В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №9 - Раздел 5 - Структурно-словотворный анализ тюркских топонимов
назад::вперёд

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМІВ
складова частина загальнотюркського топонімічного ареалу

На кілька тисяч географічних імен Кримського п-ва, засвідчених на мапах і в різних писемних джерелах, вдалося нарахувати близько дев`яноста назв, котрі можна віднести до дієслівних топонімів. У цих топонімах представлені 57 дієслівних основ і модальне слово bar:

ağar- біліти; сивіти; линяти, блякнути – г. Агармиш [Ağarmış];

aq- текти, литися, сочитися – б. Агар-Су [Aqar suv] “Текуча вода”, водоспад Акар-Су [Aqar suv] (Учан-Су), дж. і яр Су-Аханде [Suv aqan], “(Яр), де тече вода” (в –де слід вбачати афікс місцевого відмінка -da), б. Акмаз [Aqmaz] “Непроточна”, стр. Акмас [Aqmaz] “Стоячий”;

as- вішати, підвішувати – г. Борю-Аскан-Кая [Börü asqan qaya] “Скеля, де повісили вовка” біля с. Сабаг-Елі;

at- кидати; стріляти – ск. Ташаткан-Кая [Taş atqan qaya] “Скеля, що кидає каміння” біля с. Аян, див. -gan;

atla- стрибати, перестрибувати – м. Кіїк-Атлама [Kiyik atlama] “Стрибок дикої кози”;

avdar- обрушити, обвалити, перевернути – б. Абдарма [Avdarma] у басейні Індолу, пор. ногайські за походженням гідронім (права притока Лунґи) та ойк. Авдарма в Буджаку (див. [Дрон 2001. С. 18]);

aylan- повертати – с. Айлянма [Aylanma] “Поворот”, г. Айлянма-Кая [Aylanma qaya] “Скеля, біля якої повертають”;

bağla- зв`язувати, прив`язувати – ур. Оґуз-Баглан [Ögüz bağlan] “(Місце), де прив`язували бика” на західному схилі г. Ечкі-Даг;

bar є (в наявності) – канава Таухчихбар біля р. Ворон (tavuqçıq, демінутив від tavuq курка), пор. башкирські топоніми Qışlaubar yılğahı “Річка, де є зимовище”, Qoyobar tauı “Гора, де є джерело”, Umartabar tauı “Гора, де є вулики”, Yaðlaubar yılğahı “Річка, де є весняне кочовище”;

bas- наступати, давити, топтати, ступати – м. Чобан-Басти (Меганом) [Çoban bastı] “(Місце), де ступив чабан”, с. Таш-Басти [Taş bastı] “(Село), яке придавило камінням” ~ Таш-Баскан-Кой [Taş basqan köy] “Село, придавлене камінням” (Сюйрень), гора Басман [Basman] “(Гора), на яку не ступають”;

bat- занурюватись; тонути; заходити (про сонце); губитись, пропадати; batqan затонулий, загиблий, зниклий, пропалий – обрив Батмуш-Шашма [Batmış – şaşma!] “Якщо пропав – не дивуйся!” на г. Аю-Даг, р. Суботхан [Suv batqan] “Вода (річка), що зникає” (Сутишкан);

boğul- бути задушеним; утопитись – дж. Углан-Буглан [Oğlan boğulan] “(Джерело), де втопився хлопець” у верхів`ї Індолу;

çağır- кликати, запрошувати, скликати, закликати – м. Чуфут-Чеарган-Бурун [Çufut çağırğan burun] “Мис, з якого викликають іудеїв” на г. Манґуп-Кале (у Криму татари терміном Çufut називали, крім євреїв та кримчаків, також караїмів, котрі мешкали в містах Манґуп-Кале й Чуфут-Кале);

çaptır- примушувати бігти – б. Су-Чаптран [Suv çaptıran] “Вода, що примушує тікати”;

çök- опускатися, осідати, осуватися; завалитися, обвалитися – колодязі Чокен, Чункен [Çökken] біля с. Коз;

dayan- ~ tayan- обпиратися, спиратися; злягати; витримувати, протистояти – г. Даяна [*Dayanaq; афікс –aq (-ek) утворює прикметники від дієслівних основ] біля с. Шума, Даянма [Dayanma] “Спирання” або “Не спирайся!” біля с. Бахчі-Елі;

dök- лити, виливати; сипати, насипати, висипати; втрачати (листя), линяти (про тварин, птахів) – с. Чорба-Докен [Çorba döken] “Той, що пролив юшку” (антропонім);

izle- стежити, слідкувати – ск. Ізлеміс-Кая [İzlemez qaya] “Невидима скеля” або “Скеля, на якій не можна вистежити”, пор. оронім İz basar “(Гора), по якій іде слід” у Киргизії;

kel- приходити – дж. Кельметес [Kelme tez!] “Не повертайся швидко!” біля с. Шелен (tez швидкий, tez kel! повертайся швидко!), пас. Султан-Кельді-Оба [Sultan keldi oba] “Курган, до якого приходив султан”, ур. Хан-Ґельді [Xan geldi] “(Місце, куди) приходив хан” на Карабі-Яйлі;

kes- різати, розрізати, відрізати – ліс Ташкесен-Тави [Taş kesen tav] “Ліс (гора), де ріжуть каміння”;

ket- іти, їхати [собі] – пас. Оґуз-К[е]тен [Ögüz keten] “(Місце), звідки зник бик”;

körün- показуватись – с. Ґорямес та Куремес [Körünmez];

közet- спостерігати, караулити – г. Козюткан-Топчан [Közetken tapçan] “Скельний уступ, з якого спостерігають”;

küt- берегти; пасти – р. Ташкутер-Узень [Taş küter özen] “Річка, що пасе каміння”;

öl- вмирати – пасовище Оґуз-Олень [Ögüz ölen] “Місце, де здох бик”, яр Чельґіне-Ольґен [Çingene ölgen] “(Місце), де помер циган”, Мемет-Ольдек-Дере [Memet öldik dere] “Ущелина, де помер Мемет”– назва верхів`я річки Донґа, г. Ольмез-Кир [Ölmez qır] “Пагорб, де не вмирають”, пор. топонім Orus ölgen qonuş “Літовище, де помер росіянин” у Киргизії;

öt- співати, щебетати, цвірінькати (про птахів); гудіти; дзвеніти – гал. Откен-Алан [Ötken alan];

qat- твердіти; додавати, приєднувати, змішувати; гнати – дж. Хатмаз-Джар [Qatmaz car] (yar обрив, яр);

qayt- повертатися – ур. Кайтмаз`яр [Qaytmaz yar] “Яр, з якого не повертаються”;

назад::вперёд