В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (-tı-toqlu)
-tı, див. –dı
tığırt- кт котити – пас. Карпуз-Тигирткан, див. qarpız,
-ğan.
tır- r{ кт, т дертися, видиратися, вилазити – г.
Тирма-Кая, пас. Тирма-Кая біля
с. Капсіхор, див. -ma, -ma-.
tırmaq ~ tırnaq кт, tırmak ~ tırmık ~ tırnak т борона;
гачок, tırnaq дт нігті, кігті, tırma н борона, граблі –
г. Тирма-Кая (Терме-Кая), дж. Тирма-Кешме на
г. Бабуган, див. також tır-, terme.
tıynaq кт ставок, загата; калюжа, гаг. гребля; ставок,
водойма (кт, н tıy- загатити;
спинити, пор. tın- дт дихати; відпочивати;
заспокоюватися, кт припинятися, ущухати;
відстоюватись (про рідину), кирг. tun- стати прозорим,
відстоятися (про рідину) – оз. Е(н)ґіс- Тинах на
Карабі-Яйлі, канава Яртинах біля р. Ворон, луг
Лахлин-Тинах та оз. Еґіс-Тинах, утворене р. Малбай, кол.
та ур. Тинак-Баш-Кую біля с. Ай-Серез, пор. урумські
назви балок Тийнагин-Тарама та Халфатинаг у Півн.
Приазов`ї. Пор. avut, bol göl, eşme, qaçı.
tik кт, н, dik т прямовисний, стрімкий, стрімчастий – г.
Тік-Байир біля
с. Байдар та біля с. Узунджа, Тік-Таш біля Алушти, ск.
Тік-Таш біля с. Куру-Узень. Пор.
sarp.
tikili, tikilgen кт, dikili т що перебуває у
вертикальному положенні,
встановлений вертикально, tikili taş кт менґір, dikili
taş т обеліск, tik- дт встановлювати, ставити,
водружати, встромляти (пор. στήλη) – менґір Теклі-Таш у
центрі Байдарської дол., два менґіра Текіль-Таш у селі
Скеля, г. Тіклі-Таш біля с. Отаркой, ск. Тіклі-Таш біля
с. Токлук.
tilki кт, т, дт, tülki н лис, лисиця; перен. хитрун – г.
Тількі-Кая біля с. Кутлук,
печ. Тількі-Коба біля Ст. Крима, ск.
Тількі-Ялаган-Бурун, с. Тілкі (Тюльку).
tirek кт, н, direk т, н, tirägü дт стовп, опора (від кт,
н tire-, т dire-,
дт tirä- підпирати) – с. Іслям-Тірек, див. terek.
tirke- кт, н причіплювати – г. Тирке ~ Тирки (Куш-Кая)
на північ від
хр. Демерджі-Яйла, руч. Тірке (притока Бурульчі), стежка
Тірке біля Алупки, пор. кт, т terki задня лука сідла,
tergi ~ tirki обідній стіл, т terike ~ tereke маєток, що
залишився після смерті господаря < a tarikat спадок.
Tobay, див. Tubay.
Toğan антр., toğan дт, doğan т сокіл, tuyğyın н яструб;
стерв`ятник –
с. Тоган-Елі.
Toğanaş антр., див.Toğan, -ş, пор. також н tağan таган,
хмонг. тогоо(н) казан –
с. Тоганаш, Біюк- та Кучук-Тоганаш, Тоганаш-Мін.
toğay кт, н луг; луговий – с. Тогай (Тагай), Кен-Тогай
(Кентугай) (див. keñ), сад
Тогай, луг Токай-Коль, м. Тугай-Бахчи біля гирла Качі,
гал. Ендек-Тогай та Тюрпукляни-Тогай на г. Демерджі.
Пор. alan, barlaq, çayır, λιβάδι.
toğaylı (див. toğay, -lı) – с. Тогайли, Тогайли-Калач.
Toğunçı антр. (кт toğun, каз. toğın обід колеса, див.
-cı; пор. хмонг. тоонч
майстер, що виготовляє тон, від тооно тон – круг
верхнього отвору юрти) – с. Тогунчи, пор.: род. підр.
тугунчи в казахів.
tomalaq кт круглий – ск. Томала[к]-Кая, яр Тумалак-Таш
(притока Улу-Узені).
Пор. top, yuvarlaq.
top кт, н, т, дт м`яч; куля; круглий; гармата > нг τόπι
гарматне ядро; м`яч –
ск. Топ-Кая (являє собою обвал), дж. Топ-Кая-Чокрак.
topar кт грудка; шматок, пор. т toparlak кругла річ,
куля; круглий – г. Топарлих-Кая, див. -lıq.
Topçaq ген., topçaq гарний, вгодований кінь – с. Топчак,
пор.: род. підр. тупчак у киргизів. Пор. Cabu.
topçu кт, т гармаш – с. Топчикой (Топчу).
toplu кт, т зібраний (в одному місці), загальний,
колективний; вихований, порядний; повний, огрядний; з
кулею, з гарматою (див. top, -lı) – с. Топлу (Топли)
(в селі мешкали вірмени).
topraq кт, дт, toprak т, topıraq н земля, ґрунт;
земляний, із землі, з глини – г., м. Топрак-Кая, г.
Ак-Топрак, Кизилтопраги-Бурунун-Каяси біля с. Коз,
Топрахлих-Хир на Карабі-Яйлі, м.
Дакакналі(Дакакнарі)-Топрак (Монастир-Бурун) –
північно-східний край мису Ай-Тодор (див. δαγκανάρι), с.
Топрак-Пілен, місто Топрак-Кала
(Чуфут-Кале). Пор. bor, balçıq, qum.
toq кт, н, tok т ситий, заможний; щільний, густий, toq
дт ситий; прикметник
входить до складу антропонімів, відображених в ойконімії
Криму – с. Ток-Йол(Джол)
(див. yol), Ток-Булек, Токмай, Токмай-Ішунь(Уйшун),
Ток-Мегмет, Біюк- та Кучук-Токсаба (див. Toqsaba), Тохтаба, Ток-Чарли, Ток-Шейх,
Тук-Мамашай.
Toqa антр., toka т пряжка – с. Тока, пор.: род. підр.
тока у казахів.
toqlu кт, н, toklu т однорічне ягня, toqlı дт
шестимісячне ягня – м. Токла
(Токли) на Керч. п-ві при вході з Чорного моря в Керч.
протоку. Пор. qozu.
назад::дальше
|