Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-51)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qazaq-Qıtay)

qazaq кт, н, kazak т козак; українець; росіянин, Qazaq каз. казах (пор. хак. xadağ варта, сторожа, охорона) – г. Казак-Кая біля с. Отуз, с. Казак (два ойк.), Бой-Казак, Карт-Казак, Киргиз-Казак, Казаклар (у селі мешкав мельник Андрій; див. -lar), пор.: роди та родові підр. казак (козок), казахлар в узбеків, казактар у киргизів. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

qazıl- кт, н, kazıl- т бути розкопаним, викопаним (від кт, н, дт qaz-, т kaz- копати) – кур. Казилган-Оба, див. -ğan.

qazıq кт, н, kazık т кілок, паля – р. Казикли-Узен (Бююк-Озен, Чорна), див. -lı. Пор. πάσσαλος.

qıble кт, kıble т, qeble п кибла (бік, в який обертаються обличчям під час молитви – напрям до Кааби); південь, південна сторона < a qiblat тс - г. Хибла-Даг біля р. Аджибей, камінь Хибла-Таш біля с. Юкари-Тайган, гал. Хибла-Алан біля с. Аджибай, ліс Кибла-Даг, п-в Кибла-Тюп на півн. узбережжі Сиваша. Пор. batı, köşeleme.

qıç кт, kıç т зад; круп (коня), qıçın дт ззаду, позаду, назад – дж. Кичина-Кобке та Кичикниним-Ахзи біля р. Шелен (див. köbke, також kiçkine, пор. кт, т akis, -ksi, п äks відображення; луна; протилежність (чомусь) < a ‘aks протилежна сторона; протилежність). Пор. qarşı, ters.

qıl кт, н, дт, kıl т волос; тонкий, вузький, як волос, хялгас(ан) хмонг. волос – г. Кил-Копур біля с. Кокташ, Киль-Даг біля с. Тав-Бадрак, с. Кил-Тамак, ск. Килбурун, ур. Кил-Копір.

qılıç кт, дт, kılıç т, qılış н шабля, меч – г. Килич-Хир біля с. Соллар, узв. Хилич-Бурун.

qılsıçan (див. qıl, sıçan) – б. Килсичан-Дересі.

Qıpçaq етн.: роди купшак в акногайців та караногайців, пл. кипчак башкирів, каракалпаків, узбеків, казахів та киргизів, род. підр. кипчак у туркменів, сеоки кипчак в алтай-кіжі, теленґітів та телеутів; давній тюркський народ кипчаки (кумани, половці, дт qıvçaq ~ qıfçaq, пор. дт qıvçaq невдатний, невдачливий, нещасливий, злощасний) – г. Кипчак на Тарханкуті, с. Кипчак (кілька ойк.), Аджи-Елі-Кипчак, Алгази-Кипчак, Ашага-Кипчак, Байоглу-Кипчак, Беляуз-Кипчак, Бенкази-Кипчак, Джага-Кипчак, Дірек-Алти-Кипчак, Ельґері-Кипчак, Єні(Яни)-Кипчак, Карак-Кипчак, Каралар-Кипчак, Курулу-Кипчак, Каясти-Кипчак, Коп-Кипчак, Лаш-Кипчак, Ногайли-Кипчак, Самарчик-Кипчак, Сари-Кипчак, Стабан-Кипчак, Ташли-Кипчак, Текіле-Кипчак, Тотуй-Гаджи-Кипчак, Чога-Кипчак та інші.

qır кт, kır т пагорб, узвишшя; поле, степ, рівнина, луг, qır н степ, поле, дт плоскогір`я, хээр хмонг. відкрите поле, степ, хяр гребінь узвишшя; в ойконімії Криму термін qır утворює ряди з терміном oy (див.) – г. Агиз-Хир (Конек), Араклар-Кир, Бодене-Кир (Бедене-Хир), Малбанин-Хири, Мурункир, Орта-Кир, Тепреч-Хир, Топраклих-Хир на Карабі-Яйлі, Уба-Хир, Узун-Кир, Хир-Кая, Хирлар біля с. Махульдур, Черкезін-Хир, Чуплах-Хир, м. Хабан-Кир на Бабуган-Яйлі, гал. Узун-Хир біля с. Махульдур, пас. Хирлар біля Партеніта, ур. Араклар-Хир, Хиралан, Qırlar та Qoylarnıñ qırı біля с. Буюк-Озенбаш, яр Кічкіне-Хир, с. Кир-Айлік, Кир-Актачи, Кир-Аліке, -Байлар, -Ечеґе, -Ічкі, -Ішунь(Уйшунь), -Кісек-Аратук, -Канли, -Колач, -Кульчук, -Мамшак, -Найман, Алан-Кир, Деґермен-Хири, городище *Кир-Кермен (Киз-Кермен), по сусідству з котрим знаходяться городища Тепе-Кермен і Киркор (Чуфут-Кале) (див. kör). Пор. dağ, töbe, sırt, див. çuqur.

qırğıç кт тертка – ск. Кургуч-Кая.

Qırğız етн.: пл. киргиз ногайців, башкирів та узбеків, родові підр. киргиз у казахів, рід киргиз у тувинців; давній народ киргиз (дт qırğız ~ qırqız), що займав Мінусинську котловину на Єнісеї і нащадками якого є сучасні хакаси й киргизи – с. Киргиз (два ойк.), Біюк- та Кучук-Киргиз, Баджак-Киргиз, Баш-, Буйтень-, Мавлеш-, Одаман(Адаман)-, Тама-Киргиз, Тамак-Киргиз.

qırım, qarım, qaram дт яма, рів – місто Eski Qırım (Старий Крим), раніше просто Qırım, Solcati ~ Solgati ~ Solghati ~ Surgati (див. іт. solcata), півострів Крим (Qırım), с. Кримча ~ Киримдже (два ойк.; див. також qırmaçı). Пор. endek, or, τάφρος.

Qırınmaz антр. (від кт qırın-, т kırıl- гинути, див. -maz) – с. Киринмас, Біюк- та Кучук-Киринмас.

qırıq кт, kırık т розбитий, зламаний, зруйнований, від qır-, kır- розбивати, ламати, нищити, винищувати, зводити – середньовічне місто-фортеця Кирк-Єр (див. yer; нині городище Чуфут-Кале), пор. ойк. Kırıkkale, Kırıkkuduk та оронім Kırıkdağ в Анатолії.

qırmaçı кт, kırmacı т торговець висівками – с. Кирмачи (Кирмаджи), пор. також н qırma дерев`яна чашка (див. -cı), кирг. qırmaçı той, хто виробляє дерев`яний посуд.

qırq кт, н, дт, kırk т, qırıq каз., кирг. сорок; багато – печ. Кирк-Азіс “Сорок святих” біля с. Зуя, ур. Кирк-Ялан (*Qırq alan “Сорок галявин”), с. Кирк-Агаш на Тарханкуті (пор. Елі-Агач “П`ятдесят дерев”), Кирк-Кулач, фортеця Кирк-Єр (“Сорок місць” у ярлику золотоординського хана Тімур-Кутлука, ХІV ст.; нині городище Чуфут-Кале).

Qırq етн. (див. qırq): роди кирк та кирк-шьомюшлі у караногайців, рід кирк у каракалпаків і казахів, пл. кирк узбеків, кирик (кизик) огузів – с. Кирк (два ойк.), Ауз-Кирк, Кучук-Кирк, Чокракли-Кирк, Чумаш-Кирк.

qısıq кт, н здавлений, стиснений; прищулений, прищурений, примружений, kısık т здавлений, стиснений; вузька ущелина, qısığ дт тісний, вузький – ск. Кизик-Кулак-Кая, див. qulaq.

qışlav, qışlaq кт, kışlak т, qışlağ, qışlıq дт зимове пасовище; зимовище, kışla т зимове пасовище; зимовище; військова казарма – с. Кишлав, Кишлав-Баши, г. Касал-Кишла, дж. Кишлалар біля с. Дерменкой (див. -lar), яр Кара-Кишла на схилі г. Аранча біля с. Шелен. Пор. avul, *küzlev, köy, ordu, otar, qabaq III, yaylaq, yurt.

Qışqara ген. – с. Кишкара (два ойк.), Яниш-Кишкара.

Qıtay етн.: рід китай в акногайців, пл. катай башкирів, китай каракалпаків, узбеків та киргизів; давній монгольський народ кидані (дт qıtay ~ xıtay, хмонг. хитан) – с. Китай (три ойк.), Кучук-Китай, Бешаран-, Бозґос-, Карача-, Мечетлі-, Ой-, Самарчик-, Тереклі-Китай.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования