Keçit vermez sırt] “Узвишшя, що не дає проходу;

verit- даватись – с. Верітемас [Veritmez] (антропонім);

yala- лизати – ск. Тількі-Ялаган-Бурун [Tilki yalağan burun] “Мис, який лиже лисиця”;

yan- горіти – ліс Янган-Тав [Yanğan tav] “Горілий ліс” біля с. Махульдур, пор. башкирський оронім Yanğan tau “Горіла гора”;

yaq- палити, спалювати – г. Катран-Яккан-Тепе [Qatran yaqqan tepe] “Пагорб, де палили дьоготь;

yar- ~ car- колоти, розколювати; розсікати – ур. Таш-Джарган [Taş carğan] “(Місце), де кололи каміння” біля Сімферополя, с. Таш-Ярган(Джарган) [Taş yarğan] (пор. азер. yarğan ущелина, розколина, щілина);

назад::вперёд