Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-67)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (u(l)paq-üyle)

u(l)paq кт пух; пухнастий, opuq (upaq?) qarı лапатий сніг, який випадає навесні (пор. каз. ulpa пушинка, qar ulpası сніжинка, кирг. ulpaq ~ urpaq висівки, турк. urpak пагорбок; пухкий, сипкий, urpak qum сипкий пісок) – г. Опук (звідси укр. опýк особливий вид кримської солі), див. також öbek, öpkük.

ulu кт, т, uluğ дт великий; величезний; високий; видатний – г. Улу-Кир біля с. Сараймін, дол. Улукул, м. Улукол (див. qol), річки, с. Улу-Узень, с. Улу-Сала, Улукул (Орта-Кісек-Улукул). Пор. büyuk, köp, ülken.

uluq кт жолоб, ринва, olıq н водопійна колода; жолоб, oluk т відкритий жолоб для води, oluq дт видовбане дерево, корито, колода – дж. Улукли в Айсавській дол., Улуклу та Улухлу-Чокрак на півд. відрогах Чатирдагу у верхів`ї Улу-Узені, див. -lı. Пор. çapçaq, legen.

Unğar ген.: рід (отуз)-унгар у Криму, бішур-унгар у башкирів – с. Унгар-Найман, пор. ім`я чол. каз. Унгар.

Urçuq антр. (пор. прізвище Урчук у караїмів), urçuq кт, urçuk т, urşuq н веретено – с. Урчук (Орджак), див. також or.

uru кт яма (для збереження зерна), oru дт яма (для збереження овочів); яма, темниця – ліс Уру-Даглар біля с. Кизилташ, ур. Урупілякі біля с. Верхня Ореанда, с. Уру-Бурун (1530 р.).

Urum ~ Rum кт кримський грек, т грек, що народився і живе в Туреччині чи в якійсь іншій мусульманській країні < нг Ρωμαίος давній грек, Ρωμιός візантієць римлянин грек – ур. Урум-Мегале біля с. Біюк-Ламбат; за свідченням уродженця Ай-Сереза Ферата Усеїнова, татари цього села називали розташоване над ним християнське кладовище Urum dedelerimizniñ mezarlığı. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urus.

Urus ~ Rus кт, т руський < друс. Ðóñ ü (держава і населення) – г. Урус-Кьоз біля с. Ворон. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çingene, Çerkes, Çufut, Çuvaş, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, ρούσικος.

ustra кт, ustura т бритва < п ostore тс – дж. Устуранин-Кішмесі.

uva кт долина, ova т рівнина; долина, oba н трясовина, драговина – Baydar uva (Байдарська долина). Пор. ğavta.

uzaq кт, н, дт, uzak т далекий; довгий – гал. Узак-Алан біля с. Аргин. Див. yaqın, пор. uzun.

uzun кт, т, дт, uzın н довгий – г. Узун-Даг, Узун-Кая, Узун-Кир, Узун-Сирт, камінь Узун-Таш біля с. Куркулет, печ. Узун на г. Демерджі, Узун-Коба у верхів`ї Салгиру, ск. Узун-Кая на Карабі-Яйлі, яр Узун-Йилга біля с. Калимтай, с. Узун-Аяк-Карса (uzunayaq довгоногий), Узун-Сакал-Джанкой (uzunsaqal довгобородий).

uzunca кт, т доволі довгий – печ., ущ., р., с. Узунджа (Узунджу) в Байдарській дол.

Uzunlar ген. (див. uzun, -lar) – с. Узунлар.

Ü

üç кт, т, дт, üş н три – г. Уч-Кая біля Гурзуфа, Уч-Обалар біля с. Ай-Серез, Уч-Таш у бас. Каспани, дж. Уч-Таш на південь від Карабі-Яйли, камінь Уч-Таш (три назви), кур. Уч-Оба (три назви), ліс Уч-Йол-Баши біля с. Аргин, Уч-Ийлга біля с. Азамат, узв. Уч-Алан, ущ. Уч-Кош, ск. Уч-Кая біля с. Сююрташ, с. Уч-Джилга (Учулга), Уч-Евлі (два ойк.), Учевлі-Кенеґез,Уч-Кая-Ялар, Учкесек, Уч-Кую (три ойк.), Учкую-Кипчак, Учкую-Тархан (див. quyu), Уччам (див. çam).

Üçevli ген.? (див. üç, ev, -lı) – с. Уч-Евлі (два ойк.), Уч-Евлі-Кенеґез, Уч-Евлі-Орка. Пор. Beşevli.

üçünci кт, üçüncü т, дт, üşinşi н третій – шахта Учунджу на г. Чатирдаг.

ülkün кт, üyken н великий, величезний, üyken кт старший – оз. Ількен-Коль на Керч. п-ві, с. Юкен-Калач, Юкон-Мін (пор. Кучук-Мін). Див. küçük, пор. büyük, köp, ulu.

ürk- кт, н, т лякатися, боятись – дж. Уркуті-Чокрак, див. -dı.

üskül кт, т льон < нг σκουλ(λ)ί кужіль, куделя; пасмо волосся – с. Склю-Єр (Üsküllü yer), ур. Ускюлі-Єрлер, Üsküllü göller біля с. Корбек (див. -lı), дж., руч. Ускюлянін-Су (Каракунда ~ Каракунґа) нижче Алупкінського укріплення.

üst кт, н, т верх, верхня частина; поверхня; верхній, üstü дт верхній – г. Урмани-Усту (див. orman); Устель – степова частина Криму між Чонгаром та Феодосією (див. el I, пор. Ічель). Див. alt, tüp.

üteki кт (т istiridye) устриця – м. Утекі-Бурун (Ліман-Бурун) (середній край Ай-Тодорського мису).

üy, див. ev.

Üsein ім`я чол. < а husayn ім`я чол. Гусейн – с. Гусеїн (рос. Хусеин).

üyken, див. ülkün.

üyle кт, н, öğle т, öylä дт південь, полудень – ск. Ülle qaya “Полуденна скеля” біля с. Хайто (Кайту): коли сонце було над скелею, селяни сідали обідати.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования