Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №8-01)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №8 - Раздел 4 - Короткий лексико-семантический анализ слов в исторической топонимии Крыма
назад::к содержанию

КОРОТКИЙ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ,
ВІДБИТИХ В ІСТОРИЧНІЙ ТОПОНІМІЇ КРИМУ (закінчення)

9. Терміни спорідненості й свояцтва та статевовікового поділу: abla, ana, aqay, baba, bala, cet, ciyen, dede, emce, halil, halile, kelin, oğul, pike, qarı, qart, qartana, qız, παιδί[ον].

10. Світська й реліґійна титулатура:

abız ~ abuz ~ hafız, acı ~ hacı, ağa, albat, aqtaçı, atalıq, baba, bavurçı, bay, bek ~ bey, bike, çelebi, çora, dede, derviş, duvan, efendi, içki, kalender, mırza, molla, müezzin, müftü, odaman, oğlan ~ ulan, örlük, padiça, papaz, paşa, qadı, qadı-asker, qalğa, qaraçı, qazaq, qoca, seit, seymen, şeiq, sultan, tarxan, totay, töre, xan, xanış, xoca, παπάς.

11. Професійні заняття:

baltacı, baqsı, bödeneci, cılqıcı, çoban, çoyunçı, çölmekçi, demirci, oqçu, qazançı, quvçı, sabançı, savurçı, talqançı, tamğaçı, tarpançı, taşçı, toğunçı, tuzaqçı, yağmurçı.

12. Хатнє й господарське начиння тощо:

arış, bayraq, beşik, çelek, çilter, çoyun, direk, gemi, könek, legen, minder, parela, qamçı, qapqal, qapqan, qazan, qırğıç, qopqa, qurşav, saban, samar, sini, taraq, tas, yataq, κοπανιστήρι[ον], κουτάλα, λεκάνη, πανί, πινάκα, ρόκα, σκάφη, σπυρίς (ці етнографічні терміни утворюють, як правило, метафоричні топоніми).

13. Музичні інструменти: davul, qaval, trampete.

14. Головні убори: çalma, qalafat, şápka, taqiye, tepelik; взуття: papuç, qonuç.

15. Народні й реліґійні свята: bayram, derviza, qurban bayram, seyran, şölen, *süyren, temaşalık, tepreç, toy, xıdırellez; talaqa.

16. Реліґійни та міфологічні терміни: Alla, aram, aziz, cadı, cın, elâl, gâvur, ğaffar, melek, namazlıq, obur, paskalya, qaraqoncolos, qıbla, qurban, şeytan, xaç, ‘άγιος, ’ασκητής, λύτρα, Παναγία, Παρθένος, πάσχα, σταυρός, σωτήρ, σώτηρια.

17. Культові місця і споруди: ayazma, aziz, cami, imaret, kilse, manastır, mescit, mezar, mezarlıq, tekiye ~ tekke, zaviye, ’εκκλησία, μοναστήρι[ν].

Прикметники передають у топонімах різні ознаки географічних об`єктів:

  • колір (aq, aqça, boz, çal, kök, mavı, qara, qızıl, quba, qula, sarı, yeşil, άσπρος, κόκκινος, λευκός, μέλας);
  • величину або кількість (az – köp, büyük – küçük, balaban, çoq, kiçkene, sağır, sarman, ufaq, ulu, üyken, μακρός, μέγας – μικρός, πολύς),
  • висоту (alçaq, öksek, ψηλός),
  • ширину (dar, ince, keñ),
  • глибину (deren, βαθύς),
  • форму (çatal, aylançıq, buruluça, döñgelek, p(i)lâki, sarp, sivri ~ süyrü, tik, tikili, tomalaq, uzun, yalçın, yalpaq),
  • якість чи якусь особливість (accı, açıq, aqar - aqmaz, asma, bozuq, bulğanıq, cemil, çıplaq, çolaq, çürük, dülber, eksik, güzel, küyük, may(lı), mazallı, muhallet, paralanıq, qanlı, qaranğı, qaranlıq, qaşqa, qısıq, qoqmuş, qulan, quru, serin, sert, sesli, sıcaq - suvuq, sıçqaq, sırlı, sızıqlı, suvlu - suvsız, taxta, taz, yaman, yanıq, yavuz, yazılı, yel tiygen,’άβρεχ(τ)ος, καλός, λεπρός, ξερός, πάγκαλος, πιναρός, πόντιος, ψηλός),
  • відносний час появи (eski – yañı, νέος - παλαιός),
  • відносне місцеположення (artqarı, aşa, aşağı – orta – yuqarı, içki, ilgeri - sırtqı, töben, uzaq – yaqın, μέσος),
  • орієнтацію (batı, köndelen, köşeleme, qarşı, qıble, ters).

Нумеративні слова й числівники вказують на кількість, часто відносну, географічних об`єктів або ж надають їм сакрального значення: yalñız, egiz, qoş, μοναχός, διπλός, ζυγός; bir, eki, üç, dört, beş, altı, yedi, otuz, qırq, elli, sekiz, doquz, doqsan, yüz, biñ, ‘επτά, πέντε.

Відображені в топонімах тюркські афікси -cıq, -lar, -laq ~ -lav, -lı : -sız, -lıq, -nıñki і румейський афікс -εις за їхньою роллю можна характеризувати як топонімотвірні.

У складі дієслівних топонімів представлені такі дієслова:

aq-, as-, at-, bağla-, bas-, bat-, boğul-, cav-, çağır-, çaptır-, çekil-, çomul-, çök-, dayan-, dök-, gürülde-, izle-, kel-, ket-, közet-, küt-, öl-, öt-, qat-, qaz-, qazıl-, qorq-, qorquz-, quçaqla-, qutır-, söndür-, şaş-, tal-, tala- , tığırt-, tır-, tirke-, tur-, tüş-, uç-, ula-, ürk-, ver-, yala-, yan-, yar-, yarıl-, yaşır-, yayıl-, yıqıl-.

В деяких з виділених лексико-семантичних ґруп можна провести подальший семантичний поділ, виділивши окремі підґрупи лексики.

Орографічні терміни поділяються на назви позитивних (гори, хребти, скелі, камені, кургани, узвишшя) та негативних форм рельєфу (долини, ущелини, балки, перевали, печери, шахти).

Гідрографічні терміни можна поділити на назви текучих (ріки, струмки, водоспади, джерела, арики) та стоячих вод (озера, болота, ставки).

У назвах рослин можна виділити лісові й садові дерева, сільськогосподарські культури, квіти, трави, а в назвах тварин - диких і свійських тварин, птахів, комах, плазунів і риб.

У назвах начиння багато назв посуду, котрі часто використовуються як орографічні чи гідрографічні терміни.

назад::к содержанию

на верх страницы::Словотворный анализ топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования