Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-52)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Qıyat-qonuç)

Qıyat етн.: пл. кият каракалпаків та узбеків; давнє монгольське пл. кият (хмонг. хийед) – с. Кият (кілька ойк.), Кият-Орка, Біюк- та Кучук-Кият, Коп-Кият, Кир- та Ой-Кият, Актачи-Кият, Багаджик-Кесек-, Онджи-Кесек-, Пазарджик-Кесек-Кият, Сарай-Кесек-Кият (Сарайли-Кият), Карата-, Кат-, Коґенлі-, Кокчора-, Салгир-, Сарч-, Терс-, Чокур-Кият.

Qıygaç ген. (пор. кирг. qyıgaç кривий, загнутий, зігнутий, від кирг., кт, дт qıy- рубати, різати на дрібні шматочки; зрізати навскоси, див. -ğaç) – ск. Хигач-Кая біля с. Ак-Шейх, с. Кийгач, Адій-Кийгач.

qız кт, н, дт, kız т дівча, дівчина; дочка – ск. Киз(Хиз)-Кая, дж. Хиз-Кая-Чокрак, м. Хис-Куле-Бурун (на мисі знаходиться середньовічна башта Qız qulle), башта Киз-Кулле (Киз-Куллесі, Хиз-Куле) біля с. Черкес-Кермен, дозорна башта Киз-Кулле в Судацькій фортеці, городище Киз-Кермен (див. також qır), паг. Кизлар-Оба, с. Хизлар, пор. ороніми Дівич-гора в Україні, Девица у Сербії, Qıðlar tauı “Дівоча гора”, на схилі котрої відбувається сабантуй в Ішімбайському р-ні Башкирії, топонім Девичье поле у Москві; назви численних “дівочих” топонімів можуть бути пов`язані з леґендами про старовинні укріплення, башти чи з народними обрядами викликання дощу тощо, котрі на лоні природи виконували молоді дівчата (пор. каз. oynaq відкрите місце, де відбуваються ігри, розваги, qız oynaq місце розваги молоді), а деякі з них могли з`явитись через переосмислення таких географчних термінів як qır (див.), т kuz тіньовий бік, дт quz частина гори, котра не освітлюється сонцем, каз. quz бескид, скеля, кирг. quz ~ quy глибокий яр, ущелина. Пор. abla, ana, ata, baba, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qarı I, qart, qartana.

qızıl кт, н, дт, kızıl т, qızqıl дт червоний – г. Кизил-Бурун, Кизил-Таш (п`ять назв), Кизилтопраги-Бурунун-Каяси біля с. Коз, г., ск. Кизил-Кая (кілька назв), ск. Кизил-Байир біля с. Дуванкой, Кизилтарин-Кая, паг. Кизил-Ор біля с. Чавке, колодязі та с. Кизил-Кую, оз. Кизил-Яр, яр Кизил, с. Кизил-Бай, Кизил-Мечеть, Кизил-Таш (три ойк.). Пор. ’ερυθρός, κόκκινος.

qızılçıq кт, kızılcık т кизил, дерен – ліс Кизилчик-Орман біля с. Узунджа, г. Кизилчик біля Феодосії, ущ. Кизилчик-Дере біля с. Кутлак. Див. çum.

qoba кт печера, пор. т kovuk порожнина, дупло, нора, печера; порожній, порожнистий, т kavuk порожниста річ певної форми; кавак (старовинний головний убір, на який намотувалась чалма); порожнистий, п kavak порожній, порожнистий; дуплавий; гніздо, дт qobı ~ qovı порожній, порожнистий – скельний навіс Алім-Айдамах-Хобаси на г. Демерджі, печ. Аджи(Гаджи)-Коба, Акчора-Кобаси, Алімнін-Кобаси, Ашдерья-Коба біля Бахчисарая, Байтал-Коба біля с. Черкез-Елі, Бін-Баш-Хоба, Бузлук-Хоба, Гаджихоба, Данильча-Хоба (Явулга-Коба), Демір-Коба, Джор-Коба на Карабі-Яйлі, Донуз-Коба біля с. Топчикой, Душман-Коба біля с. Кореїз, Еміне-Баїр-Коба, Єль-Хоба (верхня з двох печер Кизил-Хоба), Заміль-Коба біля Бахчисарая, Кара-Коба (три назви), Каравли-Коба біля с. Кутлак, Карани-Хоба на Карабі-Яйлі, Карань-Коба, Каранлик-Коба (дві назви), Кизил-Коба, Кіїк-Коба, Кобалар біля с. Чоргун, Когурчи-Хоба на Карабі-Яйлі, Кой-Коба біля с. Аян, Комеч-Коба біля с. Тав-Бадрак, Кош-Коба біля с. Тау-Кипчак, Кучук-Коба, Лата-Коба біля с. Узунджа, Мишаш-Коба біля с. Барин, Мурзак-Коба, Сарайли-Коба біля с. Камишли, Сувли-Коба, Суук-Коба на г. Чатирдаг, Суук-Хоба, Сулу-Коба (дві назви), Су-Учхан-Коба, Сюйрю-Коба біля с. Бага, Сюндюрлю-Кобаси у Байдарській дол., Терпі-Хоба на Карабі-Яйлі, Терс-Коба біля Бахчисарая, Тількі-Коба біля Ст. Крима, Туар-Коба, Тюпсіз-Коба біля с. Куркулет, Узун-Коба на г. Чатирдаг, Фатьма-Коба в Байдарській дол., Фулун-Хоба, Хале-Хоба, Харанлих-Хоба (нижня з двох печер Кизил-Хоба), Харапли-Хоба, Харчига-Хоба, Чокрак-Коба, Шайтан-Хоба, Юксек-Коба біля Бахчисарая, Юсуф-Коба в Байдарській дол., Ябушхан-Хоба на Карабі-Яйлі, б. Хурсус-Хоба-Дере (притока Донґи), г. Коба-Кая, Кобалар біля с. Місхор та с. Уппа, Сюндюрлю-Кобас(и), Тай-Коба на Карабі-Яйлі, Каракоба, Япала-Хоба біля с. Коз, пас. Сичан-Коба (див. sıçan), Су-Коба біля с. Албат, ск. Коба-Таш, Коба-Тюбю (див. tüp), Хуба-Кая, ур. Домуз-Хоба біля с. Манґуш, ур. Балкоба-Тубунде біля с. Таш-Ярган, яма Демір-Хоба, монастирище Чілтер-Коба, с. Каракоба, Ікора-Коба, Кизил-Коба, Коба-Чаїр. Пор. mağara, σπηλιά, φωλεά.

qoca кт, koca т чоловік, дружина, подружжя; старий, похилого віку; дорослий; великий, пор. кирг. qoco ходжа, нащадок халіфів; (в епосі) доброчесний старець; хазяїн, пан – с. Коджалар, Біюк- та Кучук(Азгана)-Коджалар, Коджанкі (див. -ki), Коджанбак, Коджангуль, Коджасава, Беш-Коджа, Болкоджа, Коджа(Ходжа)-Сала (Богаз-Сала).
Див. xoca.

Qocay антр. (див. qoca, -ay) – с. Коджай (Ходжай), Коджай-Бак, Ак-Коджай, пор.: род. підр. куджай у казахів.

Qocuq антр., qocuq кт, kocuk т похмурий, понурий – с. Коджук-Елі.

Qoçan антр, qoçan кт, koçan т качан – с. Кочан, пор.: род. підр. кочан у казахів.

Qoçqar антр., qoçqar кт, koçkar т крупний і сильний баран, якого тримають для боїв, пор. кт qoç, т koç баран; хоробрий чоловік, хмонг. хуц баран-плідник – с. Кочкар-Елі. Пор. qoy.

Qodağay антр.: Кудагай, прибічник шейбанідів з пл. уйшін – с. Кодагай.

qol кт, н, дт, kol т рука; рукав, притока (ріки); крило (війська), qol дт долина – б. Кол-Дере (притока Кучук-Карасу), дол. Улу-Кул, с. Улукол, Колтамак.

qolan кт, т широка стрічка, тасьма, кт жіночий пояс, т, дт поясний ремінь, кт, дт попруга – г. Колан-Баїр.

Qolay антр., qolay кт, н, kolay т легкий, зручний – с. Колай, Колай-Месіт.

qoltuq кт, н, koltuk т, qoltıq дт пахва – г. Деґермен-Култук біля Судака.

qon- кт, н, kon- т сідати (про птахів); залишатися на ночівлю; розташовуватися, розміщатися, отаборюватися, хонох хмонг. ночувати, проводити ніч – с. Байконду (пор.: джучід, син Менґу-Тімура Бекконди-улан, помер 1280), Терсконду (Терес-Конди) (qondu, див. -dı, пор. boldu, buluş, doğğan, keldi).

qonaq кт, н гість, кт нічліг, ночівля, konak т нічліг; зупинка, стоянка; особняк, великий дім, qonuq дт гість, qonağ місце відпочинку, зупинка, хоног хмонг. доба; нічліг, ночівля, хоноц подорожанин, що залишається на нічліг – пас. Хонак-Дере біля с. Аджибай.

Qonrat етн.: пл. конгират караногайців, каракалпаків, конграт казахів, узбеків, конг(у)рат киргизів, пл. кунграт у війську Бату-хана; давнє монгольське пл. унгірат, кунгірат – c. Конрат (кілька ойк.), Алабаш-Конрат Аблаш-, Алгази-, Ак-Сюру-, Бек-Котан(Бекатан)-, Бійдалі-, Джаїр-, Джанболду-, Насри-, Таш-Казган-, Ташли-, Тащи-, Траш-, Черкес-Конрат.

qonuç кт халява – г. Конуш-Оба біля с. Кентогай, Хонич біля сіл Конечі та Каясти.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования