Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-56)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Sadıq-sarı)

Sadıq ім`я чол., sadıq кт, sadık т вірний, відданий; правильний, істинний, sädiq п правдивий, вірний, правильний, що заслуговує на довіру (епітет Йосифа, сина Якова, та Абу-Бекра, першого халіфа); вірний друг < a sadiq друг – с. Куль-Садик.

Sadır ім`я чол., sadır кт, т груди, серце, sädr п груди; початок < a sadr груди, серце; перед; середина, центр; чільне місце; глава; початок – с. Садир (два ойк.), Садир-Ахмед (1550 р.), пор.: рід садир у казахів, род. підр. садир в узбеків.

sağır кт, sagır т, säğir п малий; малолітній < a sağir малий, невеликий; дрібний, – с. Сагир-Ламбат (Кучук-Ламбат), Сагир-Мускум`я (Кучук-Мускум`я). Пор. az, küçük.

sal- кт, н класти, прокладати (дорогу, межу); будувати, т розтягувати, стелити; пускати, відпускати (т salma sığır худоба, що пасеться без пастуха, salma проточний), кирг. sal- класти; стелити; будувати (дім, стіну), salğar (salqar) col велика гірська дорога (не стежка) на відміну від soqmo col незручна вузька стежка, їзда по котрій виснажує вершника (пор. укр. сакма, див. soqaq) – р. Салгир (Salğır, Салгир (Сунар-Путан, див. σύνορο[ν]) – назва гирла Авунди (sal- + афікс -ğır, пор. назву огузького пл. salğur), с. Салгирчик (див. -cıq), Салгир-Кият.

sala кт село < укр., рос. село, род. відм. селá, пор. запозичені з цих мов чув. сала, мар. сола, адиг. чъылэ, каб. жылэ, зылэ село – с. Салачик (див. -cıq), Біясала, Емір-Сала, Єні-Сала (три ойк.), Мачик-Сала (Мачи-Сала), Рамазан-Сала, Султан-Сала, Сала ~ Суук-Сала (тут мешкали вірмени; див. також *sala), Фоті-Сала (Феттах-Сала) (чотири ойк.), Ходжа-Сала (Бугаз-Сала). Пор. avul, el I, köy, ordu, otar, qabaq III, qışlaq, yaylaq, yurt.

*sala притока, пор. кирг. salaa лощина в горах, по якій стікає тала чи дощова вода < монг. салаа(н) притока – р. Сала (притока Андалу, див. Indol) і с. Суук-Сала “Холодна притока” (?) на ній, пор. калмицький гідр. Сал “Притока” (притока Дону), див. також sala.

Sâlavat антр., sâlavat кт, т, sälävat п молитви; благословення, милість божа < a salāt, мн. salavāt молитва; благословення, salavat, мн. salavāt молитва – яр Салават-Качамак-Дере, див. qaçamaq.

Salın ген., пор.: роди салин, уяс-салин узбецького пл. юз – с. Дейре-Салин (Діре-Сален), Маяк-Салин (Беяк-Сален) (пор. етноойконім Qırğız-Miäkä та гідронім Miäkä ~ Miäðäk в Башкирії), Кучук-Сален, Паша-Салин, пор.: р. Салин-Узень між річками Ускут та Ворон.

salma т проточний (про воду) – б. Салма, дж. Салма-Чокрак-Кічкіне на Карабі-Яйлі, див. sal-.

salqın кт, н, salkın т прохолодний – дж. Салкин-Чокрак, Сахлин-Чокрак (*Salqın çoqraq, пор. також кт saqlı, т saklı схований), руч. Салкин-Су, Салхин-Су. Див. sıcaq, пор. serin, suvuq.

samar н велика дерев`яна, схожа на казан посудина – ск. Самар-Кая, пор. також т semer > нг σαμάρι в`ючне сідло.

Samarçıq етн., пор.: пл. симирчик узбеків – р. Самарчик, с. Самарчик-Кипчак.

Samay ген. (пор. н samay скриня) - с. Самай, пор.: рід та родові підр. самай у казахів.

samla ağaç (qara ardıç) кт чорний ялівець – г. Самналих (*Samlalıq) на північ від с. Біюк-Мускомія (див. -lıq; пор. також т salmalık пасовище, вигін, від salma, див. sal-), ск. Самал-Кая на Карабі-Яйлі. Пор. ardıç.

sandıq кт, н, sandık т > нг σεντούκι, sanduq дт, sänduğ п скриня – г. Сандик-Даг, Сандик-Кая (три назви).

Sapar антр., sefer кт, т, säfär п другий місяць місячного календаря < а safar тс – с. Сапар.

Saq антр., saq н, дт, sak т пильний, чутливий – с. Сак (тепер місто Саки), Сактору.

saqal кт, н, дт, sakal т, сахал хмонг. борода – дж. Карасахал-Чокрак, ур. Кчі-Сакал біля р. Джитуган (1550 р.), с. Дорт-Сакал (див. dört), Єні-Сакал-Мангит, Узун-Сакал-Джанкой (uzun saqal довгобородий), Кок-Сакал (kök saqal чоловік молодший від аксакала, див. aq saqal).

Saqav антр., saqav кт, н німий; недорікуватий – с. Сакав (два ойк.), пор.: рід сакав у каракалпаків, казахів та узбеків-локайців, роди сакоо в киргизів.

saqız кт, sakız т, sağız н живиця; жуйка, saqız дт плями на одязі від солодкого – г. Сакиз-Топе біля с. Камишли на Південнобережжі.

Sarabuz ген., див. Sarı Hafız.

saray кт, т, дт палац, н хлів, сарай < п seray будинок, житло, палац; заїжджий двір, караван-сарай; критий ринок – палаци Ак-Месджід-Сарай, Алма-Сарай (резиденція калги в с. Улакли), Ашлама-Сарай біля Бахчисарая, Качи-Сарай на Качі, с. Бахчисарай, Булат-Сарай, Василь-Сарай, Дам-Сарай, Джин-Сарай (дві назви), Екімін-Сарай, Ескі-Сарай, Катирша-Сарай ~ Кадирджи-Сарай ~ Катарша-Сарай (тут мешкав Шірінський бей), Мурадча(Муратша)-Сарай, Піяли-Сарай, Планджинан-Сарай, Сабу-Сарай (1576 р.), Султан-Сарай, Тахта-Сарай, Сарайли-Кият (див. -lı, а також Saraylı), дж. Сарай-Чешме, ур. Сарай-Юрт біля Бахчисарая.

Saraylı ген. (див. saray, -lı) – с. Сарайли-Кият, пор.: рід сарайли у караногайців.

Saraymiñ ген. (див. saray, Miñ) – с. Сараймін, Коп-Сараймін, Орта-Сараймін, Тобечік-Сараймін.

Sarğıl антр., пор. кирг. aq sarğıl білявий; білолиций; свіжий, рум`яний – с. Саргил.

sarı кт, т жовтий, н жовтий; рудий; білявий, sarığ ~ sarıq дт жовтий, шар хмонг. жовтий; рудий; білявий – г. Сарикая, р. Сарису (притоки Альми та Біюк-Карасу), оз., с. Сариґоль ~ Сариколь, дж. Сари-Таш, с. Сари-Чакмак.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования