Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №9-02)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №9 - Раздел 5 - Структурно-словотворный анализ тюркских топонимов
назад::вперёд

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМІВ
ієрархія топонімічних моделей

(ІІІ) складені топоніми, що становлять більшість у ногайській топонімії:

  • (а) антропонім + географічний термін – ізафет першого типу (Yambolat soqpaq “Ямболатова стежка”);
  • (б) іменник + географічний термін (Toy töbe“Курган, біля якого проходили народні свята”, İn töbe “Курган з норою”, Yuvşan töbe “Полинове поле”);
  • (в) етнонім + географічний термін (Keneges avıl, Şerkeş avıl, Nayman avıl);
  • (г) антропонім у родовому відмінку + географічний термін з афіксом приналежності третьої особи – ізафет третього типу (Ataydıñ yer “Атаєва земля);
  • (д) антропонім + географічний термін з афіксом приналежності третьої особи – ізафет другого типу (Alaqay avlı, Oraq avlı);
  • (е) прикметник + географічний термін (Qızıl suv “Червона річка”, Aq yol “Біла дорога”, Üyken töbe “Великий курган”, Kişkey dörtkil “Малий чотирикутник”);
  • (є) прикметник на -lı / -li + географічний термін (Tuzlı köl “Солоне озеро”, Terekli yer “Місце, де багато дерев”, Şımlı ölik “Цвинтар, де росте дерен”);
  • (ж) числівник + географічний термін (Mıñ sarcan “Тисяча сажнів”, Qırq avıl “Сорок аулів”, Qırq quyı “Сорок колодязів”, Üş töbe “Три кургана”, Beş köl “П`ять озер”, Eki töbe “Два кургана”);
  • (з) дієслівні мікротопоніми (Artqa ağatağan suv “Річка, що тече назад”, Mysay etken şoqıraq “Джерело, що вирив Мисай”, Ädem soratağan köl “Озеро, яке засмоктує людину”, Yel qaqqan töbe “Курган, що обдувається вітром”, Teke soyğan keşüv “Брід, де зарізали козла”, Şepken tikken avıl “Аул, де шиють чекмені”, Teris aqqan yılğa “Річка, яка тече у зворотний бік”);
  • (и) географічні назви типу: Elek qırğan “(Місце), де сито погубило”, Aydav şılğan “(Місце), де косив Айдав”, Baytal şapqan “(Місцина), де бігла кобила”, Ötep qazğan “(Місце), де копав Отеп”;
  • (і) Suv keldi “Вода прийшла”, Quday berdi “Бог дав”. Дієслівні топоніми в ногайській топонімії не набули широкого розповсюдження. Лише незначна кількість географічних імен, утворених від топонімів, складається з трьох слів: İdris yoldıñ şoqrağı “Джерело Ідрісової дороги”, Emis toğay yaylağı “Літовище Родючої долини”, Qızıl yar avıl “Аул Червоного яру”, Sıluv töbe avıl “Аул Красивого кургану”, Aq quyı avıl “Аул Білого колодязя”, Orta töbe ölik “Цвинтар Середнього кургану”.

Проаналізувавши потамоніми та лімноніми Якутії, зафіксовані в якутсько-російському словнику Є. Пекарського, К. Гриценко виділив у якутській гідронімії два морфологічно-синтаксичні типи:

  • (1) повні назви, що складаються з визначальної (іменник або прикметник, у більшості випадків утворений від іменника з допомогою суфікса –ла:х (-та:х) та визначуваної частин (географічні терміни ÿрäх ріка, öрÿс велика ріка, кÿöл озеро); якщо визначальне слово є іменником, то визначуване може оформлятися афіксом –(т)а (Ат ÿрäгä “Кінська ріка”, Ту:ста:х ÿрäх “Солона ріка” – ту:с сіль, У: ÿрäх “Водяна ріка”, Хаjа ÿрäх “Гірська ріка”, Ха:н ÿрäх “Кривава ріка”; Кäтит кÿöл “Широке озеро”, Киäнг кÿöл “Широке озеро”, Орто кÿöл “Середнє озеро”, Сыалысарда:х кÿöл “Миневе озеро”, Ту:с кÿöл “Солоне озеро”, Улахан кÿöл “Велике озеро”, Усун кÿöл “Довге озеро”, У:т кÿöл “Молочне озеро”, Урÿнг кÿöл “Біле озеро”, Ынах “Коров`яче озеро”, Ытык кÿöл “Жертовне озеро”; Визначальна частина може складатися з двох слів – Маган атта:х ÿрäгä “Ріка вершника на білому коні”);
  • (2) усічені назви, що втратили географічний термін; до цього типу належить більшість якутських потамонімів (р. Асäла:х “Ведмежа”, Нjыман “Несмачна”, Соболо:х “Карасяча”, Та:ста:х “Кам`яниста”, Толо:н “Долина, поле”, Томпо “Вир”, Туойда:ах “Глиняна”, Туоста:х “Берестова”, Тыалла:х “Вітряна”, Тымны: у:ла:х “Холодноводна” – у: вода, Урÿнг у:ла:х “Біловодна”, Учÿгäй “Красива”, Хамдж`ы “Куріпка”, Хара у:ла:х “Чорноводна”, Хатынг “Береза”, Хотой “Звивиста”; оз. Алтан “Мідь”, Äcä “Ведмідь”, Бöрö “Вовк”, Тимир “Залізо”, Хонгор “Жовтувате”, Чöнгöрö “Глибоке”) [Гриценко 1964. С. 193 - 199].

Тюркську топонімію Криму Х. Ісхакова поділила за синтаксичною структурою на дві ґрупи:

  • (А) визначальні (іменні) конструкції (їх переважна більшість), що за складом діляться на:
    • (І) бінарні (двокомпонентні),
    • (ІІ) небінарні,
  • (Б) предикативні (дієслівні) конструкції (їх меншість).

Двокомпонентні топоніми діляться на: (1) конструкції з визначальним синтаксичним зв`язком: (а) “іменник в основному відмінку + географічний термін” – ізафет І типу, “прикметник + географічний термін”, (б) “іменник з афіксом –lı + географічний термін”, - (2) конструкції з присвійним синтаксичним зв`язком: (а) “іменник у присвійному відмінку + географічний термін з афіксом приналежності третьої особи однини” – ізафет ІІІ типу, (б) “іменник в основному відмінку + географічний термін з афіксом приналежності третьої особи однини” - ізафет ІІ типу, (в) “іменник, що означає особу + географічний термін”, - (3) кількісний синтаксичний зв`язок: “числівник + географічний термін” або “прислівник із кількісним значенням + етнонім” (с. Köp Qıpçaq), - (4) конструкції з порівняльним синтаксичним зв`язком, в яких компоненти завжди пишуться разом: “іменник + географічний термін” (с. Baqataş “Камінь, схожий на жабу”, г. Taraqtaş “Камінь схожий на гребінь”, Ayudağ “Гора, схожа на ведмедя”). Небінарні конструкції у більшості випадків складаються з трьох компонентів, з яких перший є означенням відносно другого й третього або перші два утворюють складене означення третього, і за представленими в них синтаксичними відношеннями поділяються на шість типів з підтипами. Так, у конструкції (6) представлені предикативний і визначальний синтаксичні зв`язки: Taş basqan köy “Село, завалене камінням”, Çoban bastı burun “Мис, де ступав чабан”. Бінарні й небінарні конструкції, в котрих означення виражене іменем в основному відмінку або дієприслівником, дослідниця відносить до неоднозначно визначених у синтаксичному відношенні [Исхакова 1984].

В тюркських топонімічних системах від 55 до 70% географічних імен є двокомпонентними [Молчанова 1990б. С. 14]. Наприклад, в топонімії Гірського Алтаю двоскладних топонімів 66,7%, що переважно належать до моделі “якісний / відносний прикметник + іменник (географічний номен)” [Молчанова 1990а. С. 107 - 108]. Однокомпонентні тюркські топоніми у своїй більшості є елімінованими двокомпонентними іменами, що втратили географічний термін.

До простих непохідних топонімів у Криму в основному належать: (а) дотюркські ойконіми нагірної частини півострова – Алупка, Алушта, Арпат, Гавро, Гаспра, Гурзуф, Керч, Кефе, Лакі, Нікіта, Партеніт, Стіля, Судак, Ускют, Форос, Шума, Шулю, Шурю, Ялта та ін., (б) ойконіми, утворені від тюркських географічних термінів – Арабат, Зуя, Імарет, Коуш, Тамак, однокомпонентних тюркських антропонімів і родоплемінних імен, а також дотюркські й тюркські потамоніми та лімноніми – р. Булганак, Бурулча, Кача, Марта, Салгир, оз. Ачи, Сасик (двічі), Сиваш.

назад::вперёд

на верх страницы::Словотворный анализ топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования