Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-68)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Üyşün-Xızır)

Üyşün ~ İşün етн.: роди уйсюн у караногайців, пл. уйшун башкирів, узбеків, род. підр. уйшун у каракалпаків; уйсунь – загальна назва племен Старшого жузу казахів, включаючи пл. сари-уйсун; монгольське пл. ушін ~ хушін, яке Чінґіс-хан передав на чолі з еміром Хушідай-Байку Джучи (пізніше Хушідай-Байку очолював праве крило війська Бату-хана, у складі якого було пл. усун) – с. Уйшунь (Ішунь) (кілька ойк.), Біюк-Ішунь, Кир-Уйшун(Ішунь), Джарин-, Есен-Бак(Есенбай)-, Тезеклі-, Тентек-, Тереклі-, Товани-, Токмай-, Тракай- та Одобаши-Уйшунь(Ішунь).

üzen, див. özen – р. Узень,Узень-Чешме біля Ялти, Алагат-Узень, Артна-Узень на г. Демерджі, Баллар-Узень, Біюк-Узень (притока Качі), Софук-Узень, Ташкутер-Узень біля Балаклави, р., с. Біюк-Узень, руч. Узень-Баш (див. özenbaş), Кара-Узеньчік (притока Улу-Узені, або Мегапотаму), яр Салин-Узень між річками Ускут і Ворон.

V

vaqıf кт, vakif т, väğf п < a vaquf тс – р. Вакуф-Бахча (Тунас, притока Біюк-Карасу), дж. Вакуфин-Чокрак на г. Чатирдаг, Вакуфлар-Кішме, с. Вакивджик (див. -cıq).

vasıl кт, т побачення; з`єднання, об`єднання, väsl п з`єднання < a vasl з`єднання; зв`язок, узи – паг. Васлич у центрі Ай-Сереза, де, за свідченням Ферата Усеїнова, знаходилась кав`ярня “Ave” і де щовечора збирались старики, кожен з яких мав тут свій камінь.

vay кт, т леле!, ой леле!; ай!, ой!, ох!, vay anam vay! т тільки подумати!, щоб тебе! - ск. Вай-Анам-Хаяси “Ой, мамо!”, що знаходиться на відстані чотирьохсот метрів від ск. Кор[к]ма-Балам “Не бійся, моє дитятко!” в долині Качі біля монастирища Качи-Кальон.

ver- кт, т, ber- кт, н, дт давати – г. Кечіт-Вермез (Кеч-Вермез-Сирт) біля Судака, див. keçit-, -maz.

vigla ~ vigle кт спостережний пункт, т спостережний пункт при риболовлі < нг βίγλα – г. Вігля, Віглябурун, Віглянин-Бурну біля с. Кутлак, ур. Вігла (кілька назв), Вігла-Баїр біля Гурзуфа, Вігла-Мейдан біля Партеніта, дорога Вігля-Йолу ~ Віглянин-Йолу (веде з Партеніта на Яйлу). Пор. gözlek, qaravul.

viran, див. ören.

X

xaç кт, haç т хрест < п xaç тс – г. Качли-Кая (див. -lı), ск. Хачла-Каяси (*Xaçlaq qayası, див. -lıq). Пор. вірм. xaç, σταυρός.

xalil кт, halil т, xälil п задушевний друг < a xalīl друг, приятель – г. Халіл-Бай у верхів`ї Арпату, див. також halil.

xan кт, дт, п, han т, qan дт, хаан хмонг. хан – гал. Хан-Тогай біля с. Улакли, дж. Менар-Ханин-Чокрак, Xançeşmesi, с. Хан-Елі (двічі), Хан-Яфе, Хан-Джамі, Хан-Куле, Ханли, Xanköşkü aX, ур. Хан-Ґельді на Карабі-Яйлі. Пор. sultan.

xane кт, hane т дім, житло, приміщення < п xane тс – ур. Барут-Хане, див. barotxane.

xanış кт дружина, жінка, подружжя хана – с. Ханишкой.

xanî кт пані – руїни селища Ханій-Кой в ур. Дербіза (див. derviza).

xanlıq кт, hanlık т ханство; володіння хана – с. Ханлик. Пор. paşalıq, qalğalıq, şeiqlıq, xocalıq.

xarabe кт, harabe т, xärabe п руїни, руйновище < a xarābat тс (мн. xarābāt, пор. назву Арбат одного з передмість старої Москви) – плато Карабі-Яйла (тут зустрічається багато руїн старих кошар, середньовічних жител з городами та садками, на які вказують здичавілі груші та яблуні). Пор. ören, σάρα, χάλασμα.

xarap кт, harap т, xärab п зруйнований, розорений, занепавший < а xarāb руйнування, розорення, спустошення, загибель; руїни – с. Хараб-Кой, Хараб-Тавель.

xartan кт кошик для зерна – ск. Хартан-Хая на схилі г. Демерджі.

xasar кт вирва, провалля, шахта (пор. т hasas отвір, щілина, розколина; проміжок < а xasās розколина, щілина, тріщина) – печери, шахти Еміне-Баїр-Хосар, Одаман-Кассар, Топсюс-Хосар та Хундук-Коса[р] на Карабі-Яйлі, Лю-Хосар на Долгоруковській яйлі, провалля Хасарлих (див. -lıq) на г. Демерджі, печ. Чагир-Хосар на г. Чатирдаг, пор. урумську назви яру з печерою Хасáр неподалік від гирла Мокрої Волновахи в Півн. Приазов`ї. Пор. xunu.

xasta кт, hasta т хворий < п xäste заморений, змучений; поранений; хворий – руч. Хаста-Ага, Хастабаш, с. Хасталар, Хастаєрі, яр Хаста-Дере.

xıdırellez ~ xıdrellez (xıdrellez günü) кт, т свято, день Хизир-Ільяса (перший день літа), яке припадає на 23 квітня за ст. стилем (у християн це день св. Георгія Змієборця, або Зеленого Юрія), xederlez гаг. день св. Георгія; Xızır r0X кт, Hızır т, xäzer п Хезер (< а xazir зеленіючий, зелений) – давній персонаж доісламських леґенд, переказів і казок іранських та тюркських народів, нерідко зображується в зеленому плащі й на білому коні; цей загадковий пророк шукав безсмертя й одержав його знайшовши джерело живої води – с. Кадир-Лез ~ Катерлез на Керч. п-ві, див. також qadir, İlyas; ск. Хисир-Кая в ущ. Уч-Кош. Пор. bayram, derviza, paskalya, sabanlıq, seyran, şölen, temaşalık, tepreç, toy.

xırsız кт, т злодій – б. Хурсуз-Хоба-Дере, с. Хирсиз-Шибан.

Xızır, див. xıdırellez.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования