Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-58)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (seyman-Sulu)

seyman ~ seymen кт, sekban т легкоозброєний воїн (у корпусі яничарів), псар при султанському дворі; у Криму сеймени охороняли хана < п sägban псар – с. Сейманларкой, Сеїґмен-Джайла, ск. Сейменін-Кая.

seyran кт, т видовище; прогулянка, гуляння < п seyran тс, від seyr хід; ходіння < а sayr рух; хід; пор. весняні народні гуляння саїл, сеїл (від п seyr) у народів Середньої Азії та в уйгурів: каз. seyran, seruen, seyil прогулянка; гуляння, турк. seyran, seyil тс, кирг. seyil гуляння, прогулянка; учта - ск. Сейран-Кая біля р. Коз, пор. численні топоніми та гідроніми Сайрам у Середній Азії, Казахстані та Сіньцзяні. Пор. bayram, derviza, paskalya, şölen, temaşalık, tepreç, toy, xıdırellez.

sıcaq кт, sıcak т жара, тепло; гарячий, теплий – гаряче дж. Сиджак-Су біля с. Янджу, див. suv. Див. suvuq.

sıçan кт, т миша; пацюк, sıçğan дт миша – паг. Сичан-Тере, г. Сичанлик біля с. Татар-Осман (див. -lıq), Счани-Баїр, Счани-Ґерік, пас. Сичан-Коба біля с. Керменчік.

sıçqaq кт, sıçğaq дт дристун, від sıç- ci( кт, т, дт срати (звідси sıçan) – г. Сичкак-Кая біля с. Ай-Серез (за повідомленням уродженця Ай-Сереза Ферата Усеїнова, з цієї гори постійно сиплеться каміння). Пор. πορδαλάς.

sıqıt кт, sıkıt т, soğut п падіння, руйнування; викидень < а suqūt падіння – г. Сихтлар у Судацькій дол.

sıra кт, т ряд, лінія – скелі Сира-Каялар біля с. Токлук.

sırım кт стрімчак, бескид – г. Сиримлар-Сирт біля с. Біюк-Узенбаш, дол. Уч-Сирим біля с. Ай-Василь, обрив Ай-Лія-Сирим. Пор. qaya.

sırlı кт, т глазурований, емальований, sırlığ дт розмальований, від sır фарба, якою китайці розмальовували чаші; глазур, полива – ск. Сирли-Кая біля с. Туак, ліси Сирли-Копюр біля с. Кизил-Коба та с. Чавке (див. köpür; пор. також кт, т sırlı таємничий, таємний, від sır, -rrı таїна, секрет < а sirr тс).

sırt кт, т, дт спина; гребінь, хребет (гори); північ, н задня сторона; північ – г. Метакра-Сирт, Токлук-Сирт біля с. Коз, Узун-Сирт, гірський відріг Яламах-Сирт, узв. Орта-Сирт на Карабі-Яйлі, пагорби Харачи-Дересін-Сирт біля р. Шелен, ск. Сирт-Кая, пас. Сирталан, Сирт-Байир, Сирт-Чокрак, Сиртнин-Кири, б. Індже-Сирт та Яник-Сирт біля с. Улу-Сала, с. Сирт-Бій-Булуш, Сирт-Джайляк (Суртку-Джайляк), Сирт-Каракчора. Пор. arqa, art, qır.

sırtqı, від sırt (див.), пор. кирг. sırtqı зовнішній; в ойконімії утворює ряд з означенням ilgeri – с. Сиртке-Аджи-Ахмат, Суртку-Джайляк (Сирт-Джайляк) (пор. Ілґері-Джайляк), Сиртке-Коджалки. Пор. artqarı.

sıvaş- т бруднитися, мазатися; ставати липким, sıvaşık липкий – оз. Західний, Середній та Східний Сиваш. Пор. çürüm, sasıq.

-sız (-siz, -suz, -süz) афікс, що утворює від іменних основ прикметники, які означають відсутність того, що названо вихідною основою – гірський прохід Менсіз-Богаз, Міессіс-Богаз-Сохах, с. Сусуз-Баг. Див. -lı.

sızıq кт, н риса, лінія, від sız- креслити – кур. Сизикли-Оба, див. -lı.

sivri, див. süyrü.

sinap кт, т, sinob т сінап, сорт яблук, від назви міста Sinop на півночі Малої Азії – г. Сінабдаг, пор.: qabaq I, qarpız, qavun.

sini кт, т кругла таця (з міді або латуні), що слугує за обідній стіл < п sini тс – пас. Сіні-Кора, див. qora.

sinor ~ sınor ~ sıñır кт, sınır ~ sınur т межа, границя; край; округа < нг σύνορο (див.) – г. Сінар та Біюк-Сінор у Байдарській дол., ліс Синир, перевал Сінор, ур. Сінур біля с. Коз, камінь Синир-Таш біля с. Барин, пор. румейський гідр. Сунар-Путан ~ Сюнарпутан “Межова річка” (назва гирла Авунди). Пор. çet, had, ‘όριο[ν].

Sofu антр., sofu кт, т набожний, благочестивий, праведний, sofî т сýфій (філософ-містик), sufi п суфій; дервіш-містик < а sūfiyy суфій; містик – с. Софу, Джієн-Софу (два ойк.), Кара-Софу, р. Софук-Узень.

soqaq кт, sokak т вулиця; стежка > нг σοκάκι вузька вулиця, провулок – дж. Сохах-Чокрак біля ск. Ґелін-Кая, стежки, що ведуть на Яйлу: Падіша-Сохаги біля с. Біюк-Ламбат, Копек-Богаз-Сохах, Міессіс-Богаз-Сохах та Пелакіа-Сохах. Пор. çuburtma, yol.

soqmaq, пор. кирг. soqmoq стежка, soqmo col незручна вузька стежка (пор. укр. сакма) – печ. Ад-Сокмак. Пор. soqaq, yol.

Sollar ген. (кт, н, т, дт лівий, див. –lar) – с. Біюк- та Кучук-Соллар. Пор. Oñlar.

Soyun, Soyn н ім`я чол. – с. Союн-Шейк, Суїн-Аджи, Суїн-Елі, дж. Суюнин-Чешме.

söndür- кт, т гасити; заспокоювати – стежка Сюдюрмюш-Богаз на Яйлу із Мшатки, див. -mış.

Staban антр., пор. ім`я в ярлику Менґлі-Ґірея – с. Стабан (Стобан) (див. i-), Стобан-Кипчак, пор.: род. підр. стабан у казахів. Пор. Στέφανος.

Sulu антр. (пор. каз. sulu, кирг. suluu красивий) – с. Суллу-Джайчи, див. також suvlu.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования