В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (yuvan-zük)
yuvan н товстий (про круглі і подовжені предмети) – г.
Юван-Кая біля с. Ай-Серез,
пор. також кт, т yuva гніздо, н yuva дика цибуля, дт
yuv- котити, скочувати.
yuvarlıq (yuvar кт, т куля, див. -lıq), пор. т yuvarlak
куля; круглий,
сферичний – с. Юварлик.
yüke кт (т yıhlamur) липа – г. Юке-Тепе на Карабі-Яйлі
та на березі Курлюк-Су.
yüksek, див. öksek.
yüvez кт, üvez т горобина – г. Ювезлі-Топе біля с.
Байдар (див. -lı),
ск. Ювезагачин-Каяси біля р. Шелен (див. ağaç).
yüz кт, н, т, дт сто – кур. Юз-Оба біля Керчі.
Yüzler ген. (кт, н, т, дт yüz сто, див. -lar), пор.: пл.
юз узбеків, сеок юсь в алтай-кіжі та тубаларів – с.
Юзлер. Пор. Yediler.
yüzüm кт, üzüm т, дт виноград – яр Юзюм-Дерек (притока
Юрту), див. terek.
Пор. ’αμπέλι[ον].
Z
zamane ~ zemane кт, т епоха; теперішній, сучасний,
zamana дт час; епоха, zämane п епоха; доля < а zamānat
тс – г. Замана.
Zalın антр., zalım кт, zalim т, zalem п жорстокий,
безжалісний; деспот, тиран < а zālim тс – с. Залинкой.
zan кт нива, рілля – гал. Буюк-Занлар біля с. Албат,
див. -lar.
zaviye кт, т, п кут (кімнати тощо); келія < а zāvīyat
кут; молитовний дім,
каплиця, невелика мечеть – с., р. Зуя, Зуїнський кадилик
(Завіє), пор. два ойк. Завіє в Ірані. Пор. cami, mescit,
minare, tekiye.
zerdali кт, т абрикоса (дика) < п zärdalu абрикоса – г.
Зердале біля
с. Капсіхор, Зердале-Дере.
Zeytin антр., zeytün кт, zeytin т, zeytun н, zeytun п
маслина < а zaytūn
маслина, оливкові дерева – г. Зейтін-Кош, див. qoş II.
ziyankâr кт, т що спричиняє шкоду, збитки, шкідливий < п
ziyankar
шкідник – пас. Зіянкер біля с. Дуванкой, с. Зіянкер.
*zük, пор. кирг. zök назва казкової тварини гігантських
розмірів – м. Зюк.
3.4. ІНША ЛЕКСИКА
(вірменська,
давньоєврейська)
Вірменська
Naxçevan, давнє місто біля г. Арарат, засноване, за
вірменськими переказами,
Ноєм, коли він зійшов із свого ковчега на землю (ойконім
походить від вірменського
антропоніма Naxiç ~ Naxuç і географічного терміна awan
avan містечко, село)
– с. Нахоч ~ Накуш на р. Салгир, руч. Нахічевань-Чокрак
(притока Чурук-Су, що впадає в
Східний Сиваш) та Нахшуванський іль (бейлік Шірінських
беїв) (кт Naxçuvan ~
Naxşuvan); кримські вірмени, котрі переселилися 1779
року з Криму на Дон, заснували
там селище Нахічевань.
surb sovrp святий, священний – вірменський мон. Сурб-Хач
“Святий хрест” біля
Старого Крима.
xaç хрест – мон. Сурб-Хач. Пор. σταυρός, тюрк. xaç.
Давньоєврейська
hor הר гора – місто-фортеця Киркор (нині
городищеЧуфут-Кале), див. qīr קיר , hor ,חר
Qar3qor קרקר , а також тюрк. qır.
hor חר ~ hōr חור діра, отвір, нора, печера; חורי ~ חרי
жителі печер, החרי , Χορραιοι ~
Χορρ(ε)ι (давні мешканці землі Едом) – місто-фортеця
Киркор, див. qīr קיר , hor הר , Qar3qor קרקר , а також
тюрк. qır. Пор ’άντρο[ν], σπηλιά, φωλεά, in, qoba.
yehosafat: ‘emeq yehosafat עמק יהושפט Йософатова долина
(’Ιωσαφαθ ~ ’Ιωσαφατ)
поблизу Єрусалима; вона символізує місце останнього
суду: “Нехай рушають, нехай зійдуть
народи в Йософатову долину! Бо там сяду я судити всі
народи звідусюди” [Кн. Пророка
Йоіла. IV, 12] – яр Йософатова долина біля городища
Чуфут-Кале, де міститься старовинний
караїмський цвинтар Балта-Тіймез. Пор. ’Ιορδάνης, Φασγα.
qīr קיר стіна, qir קר місто – місто-фортеця Киркор, див.
hor הר , hor חר , Qar3qor ,קרקר
а також тюрк. qır.
Qar3qor קרקר (Καρκαρ, Êàðêîðú) біблійне місто на
східному березі Йордану, куди
втекли царі мідіянські Зевах та Цалмунна після першої
їхньої поразки від Гедеона
[Кн. Суддів. VIII, 10] - місто-фортеця Киркор, див. hor
הר , hor חר , qīr קיר , а також тюрк. qır.
назад::дальше
|