Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №9-04)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №9 - Раздел 5 - Структурно-словотворный анализ тюркских топонимов
назад::вперёд

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМІВ
складова частина загальнотюркського топонімічного ареалу

На кілька тисяч географічних імен Кримського п-ва, засвідчених на мапах і в різних писемних джерелах, вдалося нарахувати близько дев`яноста назв, котрі можна віднести до дієслівних топонімів. У цих топонімах представлені 57 дієслівних основ і модальне слово bar:

ağar- біліти; сивіти; линяти, блякнути – г. Агармиш [Ağarmış];

aq- текти, литися, сочитися – б. Агар-Су [Aqar suv] “Текуча вода”, водоспад Акар-Су [Aqar suv] (Учан-Су), дж. і яр Су-Аханде [Suv aqan], “(Яр), де тече вода” (в –де слід вбачати афікс місцевого відмінка -da), б. Акмаз [Aqmaz] “Непроточна”, стр. Акмас [Aqmaz] “Стоячий”;

as- вішати, підвішувати – г. Борю-Аскан-Кая [Börü asqan qaya] “Скеля, де повісили вовка” біля с. Сабаг-Елі;

at- кидати; стріляти – ск. Ташаткан-Кая [Taş atqan qaya] “Скеля, що кидає каміння” біля с. Аян, див. -gan;

atla- стрибати, перестрибувати – м. Кіїк-Атлама [Kiyik atlama] “Стрибок дикої кози”;

avdar- обрушити, обвалити, перевернути – б. Абдарма [Avdarma] у басейні Індолу, пор. ногайські за походженням гідронім (права притока Лунґи) та ойк. Авдарма в Буджаку (див. [Дрон 2001. С. 18]);

aylan- повертати – с. Айлянма [Aylanma] “Поворот”, г. Айлянма-Кая [Aylanma qaya] “Скеля, біля якої повертають”;

bağla- зв`язувати, прив`язувати – ур. Оґуз-Баглан [Ögüz bağlan] “(Місце), де прив`язували бика” на західному схилі г. Ечкі-Даг;

bar є (в наявності) – канава Таухчихбар біля р. Ворон (tavuqçıq, демінутив від tavuq курка), пор. башкирські топоніми Qışlaubar yılğahı “Річка, де є зимовище”, Qoyobar tauı “Гора, де є джерело”, Umartabar tauı “Гора, де є вулики”, Yaðlaubar yılğahı “Річка, де є весняне кочовище”;

bas- наступати, давити, топтати, ступати – м. Чобан-Басти (Меганом) [Çoban bastı] “(Місце), де ступив чабан”, с. Таш-Басти [Taş bastı] “(Село), яке придавило камінням” ~ Таш-Баскан-Кой [Taş basqan köy] “Село, придавлене камінням” (Сюйрень), гора Басман [Basman] “(Гора), на яку не ступають”;

bat- занурюватись; тонути; заходити (про сонце); губитись, пропадати; batqan затонулий, загиблий, зниклий, пропалий – обрив Батмуш-Шашма [Batmış – şaşma!] “Якщо пропав – не дивуйся!” на г. Аю-Даг, р. Суботхан [Suv batqan] “Вода (річка), що зникає” (Сутишкан);

boğul- бути задушеним; утопитись – дж. Углан-Буглан [Oğlan boğulan] “(Джерело), де втопився хлопець” у верхів`ї Індолу;

çağır- кликати, запрошувати, скликати, закликати – м. Чуфут-Чеарган-Бурун [Çufut çağırğan burun] “Мис, з якого викликають іудеїв” на г. Манґуп-Кале (у Криму татари терміном Çufut називали, крім євреїв та кримчаків, також караїмів, котрі мешкали в містах Манґуп-Кале й Чуфут-Кале);

çaptır- примушувати бігти – б. Су-Чаптран [Suv çaptıran] “Вода, що примушує тікати”;

çök- опускатися, осідати, осуватися; завалитися, обвалитися – колодязі Чокен, Чункен [Çökken] біля с. Коз;

dayan- ~ tayan- обпиратися, спиратися; злягати; витримувати, протистояти – г. Даяна [*Dayanaq; афікс –aq (-ek) утворює прикметники від дієслівних основ] біля с. Шума, Даянма [Dayanma] “Спирання” або “Не спирайся!” біля с. Бахчі-Елі;

dök- лити, виливати; сипати, насипати, висипати; втрачати (листя), линяти (про тварин, птахів) – с. Чорба-Докен [Çorba döken] “Той, що пролив юшку” (антропонім);

izle- стежити, слідкувати – ск. Ізлеміс-Кая [İzlemez qaya] “Невидима скеля” або “Скеля, на якій не можна вистежити”, пор. оронім İz basar “(Гора), по якій іде слід” у Киргизії;

kel- приходити – дж. Кельметес [Kelme tez!] “Не повертайся швидко!” біля с. Шелен (tez швидкий, tez kel! повертайся швидко!), пас. Султан-Кельді-Оба [Sultan keldi oba] “Курган, до якого приходив султан”, ур. Хан-Ґельді [Xan geldi] “(Місце, куди) приходив хан” на Карабі-Яйлі;

kes- різати, розрізати, відрізати – ліс Ташкесен-Тави [Taş kesen tav] “Ліс (гора), де ріжуть каміння”;

ket- іти, їхати [собі] – пас. Оґуз-К[е]тен [Ögüz keten] “(Місце), звідки зник бик”;

körün- показуватись – с. Ґорямес та Куремес [Körünmez];

közet- спостерігати, караулити – г. Козюткан-Топчан [Közetken tapçan] “Скельний уступ, з якого спостерігають”;

küt- берегти; пасти – р. Ташкутер-Узень [Taş küter özen] “Річка, що пасе каміння”;

öl- вмирати – пасовище Оґуз-Олень [Ögüz ölen] “Місце, де здох бик”, яр Чельґіне-Ольґен [Çingene ölgen] “(Місце), де помер циган”, Мемет-Ольдек-Дере [Memet öldik dere] “Ущелина, де помер Мемет”– назва верхів`я річки Донґа, г. Ольмез-Кир [Ölmez qır] “Пагорб, де не вмирають”, пор. топонім Orus ölgen qonuş “Літовище, де помер росіянин” у Киргизії;

öt- співати, щебетати, цвірінькати (про птахів); гудіти; дзвеніти – гал. Откен-Алан [Ötken alan];

qat- твердіти; додавати, приєднувати, змішувати; гнати – дж. Хатмаз-Джар [Qatmaz car] (yar обрив, яр);

qayt- повертатися – ур. Кайтмаз`яр [Qaytmaz yar] “Яр, з якого не повертаються”;

назад::вперёд

на верх страницы::Словотворный анализ топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования