Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-71)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Ельґері(Ільґері)-Yusuf)

Ельґері(Ільґері)-Джайлак, Сирт(Суртку)-Джайлак, Тархан-Джайлау біля Єнікале. Пор. avul, çonğar, el I, *kezlev, *küzlev, köy, ordu, otar, qabaq III, qışlaq, yayla, yurt.

yazı н, дт степ, рівнина (пор. т yassı, азер. yastı, башк. yaþı, карач.-балк. cassı плоский і широкий) – “степовий Крим” у ногайських піснях.

yazılı кт, т написаний, записаний, з написом (від yazı напис; письмо, див. -lı), yazılı taş кт, т камінь з написом – г. Язли(Язил)-Таш (Грамата-Кая, див. γράμμα) біля с. Ай-Василь, пор. топоніми Yazılı, Yazılıkavak, Yazılıkaya, Yazılıtaş у Туреччині.

yedi кт, т, дт, yeti н, дт, yetti дт сім – узв. Єді-Бурун, ур. Єді-Ев, або Гептаспітія (див. ‘επτά, σπήτι), пор. ойк. Бешев ~ Бешуй.

Yediler ген. (див. yedi, -lar) - с. Єділер, Джетлер-Шейх-Елі. Пор. Yüzler.

yel кт, н, т, дт вітер – г. Джельґермен, печ. Єль-Хоба (Джель-Хоба), ск. Єллі-Бурун на г. Манґуп-Кале (див. -lı), обрив Джелава на Демерджінській яйлі у верхів`ї Кизил-Хоби.

yel tiygen кт навітряний (yel вітер, кт tiy-, т değ- торкати(ся), чіпати, див. -ğan), пор. кт yel tiymegen завітряний, підвітряний (кт yıq, н ıq завітряний, підвітряний; захищене від негоди місце, затишок) – ск. Єльтіґен, скельний уступ Єльтіґен-Майдан із залишками укріплення Єльтіґен та дж. Єльтіґен-Чокрак, р. Єльтеґен-Су (Коз), с. Єльтеґен (Єльтіґен), Кучук-Єльтіґен (О. Бертьє-Делаґард [1914. С. 25] пояснював ойк. Ельттіґен з татарської мови як “рука доторкнулась”, див. el II), пор.: ур. Cel tiybes “(Улоговина), в якій не дме вітер” у Киргизії.

yelke кт загривок, н потилиця, yele т грива – хвилястий хр. Єлхі-Кая на г. Демерджі, пор. також yılqı.

yelken кт, н, т вітрило – камені Єлкен-Кая (Єлчан, Ялчан) у морі навпроти г. Опук.

yeñi, див. yañı, can, yeni – с. Єні, Єні-Алі-Кеч, Єнікой ~ Єнкой ~ Джанкой (кілька ойк.), Єні-Сала (три ойк.), Єні-Сарай, фортеця Єні-Кале, місто Yeñi Bazar (тепер Армянськ).

yeñiş кт, yeniş т перемога – яр. Єнішкая (див. qaya)., хр. Єнішер (див. yer).

yepelek кт пушок (кульбаби), т тонкий, ніжний, витончений (інакше narin); що швидко біжить, поспішає – г. Джепелек-Байир біля с. Камишли на Південнобережжі. Пор. ince.

yer кт, н, т, дт земля; місцевість; місце, н ґрунт, дт країна – с. Боше-Єри, Ірінер, Крав-Єри, Склю-Єр, ур. Ускюлі-Єрлер (Üskülü yer) біля с. Буюк-Озенбаш, ур., дж. Дермен`єр, дж. Йаман-Йер-Чокрак, ск. Кермеч-Хатлиєр, хр. Єнішер, яр Кульєр (див. kül), місто Кирк`єр riQrQ (нині городище Чуфут-Кале).

yeşil кт, т зелений – оз. Єшіль-Коль, ур. Єшіль-Богаз біля Бельбекських Воріт.

yılan кт, н, т, дт змія – с. Єлан-Таш, р. Йиланчик (див. -cıq), пор. румейську назву луки Фізигó Ялан (нг φίδι змія) біля с. Стила в Півн. Приазов`ї.

yılğa кт, н, cılğa кт долина, яр, лощина – яр. Терен-Йилга, б. Карачолга, Чуюн-Йилга, дж. Канджилга.

yılqı кт, н табун, дт коні, велика худоба, yılkı т, ilxi п табун – г. Йилхитаунин-Хаяси (Єлкедаг), р. Джелке-Чокрак (притока Бурульчі).

yıqa- aqiI кт, yuv- кт, н, yıka- т, yu- дт прати, мити, купати – р. Йохаган-Су, див. -ğan, suv.

yıqıl- кт, yıkıl- т валитися, обвалюватися, падати – г. Йикилмак-Кая “Скеля, що не обвалюється”, див. –ma-, -aq.

yoğurt кт, т, yuvırt н йогурт, кисле молоко, кисляк – б. Джугурт-Іґрек (притока Ускюту).

yol кт, н, т, дт дорога, шлях – гірський прохід Узун-Алан-Йол біля г. Чатирдаг, г. Кара-Йол біля с. Ускют, ліс Беш-Йол біля с. Дуванкой, Уч-Йол-Баши біля с. Аргин, Яга-Йол біля с. Бешуй, ур. Ускют-Йол, яр Йаман-Йол (притока р. Карагач), б. Кефіоль-Дересі, с. Кефе-Йол, Ток-Йол(Джол), Яман-Йол-Аджилар, Яман-Йол-Шейх-Елі. Пор. soqaq, δρόμος.

yolçaq стежка? (див. yol, -cıq) – с. Йолчак (Джолчак, Джулчак, Юлчак). Пор. soqaq.

yonğa кт, yonga т тріска; стружка, від yon- кт, т, н, дт стругати, тесати – гал. Йонгалик біля с. Капсіхор, див. -lıq.

Yorğun антр., yorğun кт, н, т утомлений, зморений – с. Джоргун, Чоргун (Джоргун), пор. також çoñ(gur).

yumraq ~ yumruq кт, yumruk т, yuðruq дт кулак, див. Cudruq, Cumraq.

yuqarı кт, yukarı т верх; верхній (нг πάνω зверху); в назві населеного пункту вказує на те, що він є частиною селища, розташованою по течії річки вище його верхньої частини, і складає ряд з означеннями aşağı та orta – с. Юхари-Аїргуль, -Айтуган, -Асма, -Баксан, -Баши, -Даїр, -Джамін, -Каралез, -Керменчік, -Кипчак, -Конечі, -Мамут-Султан, -Сабли, -Тайган.

yurt кт, н, т, дт дім, володіння, місце мешкання; земля, країна; батьківщина – р. Юрт біля с. Кутлак, узв. Юртун-Бурун у Судацькій дол., с. Ай-Ренґ-Юрт на Керч. п-ві, Джапар(Джафар)-Юрт, Ескі-Юрт, Орта-Юрт, Чечень-Юрт. Пор. avul, el I, köy, ordu, otar, qabaq III, qışlaq, sala, yaylaq.

Yurtçı, див. Curtçı.

Yusuf ім`я чол. < а yūsuf Йосиф, персонаж Корану – дж. Юсуп(Юсуф)-Чокрак (Yusuf çoqrağı) біля дороги з Бахчисарая до Чуфут-Кале, печ. Юсуф-Коба в Байдарській дол.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования