Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-55)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Qurçum-sadaqçı)

Qurçum ген. – с. Курчум, Курчум-Бочала, пор. топонім Курчум у Казахстані.

qurğaq н сухий, посушливий, посушний, qurğaq yer висохла земля, kurak, -ğı т, qurğaq дт посуха; сухий, посушний; безводний - канава Краві-Арик, два водорозбірних басейни Курав у с. Руський Манґуш, с. Крав-Єрі, пор. також каз. quraq очерет, кт, qırav іній; роса, н іній, т kırağı іній.

Qurman антр., див. qurban.

qurşav кт обруч, пор. т kurşak ~ kuşak пояс, кушак; дерев`яна або металева скріпка – г. Куршавли-Оба, див. -lı.

qurşun кт, kurşun т свинець; куля, qorğasın ~ qorğay н, хорголж(ин) хмонг. свинець – ур. Qurşun topraq у cелі Ускют.

qurt кт, kurt т черв`як; вовк, qurt н черв`як – р., с. Курт, г. Курт-Кая і б. Курт-Кая-Дере в Байдарській дол., г. Куртлер-Богаз, кол. Курт-Луши у с. Куру-Узень, с. Куртлук (див. -lıq), Курт-Баба, Курт-Бій-Аджибайчи, Кара-Гурт, Осман-Каракурт, пор.: родові підр. курт в узбеків та туркменів, кизилкурт у казахів, див. також Kürt. Пор. börü, λύκος.

qurtqa кт, н стара, баба, пор. н qurtqa şaş ковила (şaş волосся), кирг. qurtqa – назва низькорослого чагарника (дрібні гілки якого з`ідає худоба, стовбур іде на паливо) – р., с. Бешкуртка, див. beş.

quru кт, kuru т, qurı н, qurğaq, quruğ, quruq дт, хуурай хмонг. сухий – р. Куру-Узень (Ксеропотам), руч. Куру-Індол, ущ., яр Куру-Узень (або р. Алачук), с. Куру-Узень два ойк.), Куру-Джага-Шейх-Елі.

quş кт, дт, kuş т, qus н птах, ğuş п ловчий птах; яструб – г. Кушкая, ск. Куш-Кая (кілька назв), ур. Куш-Кая (Тиркú).

quşçı кт, kuşçu т, ğuşçi п сокольничий – с. Джага-Кушчи, Кара-Кушчи, див. також Qoşçı.

qut кт, дт, kut т щастя, qut н життєва сила; великий метелик брунатного кольору, дт душа; щастя, благо, хутаг хмонг. щастя, благополуччя – с. Кутлук, див. -lıq.

qutır- кт, н, kudur- т, qutur- дт казитися; скаженіти, шаленіти, навісніти, лютувати, сатаніти, дт виходити з норми, не знати границь – гал. Кутирма, див. –ma (від qutırma, quturma безумство, божевілля, шаленість, вірогідно, походить рос. кутерьма).

qutlu кт, н, kutlu т, qutluğ дт щасливий; прикметник входить до складу антропонімів – с. Кутлуаяк (ayaq нога), Кутлуяр (див. yar II).

quyu кт, kuyu т, колодязь; шахта, яма, quyı н, quduğ, quyuğ дт колодязь – кол. Артна-Кую, Деніз-Хуюсу на городищі Ескі-Кермен, Сакав-Кую, Сіміонун-Кую-Су, місцина й кол. Тинак-Баш-Кую, солончак Біюк-Кую, с. Ак-Кую-Бітак, Джаркую, Кара-Кую, Кош-Куй, Суннукую, Уч-Кую (Уч-Куй), Хизил-Хую. Пор. çıñrav.

quzğun кт, дт, kuzgun т крук – г. Кузгун-Кая в Судацькій дол., яр Кузгун і ск. Кузгунну-Каяси на Карабі-Яйлі, яр Кузгунну-Дере. Пор. qarğa.

quvçı (кт quv- гнати, проганяти, див. -ıcı), пор. кирг. quuçu той, що переслідує; знахар, що відганяє злих духів від породіллі – с. Кувчи (Кувче). Пор. baqsı.

R

rabat, ribat дт рабат, караван-сарай, ribat т зв`язок; житло дервішів, rebat п зв`язок; ремінець, мотузка; подвір`я, безкоштовний караван-сарай < a rabāt, пор. також а rabāt квартал (міста), передмістя (у Тунісі) – с. Рібат ~ Арабат, с., р. Арпат.

Ras антр., rä’s ~ ras п голова, глава < а rā’s голова; глава, начальник – с. Рас.

ratl ~ rıtl т чаша, келих, rätl п ратль (міра ваги); чаша, келих < a ratl ратль (міра ваги, що дорівнює 449, 28 г) – дж. Ратларин-Су ~ Узун-Алан-Артина-Ратларин-Су.

Rıza антр., rıza т згода, схвалення, прийняття; покірність долі, reza п згода, схвалення; милість < а rizā‘ задоволення; згода; прихильність, ласкавість – с. Різе (1672 р.).

Rus кт, т руський, див. Urus.

S

Sabaq антр., saba кт, sabah т, säbah п ранок, світанок < a sabāh тс – с. Собак-Елі, Собак-Баур-Сеїт-Елі.

Sabançı антр., sabancı кт, т, н орач, плугатар (saban плуг, див. -cı) – с. Сабанчи (два ойк.).

sabanlıq (saban плуг, див. -lıq) – г. Сабанлик-Оба. Пор. derviza, seyran, tepreç, toy (казанські татари після весняних робіт святкують сабантуй, тат. saban tuye “свято плуга”).

sabun кт, т, sabın н, sabun п, саван(г) хмонг. мило < а sābūn тс – г. Сапун-Гора поблизу Інкермана, де видобували земляне мило або кіл (кт, т kil ìiK кіл, глина, що використовується як мило < п gel глина, ìiG вірменська глина, що використовується жінками для миття голови), с. Ашага-, Орта- та Юхари-Сабли(Сабла) (*Sabunlı, *Sabunlaq, див. –lı, -laq; поблизу цих сіл видобували кіл; з ойк. Сабла пов`язана назва сорту яблук сабла-сінап).

sadaqçı лучник (кт sadaq, т sadak лук, хмонг. саадаг сагайдак, див. -cı) - с. Садакче.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования