Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-66)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Tuvaq-ulaq)

Tuvaq антр. (так називали дитину, що народилась у “сорочці”, пор. кт duvaq, т duvak весільний серпанок; глиняна кришка джбана, кирг. tubaq накривка) – кур. Туак-Оба біля Карасубазара, с. Туак (три ойк.), Тувак (тепер Рибаче) (пор. також адиг. тІуакІ долина посеред гір, міжгір`я).

tuvar кт, н худоба, davar т дрібна рогата скотина, tabar, tavar дт майно, туувар хмонг. гурт, худоба, яку переганяють – г. Туар-Алан, печ. Тувар-Еґерек біля с. Масандра, Туар-Хоба у Великому Каньйоні, ск. Туар-Хошлар на г. Демерджі.

Tuvuş антр., tuvuş кт хоробрість, пор. кирг. tuuş сила, міць – с. Тууш.

tuz кт, н, т, дт сіль (кухонна) – ліс Тузлик біля Партеніта (див. -lıq), с. Тузкуль, солоне оз. Туз-Тубен на Арабатській косі.

Tuzaqçı антр, tuzaqçı кт, tuzaqşı н мисливець із сільцями (кт, н, дт tuzaq, т tuzak пастка, капкан, сильце, сільце, див. -cı) – с. Тузакчи (1576 р.), Біюк- та Кучук-Тузакчи, пор.: род. підр. тузакчи у казахів.

tuzla кт, túzla т місце здобичі солі, солеварня – оз. Тузла, с. Тузла (три ойк.), Тузла-Шейх-Елі.

tuzlu кт, т солоний – джерела Тузлу-Чохрахлар у с. Ай-Серез (тепер вони знаходяться під асфальтовою дорогою).

tübek півострів, пор. каз. tübek тс – п-ви Бахчи-, Орта- та Кірпі-Тубек в Актаському озері на Керч. п-ві, м. Бога-Тубек. Див. tüp.

Tübey ген.: рід тюбей у Криму (пор. кирг. töböy верблюд) – с. Тубей (Тюбей) (два ойк.). Пор. Tubay.

Tüle антр. (пор. кирг. tilek ~ tilöö прохання, бажання, від tile- просити, бажати, tülöö прохання, бажання; жертвоприношення біля священних гаїв та джерел (мазарів) під час мусульманських свят, а також при стихійному лиху (посуха, джут, землетрус тощо), кт, н tilek бажання, від tile- бажати, хотіти, т dilek бажання; прохання; благання, мольба, від dile- бажати, хотіти; благати, просити) – с. Туле (Толе, Тюле), див. також töle.

Tümen етн., tümen кт, т, tümän дт, тÿмэн хмонг. безліч; десять тисяч; тьма (військове з`єднання кількістю десять тисяч вояків), Î aMwT п tuman десять тисяч – с. Тюмень, пор.: тюмен ногай – назва караногайців, род. підр. туман у казахів, тумен у киргизів, сеок тумат в алтай-кіжі, рід тумат у тувинців, пл. тумет (тÿмд) монголів.

Türkmen туркмен – с. Туркмень, Бая[т]-Туркмен, пор.: рід тюркмен в акногайців. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Urum, Urus.

tüp кт, н, дт , dip т низ, дно; основа, корінь; віддалена частина (чогось); у топонімії Криму термін значить також “півострів” і входить до назв сіл, розташованих на півостровах у Сиваському озері – м. Казантіп, п-в Тюп(Діп)-Тархан (Тарханкут), с. Тюп(Діп)-Абаш, -Джанкой, -Канли, -Кенеґез, -Мамай, ліс Кая-Тюбю біля с. Пички, ск. Коба-Тюбю біля с. Теберті. Див. üst, пор. alt, ast, tübek.

tüpsüz кт, н безодній; безодня (див. tüp, -sız) – печ. Топсіз-Коба біля с. Куркулет, Тюпсюз-Хасар на Карабі-Яйлі (див. xasar).

tüş- кт, дт, tüs- н, düş- т падати; спускатися – р. Сутишкан (Суботхан), див. -ğan, bat-.

tütkel кт природна шахта, провалля (? < п dudkäş ~ dudkeş печера; ущелина > т, азер. dudkeş димохід, пор. кт ocaq, т ocak вогнище; шахта, кт tüte- димитися, димувати) – провалля Ад-Сокмак-Туткель, печ. Кара-Агач-Туткель і Курюч-Агач-Туткель (усі на Карабі-Яйлі).

tütüncü той, хто вирощує або продає тютюн (кт, т tütün тютюн, див. -cı) – с. Tütüncü.

tüz кт, düz т плоский, рівний; рівнина, поле, долина, tüz дт рівний, плоский; однаковий – г. Біюк- та Кучук-Тюз біля с. Мускомія, ур. Черкестюс (місцевість поміж витоками Качі та Бельбеку), с. Тюзлер (нині Високогірне).

U

u- (ü-), див i-.

uç- кт, т, дт, uş- н літати, летіти – р. Су-Учхан (Кизил-Коба), печ. Су-Учхан-Коба у верхів`ї Біюк-Карасу, див. suv, -ğan, uçansuv.

uçansuv кт водоспад, водограй (див. suv, uç-, -an) (т çağlıyan, şelâle) – водоспад, р. Учансу (Кремастó-Нерó), пор.: р. Су-Учхан (Кизил-Хоба) у Криму, невеликий водоспад Учансу біля с. Карбалія в Буджаку.

Uduyıt етн.: давньомонгольский рід удуїт-меркіт – с. Удуїт у Старокримському кад.

ufaq кт, ufak т, ufşaq, uvşaq дт маленький, дрібний – с. Салгир-Ягаси-Уфак-Кемельчі.

ula- т додавати, долучати, приєднувати, дт зв`язувати, приєднувати – ур. Великий і Малий Бабулган у Байдарській дол., див. baba, -ğan, а також babuğan.

ulan, див. oğlan – с. Улан-Елі (чотири ойк.), Улан-Дуванкой, Мамбет-Улан(Лан), Тукей-Улан.

ulaq кт, oğlak т, oğlaq дт козеня; ulaq т кур`єр, гонець, вістовий ulağ дт в`ючна тварина, верховий кінь; поштовий транспорт на перегонах між станціями – с. Улакли (Поштове), див. -lı.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования