Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-64)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (-tı-toqlu)

-tı, див. –dı

tığırt- кт котити – пас. Карпуз-Тигирткан, див. qarpız, -ğan.

tır- r{ кт, т дертися, видиратися, вилазити – г. Тирма-Кая, пас. Тирма-Кая біля с. Капсіхор, див. -ma, -ma-.

tırmaq ~ tırnaq кт, tırmak ~ tırmık ~ tırnak т борона; гачок, tırnaq дт нігті, кігті, tırma н борона, граблі – г. Тирма-Кая (Терме-Кая), дж. Тирма-Кешме на г. Бабуган, див. також tır-, terme.

tıynaq кт ставок, загата; калюжа, гаг. гребля; ставок, водойма (кт, н tıy- загатити; спинити, пор. tın- дт дихати; відпочивати; заспокоюватися, кт припинятися, ущухати; відстоюватись (про рідину), кирг. tun- стати прозорим, відстоятися (про рідину) – оз. Е(н)ґіс- Тинах на Карабі-Яйлі, канава Яртинах біля р. Ворон, луг Лахлин-Тинах та оз. Еґіс-Тинах, утворене р. Малбай, кол. та ур. Тинак-Баш-Кую біля с. Ай-Серез, пор. урумські назви балок Тийнагин-Тарама та Халфатинаг у Півн. Приазов`ї. Пор. avut, bol göl, eşme, qaçı.

tik кт, н, dik т прямовисний, стрімкий, стрімчастий – г. Тік-Байир біля с. Байдар та біля с. Узунджа, Тік-Таш біля Алушти, ск. Тік-Таш біля с. Куру-Узень. Пор. sarp.

tikili, tikilgen кт, dikili т що перебуває у вертикальному положенні, встановлений вертикально, tikili taş кт менґір, dikili taş т обеліск, tik- дт встановлювати, ставити, водружати, встромляти (пор. στήλη) – менґір Теклі-Таш у центрі Байдарської дол., два менґіра Текіль-Таш у селі Скеля, г. Тіклі-Таш біля с. Отаркой, ск. Тіклі-Таш біля с. Токлук.

tilki кт, т, дт, tülki н лис, лисиця; перен. хитрун – г. Тількі-Кая біля с. Кутлук, печ. Тількі-Коба біля Ст. Крима, ск. Тількі-Ялаган-Бурун, с. Тілкі (Тюльку).

tirek кт, н, direk т, н, tirägü дт стовп, опора (від кт, н tire-, т dire-, дт tirä- підпирати) – с. Іслям-Тірек, див. terek.

tirke- кт, н причіплювати – г. Тирке ~ Тирки (Куш-Кая) на північ від хр. Демерджі-Яйла, руч. Тірке (притока Бурульчі), стежка Тірке біля Алупки, пор. кт, т terki задня лука сідла, tergi ~ tirki обідній стіл, т terike ~ tereke маєток, що залишився після смерті господаря < a tarikat спадок.

Tobay, див. Tubay.

Toğan антр., toğan дт, doğan т сокіл, tuyğyın н яструб; стерв`ятник – с. Тоган-Елі.

Toğanaş антр., див.Toğan, -ş, пор. також н tağan таган, хмонг. тогоо(н) казан – с. Тоганаш, Біюк- та Кучук-Тоганаш, Тоганаш-Мін.

toğay кт, н луг; луговий – с. Тогай (Тагай), Кен-Тогай (Кентугай) (див. keñ), сад Тогай, луг Токай-Коль, м. Тугай-Бахчи біля гирла Качі, гал. Ендек-Тогай та Тюрпукляни-Тогай на г. Демерджі. Пор. alan, barlaq, çayır, λιβάδι.

toğaylı (див. toğay, -lı) – с. Тогайли, Тогайли-Калач.

Toğunçı антр. (кт toğun, каз. toğın обід колеса, див. -cı; пор. хмонг. тоонч майстер, що виготовляє тон, від тооно тон – круг верхнього отвору юрти) – с. Тогунчи, пор.: род. підр. тугунчи в казахів.

tomalaq кт круглий – ск. Томала[к]-Кая, яр Тумалак-Таш (притока Улу-Узені). Пор. top, yuvarlaq.

top кт, н, т, дт м`яч; куля; круглий; гармата > нг τόπι гарматне ядро; м`яч – ск. Топ-Кая (являє собою обвал), дж. Топ-Кая-Чокрак.

topar кт грудка; шматок, пор. т toparlak кругла річ, куля; круглий – г. Топарлих-Кая, див. -lıq.

Topçaq ген., topçaq гарний, вгодований кінь – с. Топчак, пор.: род. підр. тупчак у киргизів. Пор. Cabu.

topçu кт, т гармаш – с. Топчикой (Топчу).

toplu кт, т зібраний (в одному місці), загальний, колективний; вихований, порядний; повний, огрядний; з кулею, з гарматою (див. top, -lı) – с. Топлу (Топли) (в селі мешкали вірмени).

topraq кт, дт, toprak т, topıraq н земля, ґрунт; земляний, із землі, з глини – г., м. Топрак-Кая, г. Ак-Топрак, Кизилтопраги-Бурунун-Каяси біля с. Коз, Топрахлих-Хир на Карабі-Яйлі, м. Дакакналі(Дакакнарі)-Топрак (Монастир-Бурун) – північно-східний край мису Ай-Тодор (див. δαγκανάρι), с. Топрак-Пілен, місто Топрак-Кала (Чуфут-Кале). Пор. bor, balçıq, qum.

toq кт, н, tok т ситий, заможний; щільний, густий, toq дт ситий; прикметник входить до складу антропонімів, відображених в ойконімії Криму – с. Ток-Йол(Джол) (див. yol), Ток-Булек, Токмай, Токмай-Ішунь(Уйшун), Ток-Мегмет, Біюк- та Кучук-Токсаба (див. Toqsaba), Тохтаба, Ток-Чарли, Ток-Шейх, Тук-Мамашай.

Toqa антр., toka т пряжка – с. Тока, пор.: род. підр. тока у казахів.

toqlu кт, н, toklu т однорічне ягня, toqlı дт шестимісячне ягня – м. Токла (Токли) на Керч. п-ві при вході з Чорного моря в Керч. протоку. Пор. qozu.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования