Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-48)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qanlı-Qaraqçora)

qanlı кт, н, kanlı т закривавлений, у крові; кривавий, кровопролитний; кревний – б. Канли-Дере біля Бахчисарая, лощина Ханли-Джилга на Карабі-Яйлі, оз. Канли-Ґоль, Канли-Тіп на Яйлі.

Qañıl ген. (пор. кирг. qañıl шкапа) – с. Канґил (два ойк.), Кояш-Канґил.

Qañlı етн.: пл. канґли караногайців, казахів та узбеків, рід канґли у каракалпаків, пл. канґди та родові підр. канґли в киргизів; давній тюркський народ канґли (кенґерес) – с. Канли (два ойк.), Каялти(Каясти)-Канли, Карача-Канли, Кир-Канли, Тюп-Канли.

Qapçuq антр. (пор. т kapcık – демінутив від kap, -bı посудина; покришка, верх (чогось), кирг. qapçıq капшук) – с. Капчук (Капшук).

qapı кт, н, kapı ~ kapu т, qapağ, qapığ, qapuğ, qapğa дт двері, ворота > п ğapu тс – місто-фортеця Капи ~ Капу (Ор-Капу, Перекоп), г. Демір-Хапу, сім гірських проходів Демір-Хапу в Кримських горах, яр Хапу-Дере на г. Манґуп-Кале, ск. Капуларнин-Кая, ур. Капуларнин-Богаз. Пор. ağız, boğaz, köz, qabaq II, πόρος, πύλη.

qapılı кт, н, kapılı т з дверима, з ворітьми – ск. Каплу-Кая біля с. Озенбаш (див. також qaplı), Хаплузея-Кая.

qaplan кт, kaplan т тигр – печ. Каплан-Коба біля с. Уппа, с. Каплан (антр.), Каплан-Ага-Кесеґі. Пор. arslan.

qaplı кт, kaplı т покритий, з покришкою (верхом), від qap, -bı покришка, верх (чогось) – ск. Каплу-Кая, печ. Каплу-Кая над Ялтою (див. також qapılı).

qapqal (інакше zarapqıç) кт бéрдо, ткацький прилад: рід гребеня у рамці, крізь зубці якого проходять нитки основи – ур. Хопхал з водоспадом (вище села Улу-Узень), р. Капкали на схід від Судака, пор. також qopqa. Пор. ρόκα.

qapqan кт капкан, пастка, н кришка, kapan т, хавх(ан) хмонг. капкан – дж. Капкан, с. Капкани.

qar кт, н, дт, kar т сніг – г. Кар-Насил, Карли-Кая біля р. Зуя (див. -lı). Пор. buz.

qara кт, н, дт, kara т, хар хмонг. чорний, темний; прикметник широко вживається в (1) топонімії, (2) антропонімії та (3) етнонімії: 1) г., м. Кара-Бурун, г. Кара-Баїр, Кара-Даг, Кара-Коба, паг. Каратав, г., кур. Кара-Оба (кілька назв), хр. Караколь, Кара-Оба, дж. Кара-Кишла на г. Аранча біля с. Шелен, Каракумлар у верхів`ї Арпату, Кара-Чокрак, р. Каракунґа (Каракунда), с. Кара-Ґоль, Кара-Баг, Кара-Кую; 2) с. Карабай (чотири ойк.), Кара-Годжа, Кара-Гасан (Кара-Сан, Карсан), Кара-Гурт (пор. каз. qaraqurt каракурт (отруйний павук), див. також qurt), Кара-Джанай, Каралез, Кара-Мустафа, Кара-Орлюк, Кара-Софу, Кара-Чора, Тоткара; 3) с. Каралар (див. -lar), Бешевлі(Бешуйлі)-Каралар, Кара-Кипчак, Каралар-Кипчак, Кара-Кият, Кара-Меркіт, Кара-Мін, Кара-Седжеут: пор.: родові підр. кара в узбеків, кара, каралар у туркменів, дюрткара у казахів. Див. aq.

*qarabiy, пор. кт biy, дт bög, böy, bi павук, böğ т фаланґа, див. qara – Карабі-Яйла. Пор. qaraqunda.

Qaraç ген. (пор. ім`я чол. тат. Qaraç, каз. Qaraş) – с. Карач (чотири ойк.), Карачкой, Кучук-Карач, Чукур-Карач, пор.: рід караш в акногайців, род. підр. караш у казахів. Пор. Qaraça, qaraçı.

Qaraça ген. (пор. ім`я чол. карач.-балк. Qaraca, кт qaraca косуля, олень, т karaca смуглявий, кирг. qaraça чорний; простолюдин) – с. Карача-Іляк, -Канли, -Китай, -Чокмак. Пор. Qaraç, qaraçı.

qaraçı карачей – титул вищих сановників при ханському дворі, який мали беї найшляхетніших родів < монг., пор. хмонг. харц простолюдин, кирг. qaraça чорний; простолюдин (т karacı цигани з Єгипту або Сірії, п ğaraçi циган) – с. Карачи-Урлюк, пагорби Харачи-Дересін-Сирт біля с. Шелен. Пор. Qaraç, Qaraça.

Qaraçora антр. (пор. ім`я чол. тат. Qaraçura, див. qara, çora) – с. Кара-Чора, Кара-Чора-Молла, пор.: пл. карачоро киргизів.

qarağaç кт, karagaç т > нг καραγάτσι, qaragaş н в`яз; берест (див. qara, ağaç) – б., дж., р., с. Карагач, б. Карагач-Дере, дж. Карагач-Чокрак.

qaraköz кт, н, karagöz т чорноокий, kara gözler için т заради прекрасних очей (див. qara, köz) – дж. Каракоз-Кешме, с. Кара-Ґоз, пор.: ім`я чол. тат. Qaraküz, род. підр. караґоз у казахів. Пор. Alaköz, aqköz, bozköz, çayköz, kökçeköz, kökköz.

qaraman кт, kahraman т герой < п ğähräman тс – г. Караман, паг. Караман-Кая біля с. Отуз.

Qaranğıt етн.: рід харанут у бурятів, ордоських та внутрішніх монголів, харангат у сари-югурів; давньомонгольське пл. каранут – с. Карангит (чотири ойк.), Карангит-Дюрмень.

qaranlıq кт, karanlık т темінь, морок, імла, пітьма, темрява – печ. Харанлих-Хоба (нижня з двох печер Кизил-Хоба), шахта Кара-Карних-Туткель на Карабі-Яйлі. Пор. qarañ.

qarañ кт, karan т, qarañı кт, karanı ~ karanu т, qaranğı кт темінь, морок, імла, пітьма, темрява, qaraña н, qarañğu дт, харанхуй хмонг. темний; темінь, морок – г. Карани біля Балаклави, печ. Карани-Хоба на Карабі-Яйлі, р. Карань-Узень, ур. Каранди-Чаїр біля с. Коккоз, с. Карань (Карані, Карану; в ньому мешкали греки). Пор. qaranlıq.

Qaraöylü “з чорними юртами” ген. (див. qara, ev) – с. Кара-Ойлу, пор. назву частини астраханських ногайців qaraüyli noğaylar.

Qaraqçı антр. (пор. т karak грабіжницький набіг, н qaraq, т karakçı, кирг. qaraqçı грабіжник, розбійник, п ğarağçi вартівник, див. -cı) – с. Каракчи, пор.: род. підр. каракчи у киргизів.

Qaraqçora ген. (пор. н qaraq розбійник, див. çora) – с. Каракчора, Ельґері- та Серткі-Каракчора, Найман-Каракчора.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования