Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №9-03)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №9 - Раздел 5 - Структурно-словотворный анализ тюркских топонимов
назад::вперёд

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМІВ
своя словотвірна система

Прості похідні топоніми, як правило, утворені від апелятивів, топонімізованих афіксами -ca (-ça), -caq (-çaq), -lı, -lar, -laq, -lav, -lıq (див. нижче).

До складених топонімів належать ойконіми, утворені від складних тюркських антропонімів і родоплемінних імен та румейських агіонімів, а також ойконіми, що об`єднують у собі назви двох чи трьох колись окремих сусідніх татарських сіл, зафіксованих на старих географічних картах та в списках селищ, котрі злились в одне: Аджи-Булек-Келечі, Асс- Джаракчи, Бекатан-Конрат, Бійдали-Конрат, Джанболду-Конрат, Джангара-Кемельчі, Джанкой-Бешкуртка, Джанкой-Ортель, Есен-Елі-Каспорю, Ескі-Кой-Тама, Казлар-Айбар, Карангит-Дюрмен, Мішень-Найман, Яман-Ель-Шеїх-Елі та інші.

Як зазначила Х. Ісхакова, в синтаксичному відношенні складені топоніми належать до атрибутивної та предикативної синтагм (дієслівні топоніми). Атрибутивний синтаксичний зв`язок поділяється на визначальний та присвійний (ізафетні конструкції трьох типів).

В топонімах з визначальним синтаксичним зв`язком означення може виражатися якісним прикметником, відносним афіксним прикметником з афіксами -lı (-li, -lu, -lü) та -sız (-siz, -suz, -süz) (див. нижче) або квантитативом.

В ізафетній конструкції першого типу (до неї належить більшість ізафетних топонімів) означення й означуване (географічний термін) виражені іменниками в основному відмінку, пов`язаними примиканням: гал. Алма-Алан, Тав-Алан, гірський прохід Шайтан-Мердвен, г. Араклар-Кир, Баба-Даг, Бодене-Кир, Бор-Кая, Еґер-Оба, Ґуґерджінлік-Кая, Казан-Таш, Каятепе, Куш-Кая, Сандик-Кая, Тепе-Кермен, Тепреч-Хир, Хир-Кая, дж. Алмалих-Су, Балта-Чокрак, Бахча-Чокрак, Бор-Чокрак, Савлух-Су, Суат-Су, Сунґу-Су, Тал-Чокрак, Табан-Чокрак, Таш-Чешме, Текне-Чокрак, Хазан-Суат, Чадир-Чокрак, Фурун-Чокрак, монастирище Чілтер-Коба, кол. Тинак-Баш-Кую, кур. Кизлар-Оба, Телпек-Оба, м. Екліз-Бурун, Єльбурун, Казантіп, Камиш-Бурун, Мурункир, Монастир-Бурун, оз. Амбар-Коль, паг. Кермен-Оба, Тепе-Оба, Уба-Хир, пас. Мермер-Таш, печ. Бін-Баш-Коба, Кіїк-Коба, Тай-Коба, Текіє-Кош, Шайтан-Хоба, Ябушхан-Хоба, р. Танасу, с. Аранкой, Боркой, Джаркую, Коба-Чаїр, Отаркой, Таш-Кую-Кенеґез, ск. Ґелін-Кая, Тувар-Хошлар, Хиз-Кая, Чукур-Кая, ур. Домуз-Хоба, Кірез-Алан, Таш-Аїр, Хиралан, яр Агач-Дере, Алмалик-Дере, Караул-Дере, Курт-Кая-Дере, Уба-Хир-Дере, Фурун-Дере.

В ізафетній конструкції другого типу іменник, котрий виконує функцію означення, стоїть в основному відмінку, а означуване (географічний номен) оформлене афіксом приналежності третьої особи однини -ı (-i, -u, -ü, -sı, -si, -su, -sü); в ізафетній конструкції третього типу в родовому відмінку з афіксом -nıñ (-niñ, -nuñ, -nüñ) стоїть іменник, котрий виконує функцію означення, а означуване (географічний номен) оформлене афіксом приналежності третьої особи однини: б. Муратин-Дересі біля Алушти, Фумянин-Дересі, гал. Айванин-Чешмесі, Бейнін-Алани біля с. Теберті, г. Аганин-Бурун, Віглянин-Бурну, Даг-Тепесі (Тепе-Кермен), Малбанин-Хири, Стаурнин-Бурну, дж. Айян-Кішмесі, Алі-Устанин-Кішмесі, Басарнин-Кішмесі, Догданин-Чокраги, Ескі-Койнун-Су, Кічікнінім-Ахзи, Куртмерін-Текнесі, Хауджиларин-Кішмесі, Сиртнин-Чокраги, Суґут-Дересі, Узенін-Козю, Устуранин-Кішмесі, Фумянин-Дересі, Чубурин-Кішмесі, Явліцанин-Чокрак, Qarçığanıñ suvu, дол. Лячінін-Джилгаси, дорога Віглянин-Йолу, кол. Деніз-Хуюсу на городищі Ескі-Кермен, Сіміонун-Кую-Су, м. Чінґене-Бурну, місцина Шурум-Суюсу біля р. Шелен, паг. Бейнін-Кири біля с. Мамашай, пас. Сиртнин-Кири біля Алушти, Хошманин-Чайири біля с. Теберті, с. Баглар-Баши, Даг-Елі (ойконімічним формантом –Елі оформлена значна частина кримських ойконімів), Деґермен-Хири, Ейпнін-Єрлері, Кобази, Чешмезі (в цих двох ойконімах втрачене означення), ск. Бала-Хаяси, Баланин-Кая, Кільсенін-Хаяси на г. Демерджі, Сайменін-Кая біля с. Біюк-Ламбат, Ювезагачин-Кая біля с. Ай-Серез, Йилхитаунин-Хаяси, Кобанин-Каяси, Османин-Хоши (Осман-Кош), Сатаурунин-Бурну біля Алушти, Чікенін-Каяси, Ювезагачин-Каяси, Юртнин-Буруни біля с. Кутлак, Bazmanıñ qayası, Boyqa qayası, ур. Капуларнин-Богаз, Кастронун-Кьозі, Папанин-Хораси на Карабі-Яйлі, Хамишин-Кобкесі, Puşonınıñ yeri, яр Каян-Арди, Puşonnıñ yeri, Qarçığanıñ suvu, Qoylarnıñ qırı, Tursuğla[r]nıñ deresi в с. Буюк-Озенбаш.

Для топонімії Криму характерні ізафетні гібридні утворення з румейськими елементами, які свідчать про взаємодію тюркської мови з румейськими говірками субстрату: б. Вірсінь-Узень - нг βρύση джерело, фонтан, гірський масив Стаурунин-Бурун біля гирла Канаки – нг σταυρός хрест, гірський прохід Вацінея-Богаз ~ Вашнея-Богаз - нг βάτσινα ожина, гірський прохід Кокія-Богаз – нг κουκκιά боби (рослина), с. Топрак-Пілен (Топраклар-Пелен) - кт topraq земля, ґрунт, нг πήλινος глиняний, г. Ляконессі-Бурун – нг λεκάνη таз, миска, г. Ставрі-Кая, Ставрунин-Бурну біля Алушти, г. Сутра-Кая ~ Сютюр-Кая біля с. Біюк-Узеньбаш – нг σωτήρ, σωτήρας рятівник, визволитель, спаситель, σώτηρια спасителька, дж. Айян-Кішмесі, Ай-Ян-Су ~ Айян-Су, Аєн-Чокрак, Айян-Кішмесі, Айян-Су - ‘Άγιος ’Ιωάννης ~ ‘άϊ-Γιάννης св. Іоанн, дж. Вересін-Чесмесі, Верес-Чокрак, Вересін-Чокрак, Вірсін-Чокрак, дж. Купрія-Чокрак - нг κοπριά гній, дж. Лаконез-Чешме й вулиця Лаконеїз в с. Ай-Серез - -εις – суфікс множини, дж. Панія-Текне, Панія-Чокрак - нг πανάγιος пресвятий, священний, Παναγία ~ Παναγιά Богородиця, Богоматір; церква на честь Богородиці; ікона Богородиці, дж. Пугаца(нин)-Чокрак, Біюк-Пугаца, пор. хутір Пегаді, канава Пугача – нг πηγάδι колодязь, πηγάδα великий колодязь, крум. piğað джерело, дж. Уксея, Оксія-Чокрак – нг ’οξυά ~ ’οξύα бук, м. Ставрунин-Баїр, р. А(й)ян-Дере, Аян-Чешме, р. Панія-Узень, с. Топрак-Пілен (Топраклар-Пелен) - кт topraq земля, ґрунт, нг πήλινος глиняний, ск. Гемата-Кая ~ Емата-Кая – нг α‘ίμα, -ατος кров, ск. Грам(м)ата-Кая (Язил-Таш) – нг γράμμα, -τος письмовий знак, літера; зображення, рисунок, напис, ск. Пселе-Кая ~ Пселя-Кая, пор. румейську назву узвишшя Псілó-Хая “Висока скеля” біля с. Стила у Півн. Приазов`ї - нг ψηλός, -ή, -ό високий, укріплення Зіго-Ісар (Ісар-Тепе) – нг ζυγός гребінь гори, гірський хребет, ζυγός, -ή, -ό парний, укріплення Кокія-Ісар, улоговина Кастронун-Кьозі – нг κάςτρο[ν] кріпосна стіна, фортеця, цитадель, зáмок, урвище Ай-Лія-Сирим - ‘Άγιος ‘Ηλιάς св. Ілля, ур. Кіпіанин-Кая (Кіпія) біля с. Узеньбаш - нг κήπος сад, ур. Лаканес-Дересі в Гаспрі та Ореанді, ур. Путаміца-Чешме в с. Деґерменкой і Ламбат – нг ποτάμι, рум. putám, ріка, -ιτσα – демінутивний суфікс, ущ. Буфілья-Дере біля Ялти – нг μπούφος пугач, фонтан Ай-Ян-Чешме, хр. Кокія-Бель, яр Аян-Су, яр Панія-Дере.

До складених топонімів належать топоніми, в яких означення виражене географічним номеном і словами alt ~ ast низ, нижня частина та tüp низ, дно; основа, корінь з афіксом приналежності –(s)ı у відповідній фонетичній формі: пас. Кая-Асти “Під скелею” біля с. Бештерек, ур. Борлук-Астинда, Каралган-Астинда (післяйменник astında під (чимось), с. Дірек-Алти-Канли “(Село) Канли під тополями”, Кая-Алти-Канли ~ Каясти-Канли “(Село) Канли під скелею”, Каясти, Каясти-Кипчак “(Село) Кипчак під скелею”; ліс Кая-Тюбю “Під скелею”, біля с. Пички, ск. Коба-Тюбю “Під печерою” біля с. Теберті. Ойконіми з післяйменниками притаманні топонімії комі. Післяйменники уточнюють місцезнаходження селища щодо названого в ойконімі географічного об`єкта: Вадбож “Нижній кінець озера” (післяйменник –бож, пор. бöж хвіст, нижня частина (чогось), Кируль “Місце під горою”, була “Місце під узвишшям” (післяйменник -ул) [Попова 1964].

Для тюркських топонімічних систем характерні дієслівні топоніми, тобто топоніми, в котрих представлений предикативний синтаксичний зв`язок. За підрахунками О. Молчанової, вони складають більше шести відсотків від загальної кількості географічних назв. Дієслівні форми в топонімії повідомляють про дію, стан, якусь подію і вказують на географічний об`єкт як на суб`єкт, об`єкт або місце діяння [Молчанова 1990б. С. 17]. Н. Мусабекова вважає, що дієприкметники, котрі входять до складу дієслівних гідронімів Азербайджану, надають їм “особливої яскравості, описовості, своєрідності” [Мусабекова 1988. С. 55].

назад::вперёд

на верх страницы::Словотворный анализ топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования