Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-60)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Şakir-tal)

Şakir антр., şakir т вдячний < a şakir тс – дж. Шакір-Бунар у Судацькій дол.

Şam кт, т, şam п Сірія; Дамаск < a ’aş-şāmu тс – с. Буюк- та Кучюк-Шам.

şain кт, şahin т сокіл-сапсан < п şahin білий сокіл, сокіл-сапсан – ск. Шан-Кая (Шаан-Кая, Шаган-Кая) на Демерджі-Яйлі, біля Сімеїза та на Карабі-Яйлі.

şápqa кт, şápka т шапка < укр., рос. шапка – г. Шапка-Кая, б. Шапка-Узень. Пор. çalma, qalafat, taqiye, telpek.

Şaqul антр., şaqul кт, şakul т, şağul п висок (прилад) < а şāqūl тс – с. Шавкал, Шакил, Шакул ~ Шокул (два ойк.).

şaş- кт, т дивуватися, уражатися; помилятися, sas- н сторопіти, розгубитися – обрив Батмуш-Шашма на г. Аю-Даг (див. bat-, -ma-).

şavq кт, şavk т світло, вогонь, şouğ п сильне бажання, пристрасть < а şavq пристрасть, сильне бажання; туга – с. Мантик-Шавк (Мантик-Шаїх, див. mantıq).

şeiq кт, şeyh т шейх, духовний наставник; глава монастиря дервішів, şeyx п стара поважна людина; шейх, вождь племені; глава ордену дервішів; засновник реліґійної секти; шейх (почесний титул мусульманських реліґійних осіб; ставиться перед іменем) < a şayx старик, старець; шейх, вождь племені; духовний вождь; учений, учитель, наставник (шейхи складають “священний” стан у мусульманських общинах) – с. Шейхлар, Шейх-Елі (два ойк.), Джага-, Джетлер-, Ташли-, Тереклі-, Тузла- і Чокракли-Шейх-Елі, Шейх-Кой, Ак-Шейх (чотири ойк.), Евель-Шейх, Кель-Шейх, Шігасан, Шіхмамай, Шіхманак, кад. Шейх-Елі в Козловському кайм. Пор. seit, xoca.

şeiqlıq кт володіння шейха (див. şeiq, -lıq) – с. Шіглак (Шігалак, Шагалик) у Ташлицькому кад. Пор. qalğalıq, xanlıq, xocalıq.

şeit кт, şahit т, şähid п мученик, загиблий за іслам < a şahid свідок; надмогильний камінь – с. Шеїтлер.

şeker кт, т цукор < п şäk(k)är тс – г. Шекер-Баш біля Балаклави, див. baş.

Şelen етн.?: пл. шілян ~ шірян в Азербайджані (його ім`я збереглося в ойк. Шілян-Тязя, Шілян-Ашага та Шілян-Юхари ~ Юхари-Шільян) – с. Шелен, див. також şölen.

şeremet кт, т настирливий, балакучий, жвавий, меткий, спритний < п şir лев; тигр, märd мужчина; чоловік; людина) – р. Шеремет-Су (притока Кучук-Карасу).

şeytan кт, т, şeytan п чорт, диявол, сатана < a şaytān сатана, диявол; демон – б. Шейтан-Дере на захід від Судака, г. Шайтан-Тепе на Карабі-Яйлі, гірський прохід Шейтан-Мердвен, дж. Шайтан-Чокрак, печ. Шайтан-Коба, ск. Шайтан і г. Шайтан-Капу в масиві Карадаг, ск. Шейтан-Таш біля с. Коуш; дольмени, що знаходяться біля с. Дерекой, татари називали şeytan evler (караконджоло-фулес у греків). Пор. cadı, cın, melek, obur, qaraqoncolos.

Şiğay антр., пор. ім`я чол. тат. Шігай – с. Шігай (два ойк.), пор.: род. підр. шігай у киргизів.

Şirin етн.: пл. шірін у Криму (уділ Шірінських беїв знаходився між Карасубазаром та Керчю), пл. шірін узбеків (його епонімом міг бути Шірін-бек, син золотоординського хана Узбека, пор. şırın кт, н, şirin т, дт солодкий; приємний, люб`язний < şirin п тс) – с. Біюк- та Кучук-Шірін.

şölen т званий обід; трапеза, пор. кирг. şilen вид учти в складчину; угощання (кумис та м`ясо), що за звичаєм обов`язково давалося баями на джайлоо < п şilan царська учта, царський стіл, şeylan скатертина; посаг, віно – с. Шелен, див. також Şelen. Пор. bayram, derviza, paskalya, sabanlıq, seyran, tepreç, toy, xıdırellez.

şurü т починання, зачинання (чогось), şoru п початок < a şurū‘ тс – с. Шюрю (Шýрі), див. також ’οχυρό[ν].

Şükür антр., şükür кт, т, şokr п подяка, вдячність (богу) < а şukūr похвала; вдячність – с. Шукур.

T

-t, -ut монгольський афікс множини, притаманний етнонімам монгольського походження, відображеним у кримській топонімії: Bayaut, Besit ~ Mesit, Curat, Çuyut, Dulat, Kereyit, Qarañıt, Qıyat, *Qaynaut, Qoñrat, Mañıt, Merkit, Secevut, Uñgut.

-ta (-te), див. -da.

tabaq кт, н, т лист (паперу, заліза); таця, тарілка, миска, tabağ п блюдо; шар < a tabaq кришка; тарілка; таця, пор. а tabāq тютюн – с. Каратабак, пор. також т tabak ~ debbağ, п däbbağ шкіряник, чинбар < a dabbağ тс.

tabana кт, tabak(h)ane ~ debbağhane т майстерня для вичинювання шкіри, чинбарня – джерела Табан-Чокрак у б. Чурук-Су біля Бахчисарая, яр Табана-Дере на г. Манґуп-Кале.

Tabın ген. (кт tabun, каз. tabın табун, стадо; хмонг. тавь (тавин) п`ятдесят, тавьт військовий підрозділ у складі сотні): пл. табин башкирів та узбеків, рід табин у казахів – с. Табин-Адаргин.

Tabuldı антр. (н tabıl-, кт, дт tapul- бути знайденим; перебувати, від н tab-, кт, т, дт tap- знаходити, див. -dı) – с. Табулди, Табулди-Асс, пор. також: род. підр. табулди у казахів, рід товулди в узбеків.

tağ, див. dağ – г. Кара-Таг.

tal кт верба, н лозняк, dal т гілка, пагін – г. Тал-Топе біля с. Бешуй, дж. Тал-Чокрак біля с. Алсу, яр Тал-Дере біля с. Улу-Сала, місцевість Талмаш біля с. Отуз, с. Тали-Кесеґі-Лак (Тали-Іляк) (див. -lı).

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования