Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-45)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (öbek-pare)

Ö

öbek т купа (чогось однорідного); пагорб – г., с. Опук, с. Конча-Упук, див. також öpkük, u(l)paq.

Ödemiş антр. (кт, т öde- платити; відшкодовувати, н öte- виконувати (прохання), дт ötä- виконувати; компенсувати, сплачувати борг, див. -mış), пор. дт ötmiş жертовне подаяння – с. Одеміш-Елі.

ögüz кт, дт, ögiz н, öküz т, дт бик, віл, ÿхэр хмонг. велика рогата худоба – пас. Оґуз-Баглан, Оґуз-К[е]тен, Оґуз-Олень, г., с. Оґуз-Тебе (Укюс-Тебе), с. Оґуз-Оглу, пор. також т oğuz бичок. Пор. tana.

ökçe кт, т, ökşe н підбор; п`ята – г. Окче-Тав біля с. Токлук, два миси Окче-Бурун на захід від м. Меганом.

öksek кт, yüksek кт, т високий – г. Оксек біля с. Біюк-Узеньбаш, Уксек-Тепе біля с. Кучук-Кой та Узунджа. Див. alçaq, пор. ψιλάς.

öl- кт, н, т, дт вмирати – г. Ольмез-Кир (ölmez безсмертний, невмирущий, див. -maz), пас. Оґуз-Олень (*Ögüz ölen, див. -an), яр Чельґіне-Ольґен “Циган помер” (див. Çingene), Мемет-Ольдек-Дере – назва верхів`я Донґи (див. -dıq).

Ömer ім`я чол. < а ‘umar Омар, другий халіф, наступник Мугаммеда – дж. Умер-Чо[к]рах, с. Омер.

Öñgüt етн.: рід онґіт у караногайців, род. підр. онґут у казахів, пл. онґут ~ унґут узбеків, нойґут киргизів, оннют монголів у Внутрішній Монголії; давньомонгольське пл. онгуд – с. Унґут (два ойк.).

öpkük ~ übgük ~ übüp дт одуд, пор. кт opapiş, opepop, ud-ud quş, taraq quş, гаг. púpuk, каз. bap, п bubu, осет. ububup, нг ’έποψ, лат. upupa, рум. púpăză, хмонг. бöвööлж тс, турк. üpük чубок (у птахів) – г. Опук, див. ще öbek, u(l)paq.

ören т руїни, руїни (будинку, міста); стара будівля; пасовище, пор. кирг. oyron зруйнований, знищений, загиблий; загибель, нг βεράνι ~ βιρανές руїни; пожарище, пожежище, погар, попелище, згарище < кт, т viran зруйнований, спустошений, розорений < п viran тс – с. Ворон (Воран, Орн), Варнутка (див. -ka), див. також ’ορεινός. Пор. menkûp, xarabi, xarap, χάλασμα.

Örlük ген. (монг. orluut ~ örlügud урлуки, наближені сановники, від ore улюблені повірники, хмонг. öрлööг маршал; у Чінґіс-хана було дев`ять найближчих сподвижників, дев`ять орлюків) – с. Орлюк, Бійорлюк, Кара-Орлюк, Карачи-Орлюк.

öt- кт, т співати, щебетати, цвірінькати (про птахів); гудіти, дзвеніти, дт співати; видавати звуки, звучати; кт минати, проминати, дт проходити, проминати; проходити, минати, пор. н ötken минулий – гал. Откен-Алан біля с. Соллар, див. -ğan.

Öteş кт, н, Ütäş тат. ім`я чол., пор. Ödemiş – с. Отеш, Отеш-Елі, пор.: роди отеш, уташ в узбеків-локайців.

öy, див. ev.

Özbek ім`я чол.; узбек – с. Узбек. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urus.

özen кт ріка, н, каз. долина, пор. каз. özek лощина, протока, русло ріки, дт özäk вузький прохід у горах, ущелина – р. Узень в Узунджійській ущ., Біюк-Узень біля с. Коз, Біюк-Узень – назва Качі вище її притоки Пісари, яр Біюк-Узень у Байдарській дол., р. Кучук-Узень (Мікропотам), р., с. Улу-Узень, р. Казикли-Узень (Буюк-Озень, Чорна), Кара-Узень, р., с. Куру-Узень (Ксеропотам), р. Каяли-Озень, Коба-Озен, Кок-Таш-Узень (Камишлик-Су), Кушень-Узень – витік Арпату, Махаїл-Озен, Орта-Узень, Панан-Ян-Узень - витік Арпату, Панія-Узень, Ускют-Озен, Церік-Узень (див. çürük), Шелен-Озен, б. Менерлі-Узень, Сельбі-Узень у с. Коперлікой, Софук-Узень – витік Улу-Узені біля Алушти, Шапка-Узень біля г. Шапка-Кая, Юкари-Озень, дж. Узенін-Козю, рукав Теміар-Узень у верхів`ї Бал-Алми, руч. Шушкулар-Узень (Сіаміс), ущ. Алмалих-Узень, яр Куєнташ-Узень. Пор. suv, ποτάμι.

özenbaş кт верхів`я ріки, витік (див. özen, baş) – Узен-Баш - один з двох витоків річки Улу-Узень біля Алушти, Узень-Баш – місцева назва верхів`я Стилі, Узень-Баш – витік Бельбеку, с. Узень-Баш, Біюк- та Кучук-Узенбаш, Узенбашчик, Чамли-Узенбашчик.

P

padişa кт, padişah т падішах, султан < п padeşah шах, цар – стежка Падіша-Сохаги біля с. Біюк-Ламбат. Пор. paşa, sultan, xan.

palancı т ремісник, що виготовляє в`ючні сідла palan (< п palan тс) – с. Планджинин-Сарай.

pamuq кт, т , pambuk ~ panbuk т, mamıq н, pämbe п бавовна, пух, βαμβάκι ~ βάμβαξ, -ακος ~ βόμβαξ ~ πάμβαξ нг бавовна, βόμβυξ, -υκος дг шовкопряд > лат. bombyx, -ycis шовкопряд; шовк; рослинний пух (бавовна?) – місцевість Памух біля с. Капсіхор. Пор. ulpaq.

pancar т > нг πανζάρι буряк – г. Панчжарлар (Пандчар-Кая, Делямет-Кая) у хр. Ечкі-Даг біля с. Коз.

papaz кт, т papas т священик, піп < нг παπάς – г. Папас-Тепе, ск. Папас-Чокрак, ур. Папас-Чаїр на г. Ай-Петрі, яр Папаз-Баїр.

papuç кт, т, papuş т, pabuç т черевик (без підбора й задника) < п papuş тс – ск. Папич-Кая біля с. Ай-Серез.

paralanıq (кт, т paralan- розламуватися, розриватися, роздиратися, розбиватися, розколюватися, див. -ıq) – ур. Параланик-Кая “Скеля, що розколюється” по дорозі з с. Коз до с. Токлук.

pare кт, т штука (нумеративне слово); кусок, шматок; пара - срібна монета, що лежала в основі турецької монетарної системи і спочатку важила 1,10 г; в кінці XVII ст. пара карбували також кримські хани < п pär(r)e частка, пайка – кад. Качи-Беш-Паресі, Ташли-Шейх-Елі-Беш-Паресі, Чоюнчи-Беш-Паре, див. beş pare.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования