В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qoñur-qoyun)
qoñur кт, дт, konur т бурий; буланий, т смуглявий;
сміливий, qoñır н бурий;
буланий, хонгор хмонг. буланий; світло-жовтий;
простодушний, добродушний, нелукавий,
щирий; (у зверненні) милий, голубчик, мила, голубонька –
с. Конурбай, пор.: родові
підр. конурбай у киргизів.
qopqa кт, kopka т, kova т відро, пор. хмонг. хувин відро
– кол. Копка-Кую
біля Чуфут-Кале, сад Кир-Копка, що належав О. Кокоракі
(*Qırq qopqa “Сорок відер”),
ск. Копка-Кая біля Ст. Крима. Пор. çelek.
qoqmuş кт, kokmuş т смердючий, протухлий (qoq-, kok-
смердіти, див. -mış)
– Когмуш-Кая, уступ хребта Кизил-Кая. Пор. çürük, sasıq,
sıvaş.
qora кт, н огорожа, загорожа, казах. двір, хлів; загін;
стадо, отара, гурт (про
рогату худобу) – пас. Джеваїр-Кара біля с. Топчикой,
Камуш-Кора біля с. Чавке, Караул-Кора біля с. Соллар,
Картал-Кора біля с. Топчи, Сіні-Кора, Тас-Кора біля с.
Аян, Таш-Кара біля с. Черкез-Елі, ур. Папанин-Хораси на
Карабі-Яйлі, р. Таш-Кура (притока Сарису). Пор. aran,
azbar, *küpke, qoru, χώρα.
qorq- кт, н, дт, kork- т боятись, лякатись – ск.
Кор[к]ма-Балам “Не бійся, моє
дитятко”, що знаходиться на відстані чотирьохсот метрів
від ск. Вай-Анам-Хаяси (див. vay) в долині Качі біля
монастирища Качи-Кальон.
qorquz- кт лякати – г. Куркузма (Хоразма-Кая), див. -ma,
-ma-.
qoru кт гай, koru т гай; огороджена лугова або лісова
ділянка у приватному
користуванні – с. Курулу ~ Корули (два ойк.),
Курулу-Кенеґез, Курулу-Кипчак (див. -lı,
пор. ойконіми з означеннями kögenli, tallı, terekli).
Пор. qoruluq, qoruq.
qoruluq кт невелика ділянка, на якій дрібні власники
розводили сади й
виноградники і взагалі займалися хатнім господарюванням,
koruluk т невеликий гай; лісиста місцевість; огороджена
лугова або лісова ділянка у приватному користуванні – с.
Курулу ~ Корули (два ойк.), Курулу-Кенеґез,
Курулу-Кипчак, дж. Авраму-Хурлу-Су, Акагач-Курлю-Чокрак
біля с. Бага, Хорлу в с. Кизилташ, г. Курлюбурун, яр
Курли, пор.: м. Хорли на північному березі Каркінітської
затоки, див. також qoru, -lı. Пор. otar, qoru, qoruq.
qoruq кт, koruk т заповідник, qorığ дт угіддя феодала,
заборонене для інших, що
охороняється, заказник, засіка (від qorı- оберігати,
охороняти), qoruğ дт охорона, ğoroğ п заповідник
(пасовище, мисливське угіддя), пор. хмонг. хориг
заборона; те, що заборонене (від хорих забороняти) – ліс
Хорувлар біля с. Махульдур, середньовічна фортеця
Кирк-Єр (*Qoruq yer; на обривистому краю плато, яке вона
займала, утримувались ханські олені; нині городище
Чуфут-Кале; див. також qır, qırıq, qırq, κύριος). Пор.
qoru, qoruluq.
Qostaq антр., kostak т вишукано одягнений, елеґантний –
с. Костак.
qoş I кт, дт, koş т, qos н, хос хмонг. пара; парний,
подвійний – кур. Кошкая,
Хошоба, дж. Чокрак-Кошкая у с. Ашага-Баксан, печ.
Кош-Коба біля с. Тау-Кипчак, ур. Кош-Дермен на Качі, с. Кош-Деґермен (два ойк.), Кош-Кую
(Кош-Куй). Пор. διπλός.
qoş II кт загін (для овець), qos н тимчасова юрта,
курінь, намет, хашаа(н) хмонг.
огорожа; двір (від хаших загороджувати, оточувати,
обводити; заганяти), ğaş п загін для
худоби – с. Кош (два ойк.), г. Берілан-Кош, Зейтін-Кош,
Роман(Орман)-Кош, Чанґал-Кош,
печ. Текіє-Кош на г. Ай-Петрі, гал. Джунин-Кош на
Бабуган-Яйлі, Янмиш-Хош біля
с. Кизилташ, дж. Барлакош, Тахтали-Кош, ліс Хошлар біля
с. Біюк-Узенбаш, пас. Хошлар
біля с. Шелен, ск. Тувар-Хошлар на г. Демерджі,
Осман-Кош, Яниш-Кош, ур. Джунин-Кош,
Мартин-Кош, Самарчик-Кош біля с. Отуз, хр. Базарлик-Кош
на Бабуган-Яйлі, шахта Орта-Кош на Карабі-Яйлі, яр Караул-Каши біля с. Коз (див.
також qaş). Пор. aran, avla, μάντρα, μαντρί, σταύλος.
Qoşay антр. – с. Кошай (Кушай), Кушай-Келечі, пор.:
родові підр. кошой у
киргизів.
Qoşçı етн. (н qoşşı молодий помічник, тюрк. qoşçı
прислужник під час походу,
пор. дт qoş at запасний кінь, монг. kötçi, хмонг. хöтöч
прислужник під час походу,
стременний): пл. косши башкирів, рід кусчи ~ кутчи
казахів, пл. кошчи ~ кутчи узбеків, рід кущи в
туркменів, пл. кушчу ~ кутчу киргизів, кутчи могулів;
пл. кошчи у війську Бату-хана – с. Джага-Кущи,
Кара-Кущи, див. також quşçı.
qoşma кт, koşma т додаток, qospa н додатковий, казах.
суміш; страва із суміші
проса, масла, меду й сиру – ск. Кошма-Кая біля
Бахчесарая.
qotur кт виразка, вкрита струпом, дт шолуді, qotır н
шолуді – г. Кутур-Кая, г.,
дж. Хотир-Хир у верхів`ї Байсу, с. Котур (Кутур).
qovuş ~ quvuş кт дупло; порожнистий; черпак, quvış н
заглибина, щілина, qoğuş
дт жолоб для води, koğuk ~ kovuk т порожнина; дупло;
нора; печера; порожнистий –
ск. Кувуш-Кая біля с. Орталан, с. Коуш (Кугуш). Пор.
qoba.
qoy кт, н, дт, koy т вівця, баран - р. Койсу (притока
Альми; пор. численні
гідр. Койсу в Дагестані), ск. Хой-Кая на г. Демерджі, с.
Койаран (Кояран) (див. aran), Кой-Асан (Коясан,
Кой-Гасан), Кой-Елі (пор. qoçqar), ур. Qoylaq (див.
-laq). Пор. qoyun.
qoyan кт, н заєць; заячий – яр Куян-Таш-Узень
(Куєнташ-Узень) біля с. Коз,
о-в Коянли у Сиваші (див. -lı). Пор. tavşan.
Qoyaş антр. і ген., qoyaş дт сонце – с. Кояш,
Кояш-Кангил, Кир-Кояш, Мурза-Кояш, Чукур(Чокур)-Кояш.
qoytaş (див. qoy, taş) – назва округлих кам`яних глиб,
скупчення котрих здаля
нагадують овець на пасовищі, пор. кирг. qoy taş валун –
б. Койташ, ур., с. Койташ-Дере
(пор.: б. Малташ-Дере в Байдарській дол., по якій іде
дорога від с. Скеле до гірського
проходу Шайтан-Мердвен, див. mal; яр Куєнташ-Узень, див.
qoyun).
qoyun кт, koyun т вівця, баран, хонь (хонин) хмонг.
вівця - яр Куєнташ-Узень біля с. Коз, пор. qoytaş, див. також qoyan. Пор.
qoy.
назад::дальше
|