В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qaşqa-qazançı)
qaşqa кт, qaşqa н біля пляма на лобі тварини, зірочка,
qaşqa кирг. чистий, прозорий – с. Кашка-Чокрак.
Qat антр. (пор. дт qat одноріг) – с. Кат-Оглу,
Аджай-Кат, Кир-Аджи-Кат (Каранджи-Кат), пор.: род. підр.
кат-кангли в каракалпаків. Пор. Kilen.
qat- кт, н, дт ставати твердим, твердіти; qat- кт, дт,
kat- т додавати, приєднувати;
домішувати, змішувати, т гнати – дж. Хатмаз-Джар біля с.
Кокташ, див. -maz, car.
Qatağan етн.: рід катаган в акногайців, род. підр.
катаган у каракалпаків, пл. катаган казахів та узбеків,
роди катаган у киргизів; давньомонгольське пл. хатагін,
катакін – с. Катаган.
qatıq кт, н, qadağ, qatağ дт катик, густе кисле молоко;
приправа, katık т приправа (до хліба тощо) – печ.
Кара-Катих на Карабі-Яйлі.
qatmer кт, katmer т складка, шар; шаруватий; вид
листкуватого пирога – печ. Хатмерле біля Ялти, вершина
Ґузет-Катмерлер у хр. Токлук-Сирт, ліс Чириш-Хатмер біля
с. Капсіхор (див. çırış).
qatran кт, katran т, qatıran н смола, дьоготь, ğätran п
рідка смола; дьоготь
< a qatrān дьоготь; смола – г. Катран-Яккан-Тепе (див.
yaq-), б. Катрал-Суат (притока
Качі), яр Хатрон.
qaval кт, kaval т сопілка, дудка, qaval ağaç кт бузина –
дж. Кавалин-Кішме у
с. Дерменкой, яр Кавалин-Чаїр (притока Путаміци), пор.
урумську назву балки Хавалей-Тарама (ліва притока Мокрої Волновахи) у Півн.
Приазов`ї.
qavaq кт, kavak т тополя > нг καβάκι осокір, тополя
чорна – дж. Коваклар-Чокрак біля с. Коз. Пор. selbi.
qavun кт, kavun т > нг καούνι, qavın н, диня – г.
Каунлук біля с. Отуз, див. -lıq.
Пор. qabaq I, qarpız.
qaya кт, н, дт, kaya т скеля, стрімчак, бескид, обрив,
урвище, хад(ан) хмонг. скеля – г. Ак-Кая, Алу-Кая,
Аю-Кая, Балхут-Кая, Біллікая, Бор-Кая, Ґуґерджінлік-Кая,
Іріта-Кая, Казак-Кая біля с. Отуз, Каланих-Кая в
Байдарській дол., Караул-Кая, Кафли-Кая
біля с. Куркулет, Каябаш, Каятепе, Кизил-Кая, Курт-Кая,
Куш-Кая, Ліваз-Кая, Монастир-Кая, Сангар-Кая, Сандик-Кая, Сари-Кая в бас. Каспани,
Сирт-Кая, Сичкак-Кая біля с. Ай-Серез, Ставрі-Кая, Сумбул-Кая біля с. Ускют, Сюрю-Кая,
Тількі-Кая біля с. Кутлак, Уарч-Кая, Хаплузея-Кая, Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі,
Харпус-Кая, Хун-Кая, Шаан-Кая, Юван-Кая біля с. Ай-Серез, ск. Алабаш-Хая, Ардич-Кая,
Аюн-Курма-Кая, Бала-Хаяси, Балали-Кая,
Балан-Кая, Баланин-Кая, Біюк-Кая біля м. Плака,
Бурундук-Кая, Вай-Анам-Хаяси, Ґелін-Кая,
Дарли-Кая на березі р. Алачук, Делеклі-Кая,
Дзіва(Джіва)-Кая, Еркян-Кая на г. Демерджі,
Єграф-Хаяси, Єлхи-Кая, Ільяс-Кая, Ісар-Кая, Каплу-Кая,
Капуларнин-Кая, Кешлеме-Кая в
Байдарській дол., Кизилтарин-Кая, Когмуш-Кая, Кой-Кая на
г. Демерджі, Кузкун-Кая,
Куйнар-Кая на Карабі-Яйлі, Курбан-Кая, Кургуч-Кая,
Куш-Кая, Куш-Кая (Тиркú), Лопань-Кая, Люнкурма-Кая, Мал-Кая, Матич-Хаялари на г.
Демерджі, Матрач-Кая, Мулла-Абдул-Кая та Мулла-Гасан-Кая в долині Отузки, Параланик-Кая,
Педі-Кая, Плакі-Кая, Пскюллю-Кая, Сайменін-Кая біля с. Біюк-Ламбат, Самал-Кая на
Карабі-Яйлі, Самар-Кая, Сарп-Кая,
Сарта-Кая, Седам(Сідам)-Кая, Теклеш-Кая, Топ-Кая,
Турла-Кая (Durla), Сютюр-Кая біля
с. Біюк-Узеньбаш, Хиз-Кая, Хисир-Кая, Хопли-Кая,
Хуш-Кая, Чукур-Кая, Ювезагачин-Кая
біля с. Ай-Серез, Ягранту-Кая, Ялпа-Кая, Bazmanıñ qayası
в с. Буюк-Озенбаш, м. Топрак-Кая, Чікен-Кая, Чулах-Кая у верхів`ї Арпату, обрив
Картис-Кая, Сююр-Кая, паг. Хизил-Кая
біля с. Ай-Серез, печ. Капли-Кая, узв. Чатал-Кая в
Судацькій дол., ур. Аязма-Кая (Кільсе-Кая), хр. Біюк-Кая
(Біюк-Таш, Бойка), Міс-Кая, Паса-Кая, с. Кая, Кая-Алти
(Каясти) (див. alt, ast), Ак-Кая, Бор-Кая, Вігла-Каяси,
Єлізла-Кая, Кая-Елі. Пор. sırım.
qayalı, див. qaya, -lı - с. Каяли-Сарт.
qayan кт, kayan т стрімкий гірський потік; швидкий,
стрімкий – яр Каян-Арди, див. art, також qaya.
qayın кт, kayın т бук, qayıñ каз., дт береза – дж.
Хаїн-Чаїрлар-Чокрак біля с. Кизилташ, с. Кайнаут (див.
avut, також Qaynaut).
qayış кт вичинена шкіра; ремінь, kayış т, qayıs н, ğeyş
п ремінь, ğayeş мотузка; петля;
qayış II, kayış т ковзання, сковзання – с. Коїш-Чокур,
див. çuqur.
Qaynaut етн. монгольського походження (пор. хмонг.
хайнаг хáйнак (помісь монгольської корови з яком), див.
-t) – с. Кайнаут, див. також qayın, avut. Пор. Arğın,
Barın.
qayraq (від qayra- гострити), див. qayraqtaş – б.
Хайрах-Дере біля с. Корбеклі.
qayraqtaş кт, kayraktaş т точило, наждак, qayraq н
точило, qayraq tas точильний камінь, kayrak т слизьке
місце; сланець, шифер (т kay- ковзати, ковзатися),
хайрга хмонг. гравій; грубий точильний камінь – дж.
Хайрах-Таш у верхів`ї Улу-Узені та біля с. Кучук-Кой,
Хайрахташ-Дере на березі Улу-Узені в Алушті.
qayt- кт, н, дт, kayt- т повертатися – ур. Кайтмаз`яр,
див. -maz, yar.
qaytan кт, gaytan ~ kaytan т, шнурок, поворозка, ğeytan
п шнурок < а qītān тс – б. Гайтани (притока Чорної).
qaytuv кт повернення – с. Кайтý в Байдарській дол. Пор.
aylanma.
qaz кт, н, дт, kaz т, ğaz п гусак – оз. Хаз-Ґьоль біля
с. Мамашай.
Qaz, Qazlar етн. (див. qaz, -lar) – с. Каз-Аул,
Казлар-Айбар.
qaz- кт, н, дт, kaz- т копати, рити – с.
Таш-Казган-Конрат (Таш-Казан-Конрат), див. також qazan.
qazan кт, н, qazğan кт, kazan ~ kazğan т > нг καζάνι,
ğazğan п казан, котел – г. Казан, Казан-Таш, камінь
Казан-Таш біля с. Чоргун, дж. Хазан, Хазан-Суат, м.
Казантіп, печ. Казан-Дере на г. Ай-Петрі, г., с. Казанли
(див. -lı), с. Казанпір. Пор. keres, legen, lenger,
tekne, λεκάνη, πινάκα, σκάφη, σπυρίς.
qazançı кт, kazancı т майстер, що виготовляє казани,
котляр; кухар (див. qazan, -cı) – с. Казанчи, пор.: рід
казанчи у башкирів.
назад::дальше
|