Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №9-01)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №9 - Раздел 5 - Структурно-словотворный анализ тюркских топонимов
далее::к содержанию

Розділ 5

СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ ТЮРКСЬКИХ ТОПОНІМІВ
з виявленням моделей та афіксів

Структурно-словотвірний аналіз тюркських топонімів Криму з виявленням моделей та афіксів, котрі приймають участь в утворенні топонімів, становить великий інтерес, оскільки структура виражає зміст географічного імені й саме через структуру топонім виконує номінативну та розпізнавальну функції.

В тюркських топонімічних системах існують своя словотвірна система та своя ієрархія топонімічних моделей. Механізм номінації географічних об`єктів – це лексико-семантичне, лексико-синтаксичне й лексико-морфологічне словотворення, що виражається в топонімізації простих і складних загальних слів та власних імен афіксальним і безафіксальним засобами [Молчанова 1990. С. 12].

Задля об`єктивності структурно-словотвірного аналізу історичної топонімії Криму, яка є складовою частиною загальнотюркського топонімічного ареалу, його необхідно провести з урахуванням висновків аналізу структурно-словотвірного складу топонімічних систем різних тюркських мов.

В гідронімії Азербайджану Н. Мусабекова виділила однокомпонентні непохідні імена, утворені від апелятивів або різних первинних топонімів, й однокомпонентні похідні імена, утворені за допомогою афіксів словотвору –lı, -lıq (р. Çaylaqlı “З сухим річищем”, Qamışlı “Комишева”, Şorlu “Солона”, Zağalı “Печерна”, Quzğunluq “Місцеперебування шулік”) та словозміни –ca, -cıq (р. Iläca “Майже прозора”, Daşlıca “Кам`яниста”, дж. Qalaqcıq “Невелика фортеця»), а також найбільш поширені складені імена, що за ознакою синтаксичного зв`язку поділяються на визначальні конструкції “прикметник або іменник, оформлений афіксом –lı + гідрографічний термін” (р. Dämirlisu “Залізиста вода”; Armudlubulaq “Грушеве джерело”, İyibulaq “Джерело із запахом”; Cayirliarx “Канал [племені] джаїр”, Mälikumudluarx “Канал Мелікумуда”),

...дієприкметникові конструкції, які можуть складатися (1) лише з дієприкметника (канал Qazğan “Виритий”), (2) дієприкметника й іменника-суб`єкта (Quruyanarx “Висихаючий канал”) та (3) іменника-об`єкта й дієприкметника (р. Adamöldürän “Що убиває людину”, оз. Kürbaxanşor “Солоне озеро, обернене до Кури” – bax- дивитись),

...та визначальні ізафетні конструкції двох типів: (І) визначальне детермінативне словосполучення, в якому зв`язок компонентів забезпечується простим порядком слів – примиканням, та (ІІ) визначальне присвійне словосполучення, в якому синтаксичний зв`язок доповнений морфологічним – визначуване оформлене афіксом приналежності третьої особи (за ознакою складеності ізафетні конструкції є в основному двокомпонентними, але можуть бути три- й зрідка чотирьохкомпонентними). Однокомпонентні гідроніми є еліптичними утвореннями, в яких опущений географічний термін [Мусабекова 1988].

У балкарській топонімії Баксанської ущелини Б. Мусукаєв виділив три структурні типи: (І) прості топоніми, котрі поділяються на (1) кореневі й (2) афіксальні (з афіксами –la (-le), -lı (-li), -lıq (-lik), -çı (-çi), -ıu (-iu), -sız (-siz), та складені, що складаються з двох, трьох, чотирьох і п`яти компонентів [Мусукаев 1975].

К. Конкобаєв поділив киргизькі топоніми у структурному аспекті на прості - однокомпонентні, що можуть бути непохідними або похідними (афіксальними), і складні – двокомпонентні, що складають більшу частину топонімії Південної Киргизії, та трикомпонентні (досліднику вдалося зафіксувати лише один чотирьохкомпонентний топонім); дво- і трикомпонентні топоніми можуть являти атрибутивну синтагму (“іменник + іменник” – тюркський ізафет І, ІІ або ІІІ типу, “прикметник + іменник”, “числівник + іменник”) або предикативну (“іменник + дієприкметник минуло-теперішнього або теперішньо-майбутнього часу”, “іменник + дієслово у формі минулого часу на –dı, “прислівник + іменник”). Закон мовної економії спричиняє в киргизьких географічних іменах еліпсис останнього компонента – географічного номена [Конкобаев 1980]. Т. Павлова дійшла висновку, що основним словотвірним типом киргизьких топонімів є словоскладання – означення, виражене іменником, прикметником + визначуване (географічний термін, що може опускатися у скорочених назвах), пов`язані підрядним зв`язком. За складом топоніми можуть бути одно-, дво- та трискладовими [Павлова 1980].

Оскільки степова частина Криму входить до ареалу ногайської топонімії, особливо варто звернутися до статті М. Булгарової, в якій подано структурно-словотвірний аналіз ногайських топонімів Північного Кавказу [Булгарова 1984]. В результаті ретельного аналізу М. Булгарова виділила в ногайській топонімії три структурних типи топонімів, котрі поділяються у морфологічно-синтаксичному і лексикологічному відношеннях на декілька моделей:

(І) прості топоніми:

  • (1) непохідні, в основі котрих лежать:
    • (а) географічні терміни (sırt узвишшя, adır пагориста місцина, qır поле, степ, косогір, burın мис, toğay полявина, tamaq гирло);
    • (б) антропоніми та етноніми;
    • (в) субстантивовані прикметники (qayqı угнутий, sasıq гнилий, aşı гіркий, qıyğaş звивистий, qıyşıq кривий);
  • (2) прості похідні топоніми, в основі котрих лежать прикметники, утворені від іменників за допомогою афікса - lı (-li) (Borlı “Крейдяний”, Taşlı “Кам`янистий”, Qumlı “Піщаний”, Batpaqlı “Багнистий”, Kertpeli “Грушевий”, Yılanlı “Зміїний”), або іменники, утворені афіксом –lıq (-lik), що вказує на численність предметів, рослин, звірів тощо (Yurtlıq, Kögemlik, Tallıq, Atlıq); утворені від прізвищ та етнонімів за допомогою афікса -lar (-ler) одиничні назви кварталів в аулах (Seyitler, Kelemeteyler, Bodraqaylar, Oraqşılar);

(ІІ) складні топоніми:

  • (а) іменник + географічний термін (Küntöş - kün сонце, töş схил гори);
  • (б) прикметник + географічний термін (Aşıqulaq “Гірка балка”, Yamansuv “Погана вода (річка)”);
  • (в) числівник (mıñ, yeti, altı, beş, qırq) + географічний термін (Beştav, Mı(ñ)şuqır “Тисяча ям”);

далее::к содержанию

на верх страницы::Словотворный анализ топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования