В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (tal--tarpançı)
tal- кт, н стомлюватися, зморюватися, приставати,
знемагати, знесилюватися;
втрачати свідомість, talma tüşte yür- кт ходити в
(самий) полудень (див. -ma), dal- кт,
т занурюватись, пірнати; т забуватися, починати дрімати,
упасти в забуття, забутися, tal- дт втрачати свідомість
– г., руч. Талма, дорога Талма-Богаз на Яйлу з с.
Біюк-Ламбат, дж. Талма-Чокрак на г. Бабуган,
Талхан-Чокрак на г. Чатирдаг (пор. також кт, н, дт
talqan підсмажена мука, толокно, хмонг. талх(ан) хліб
(спечений); порошок).
tala- кт нищити; роздирати, шматувати, кусати (про
собаку); грабувати,
спустошувати, dala- т кусати (про хижаків); пекти,
обпікати, спричиняти біль, tala- т
грабувати - дж. Тала-Чокрак в яру Тала-Дере біля г.
Уч-Таш (пор. топоніми, утворені від tal-), кам`янистий
гребінь Талакан на Ай-Петрінській яйлі (див. -ğan).
talaqa кт, н толóка, добровільна колективна допомога в
землеробстві, при будівництві
будинку < укр. толóка, рос. толóка ~ толокá, польськ.
tłoka, болг. тлакá, макед. тлака,
рум. clácǎ, лит. talkà, латиськ. tàlka, фін. talkoo тс,
с.-х. тлáка підневільна праця, пор. також інші назви
звичаю взаємодопомоги в різних мовах: рос. пóмочь,
макед. моб, с.-х. мóба, н berese, т imece, emeç, тат.
öme, чув. виме ~ ниме, пулǎш, мар. вимä ~ вÿмä, удм.
веме, каз. ümä, азер. oräz, карач. mammat, балк. izeu,
осет. zīv, zev, чечен. belxi, кум. bulqa, груз. nadi,
абхаз. кераз, каз. üme, asar, кирг. aşar (з п häş(ä)r
сход, сходини; мешканці, мобілізовані для обозної служби
та облогових робіт < a häşr збори), турк. yovar, п ilcar
– пас. Талаха-Байир біля с. Узунджа.
talma, див. tal-.
Talqançı антр. або ген. (кт, н, дт talqan толокно,
хмонг. талх(ан) хліб (печений);
порошок, див. -cı) – с. Талканчи-Кірей.
Tama етн.: пл. тама ногайців, узбеків-кураминців, тама
(там`ян) башкирів (терміном tama називалися монгольські
війська, що направлялись на постійне перебування в
завойованих землях для охорони кордонів та підтримки
порядку) – с. Тама (два ойк.), Абакли-Тама, Бурлак-Тама,
Джага-Тама, Küçük Tama, Orta Tama, Yalı Tama.
tamam кт, н, т, дт, tämam дт кінець; цілий, повний,
увесь; цілком, повністю;
точно, рівно, як раз, Í amT tämam п кінець, закінчення;
увесь, цілий < а tamām повний,
досконалий; повнота, досконалість, довершеність; кінець
– с. Тамам-Юч, див. üç.
tamaq кт, н, дт, tamağ, tamğaq дт горло; гирло, damak т
піднебіння – с. Тамак, Тамак-Киргиз, Тамак-Шейх-Елі,
Алма-Тамак, Бельбек-Тамак, Кил-Тамак.
tamğa кт, т, damğa т знак, мітка; тавро, тамга; пляма,
каз. tañba мітка; тавро, tamğa дт печать, відбиток; знак
(магічний), тамга хмонг. печать, штамп; тавро – яр
Ай-Тамган-Богаз на Карабі-Яйлі (ay tamğa тамга у вигляді
місяця), с. Джайтамгали (cay tamğa тамга у вигляді лука,
див. Caytamğalı).
tamğacı кт, damgacı т той, хто ставить тавро – с.
Тамгаджи.
-tan (-ten), див. -dan.
tana кт теля на другому році, dana т теля; термін
вживається в антропонімії –
р. Тана-Су (Тунас), с. Танабай, Танаґельді, Коктана,
Саритана. Пор. buzav, ögüz.
tap т сила, могутність < п tab сила; терпіння – б.
Тап-Чокрак (притока Альми),
пор. також кт tap пляма.
tapçan ~ tapşan кт уступ; підвищення з каменю вздовж
стіни; земляна або глиняна
підлога; дошки, покладені на підлогу, tapçan, tapçañ дт
підставка на трьох ніжках, що
використовується при збиранні винограду з високих кущів
(пор. алб. shkёmb скеля, бескид < лат. scamnum лава) –
г. Козюткен-Топчан з баштою Киз-Куле (див. közet-),
Топшанар,
узв. Тапшан біля городища Ескі-Кермен та с. Орталан,
пас. Тапшан біля с. Кучук-Узень.
Taqıl ген. (пор. н taqıl кращий, хмонг. тахил жертва;
жертвування; обряд
жертвопринесення) – с. Такил(ь) (три ойк.), Такиль-Таш,
Коп-Такиль, Чумаш-Такил,
Яниш(Джаниш)-Такил.
taq кт, tak т арка, склепіння, купол < п tağ тс – г.
Так-Тау, ск. Так-Таш біля
с. Ворон, камінь Такин-Таш біля Балаклави. Пор. qubbe.
taqiye кт, takye, takke т, tağiye п тюбетейка, ярмулка –
г. Такья-Тепе на
Карабі-Яйлі, Тахія-Оба. Пор. çalma, qalafat, şapqa,
telpek.
tar кт, н, дт, dar т вузький, тісний – г., яр Дар-Бугаз
(притока Авінди),
дж. Дар-Бугаз-Кішме, гірський прохід Дар-Йол на схід від
с. Отуз (див. yol), паг. Тар-Тепе. Див. keñ, пор. ince.
tarapan, див. trapon.
taraq кт, н, tarak т, tarğaq дт гребінь, гребінець;
граблі; гребінь (у птахів) – відріг яйли Таракташ біля
водоспаду Учан-Су, ск. Тарак-Кая, Тарах-Хая на г.
Демерджі, ур. Тараклик зі скельними зубчастими гребенями
(див. -lıq), хр. Таракташ, с. Біюк- та Кучук-Таракташ.
Пор. κτέις.
tarı кт, darı т > нг νταρί просо, tarığ дт зерно, злаки,
хліб; землеробство, тариа(н) хмонг. хліб, зерно; врожай,
тарих сіяти; садити – ур. Тариєр біля с. Коуш (див.
yer), Дари, Діро в Гаспрі.
tarım дт притока ріки, taram каз. розгалуження, Tarım дт
антр. – с. Беш-Тарим.
tarla кт, т поле, лан, tarlağ дт поле, нива, тарилга
хмонг. сівба, посів,
тарих сіяти – Хирда-Тарла – останній спуск при в`їзді до
Алушти, див. qır, -da.
tarlıq кт, darlık т тіснина, міжгір`я (див. tar, -lıq) –
гірський прохід Тарлик
(Дарлик), ск. Тарлах на г. Демерджі.
tarpançı н мисливець на диких коней (н tarpan дикий
кінь, кирг. tarpañ кінь ледачий
і з поганою ходою, від tarp – звуконаслідування гепанню
чогось важкого) – с. Тарпанчи,
Кучук-Тарпанчи.
назад::дальше
|