В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (obur-Oysul)
obur кт відьма,
чарівниця, чаклунка, т якась уявна тварина у шлунку;
ненажера, obır н упир; чарівник; ненажера, obır-qurtqa
баба-яга, obur ~ hobur гаг. ненажерливий, жадібний;
ненажера; перевертень, вовкулака, ubır башк., тат. упир,
перевертень (від ubı- засмоктувати, затягувати), вупăр
чув. злий дух, упир, вупкăн злий дух; ненажерливий
(від вуп приности нещастя (про злих духів), obur кирг.
ненажера, жадібний, opqoq ненаситний, ненажерливий (з
тюркських мов походять укр. упир, рос. упырь, болг.
въпир) – гірський масив Обурун-Дере біля Алушти, пор.
башкирський лімнонім Ubır küle “Озеро упиря”. Пор. cadı,
cın, qaraqoncolos, şeytan.
ocaq кт, т > нг, oşaq н
вогнище; дім, рід, родина, oçaq, oçuq дт піч – с. Küçük
Ocaq.
oda кт, т кімната, т
казарма яничарів > нг ’οντάς кімната – руч. Одалар на г.
Аюдаг, ур. Одачик біля с. Отуз. Пор. καμάρα.
odabaşı (див. oda, baş) т
помічник капітана (у яничарів) – с. Одабаш(и).
odaman кт старший чабан
(> укр. отаман, рос. атаман) – шахта Одаман-Кассар на
Карабі-Яйлі, с. Адаман (Odaman), Адаман-Киргиз
(Odaman-Qırğız).
oğlan кт, т, дт, olan ~
ulan ~ lan кт, хлопчик, юнак; син (у Криму уланами
називали ханських синів, котрі на відміну від султанів
не мали права на престол і служили охоронцями хана) –
дж. Углан-Буглан, с. Оглан-Елі, пор.: пл. оглан ~ углан
узбеків. Пор. sultan.
oğul кт, т, дт, uvıl н
хлопчик, син – с. Аксюз-Оглу, Бай-Оглу-Кипчак,
Боз-Оглу-Каратаяк, Боз-Оглу-Кереїт, Боз-Оглу-Салаул
(див. Bozoğlu), Кат-Оглу, Оґуз-Оглу, Молла-Оглу. Пор.
oğlan.
Oñlar ген. (кт, н, дт oñ
правий, див. -lar), пор.: пл. онґ узбеків – с.
Біюк-Онлар та Кучук-Онлар (по два ойк.), Bayonlar,
Sekizonlar. Пор. Sollar.
oqçu кт, okçu т той, хто
виготовляє або продає стріли, стрілець з лука, лучник,
oqçı дт стрілець, лучник – с. Окчу-Гаджилар, пор.: рід
окчи туркменського пл. ескі, с. Okçular в Анатолії.
or кт, н, т канава, рів,
траншея, окіп, шанець (пор. п oŭra фортеця, цитадель,
діран. vāra огорожа, двір, огороджена територія;
фортеця; круглий двір > уг. vár фортеця; палац, зáмок) –
рів з валом Ор на Перекопському перешийку, фортеця
Ор-Капу, Ор-Калесі (Перекоп), с. Орджак (див. -caq), г.
Ак-Ор, паг. Кизил-Ор біля с. Чавке, вершина Урбаш біля
с. Коз. Пор. endek, qırım, τάφρος.
Oraq антр., oraq кт н,
orak т серп – с. Орак-Аджи, пор.: пл. орак ногайців, рід
орак в акногайців.
Oraz антр., oraza кт, н
ураза, піст у мусульман на протязі місяця рамазан, uraze
т подарунок, привезений мандрівником на згадку < a
‘urāzat подарунок, гостинець – с. Ораз, пор.: родові
підр. ораз, ураз у казахів, уроз в узбеків, ораз у
киргизів.
ordu кт, т, дт армія,
військо, військовий табір, стан, ставка й резиденція
хана, палац, orda н орда, орд(он) хмонг. палац – с.
Ескі-Орда, ур. Савакі(й)-Орда та Узень-Орда біля Гаспри,
Могабі-Орда біля Ялти. Пор. avul, el I, köy, otar, qabaq
III, qışlaq, yaylaq, yurt.
orman кт, н, т, дт ліс;
лісовий > нг ρουμάνι ліс, гущавина, хаща – ліс
Адим-Тур-Орман біля с. Узунджа, Карши-Орман біля с.
Тав-Бадрак, Кизилчик-Орман, Копурлі-Орманлар біля с.
Соллар, г. Урмани-Усту, Орман(Роман)-Кош, дол. Орман на
Карабі-Яйлі, с. Орман, Орман-Асс (пор. також ім`я чол. п
orman Орман), Qadı ormanı.
Ormançı ген., ormancı кт
лісник (див. orman, -cı) – с. Орманчи (Арманчи), пор.:
рід орманши в караногайців, род. підр. орманши в
каракалпаків, орманчи в казахів, рід урманчи в узбеків.
Orqa етн. – с. Аю-Орка,
Уч-Евлі-Орка, Кият-Орка, Хитай-Орка, див. ще arqa.
orta кт, н, дт, ortu дт
середина; середній; в ойконімії утворює ряд з
означеннями aşağa та yuqarı – узв. Орта-Сирт на
Карабі-Яйлі, г. Орта-Тау, Ортачик – верхівка г.
Хабурга-Кая на Карабі-Яйлі, с. Орта-Аблам, -Айданіль,
-Айтуган, -Баксан, -Мамай, -Сабли, Орта-Аул, Ортаель
(Орта-Елі, Ортали), Ортаєр, Орта-Кісек-Отаркой,
Орта-Кісек-Улукул, Орталан (Орта-Лан), Ortatama (пор.
Yalıtama).
Osman антр.; етнонім
турків-османів, від імені турецького султана Османа І <
a ‘uθmānu ім`я чол. Осман – гал. Осман біля с.
Татар-Осман, ур. Осман біля г. Аю-Даг, ск. Осман-Кош, с.
Осман, Османчик, Татар-Осман-Кой (біля села знаходився
сад турка Мемета). Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes,
Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay,
Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.
Osmanlı кт, т підданець
Османської імперії, турок-осман (див. Osman, -lı) – с.
Османли-Каракурт.
otar кт, пасовище, луг;
хутір, н пасовище (віддалене від аулу); отара, отор
хмонг. випас худоби на відгінних пасовищах (тюрк. > уг.
határ кордон, рубіж > с.-х. хàтăр область, округ, рум.
hotár кордон, межа; маєток; область, край, країна;
округа села, укр. хотáр усі землі, що належать селищу,
рос. хутор, укр. хутір) – дж. Отар біля с. Бурундук, г.
Отар-Баїр біля с. Стіля, с. Отар (шість ойк.), Отарчик ~
Отарджик (див. -cıq), Отар-Беш-Аран, Отар-Бочала,
Отар-Буйнак(Мойнак), Отар-Карджав, Отаркой, Кара-Отар,
Фондикли-Отар. Пор. çiftlik, avul, el I, köy, ordu,
otlaq, qabaq III, qışlaq, yaylaq, yurt.
otlaq кт, н, otlak т
пасовище, вигін – пас. Отлак біля с. Біюк-Янкой,
Отлаклар (три назви), Асма-Отлак біля с. Тубенкой,
Ашага- та Юкари-Отлак біля с. Бештерек, Пельван-Отлак,
Тай-Отлак біля с. Суїнаджи. Пор. otar.
otlu кт, т, otlı н, otluğ
дт трав`янистий, травистий – г. Отлу-Кая.
oturaq кт, oturak т що
сидить; основа; місце, де можна сісти; місцеперебування,
місце мешкання – паг. Отрах-Бурун.
Otuz ген., otuz кт, т,
дт, otız н тридцять, дт ім`я чол. Otuz – с. Отуз (два
ойк.), Аз- та Коп-Отуз, Чолпак-Отуз.
oy кт, н низина,
западина, котловина, дт яма, заглибина, ой хмонг. ліс,
гай; в ойконімії утворює ряд із терміном qır – ур.
Кара-Уй в ярлику Девлет-Ґірея І, с. Огуя (Ойгуй), Ойкуй,
Ой-Аджи-Атман, Ой-Кият, Ой-Мамшак(Мамчак), Ой-Юртчи.
Пор. çuqur.
oya кт, т мереживо – дж.
Уйянен-Су на березі Каспани.
Oyrat ~ Veyrat етн.: пл.
ойрат узбеків, сеок ойрат качинців, пл. ойрат у війську
Бату-хана, монгольський народ ойрати, або джунгари – с.
Ойрат (Вейрат) (кілька ойк.), Вейрат-Юкари, Баш-Ойрат,
Бурлак-Ойрат, Кази-Ойрат, Карандит-Ойрат(Вейрат),
Отар-Ойрат, Хадир-(Г)аджи-Вейрат, Чубар-Ойрат.
Oysul ген., пор. кирг.
Oysulata – святий, покровитель верблюдів – с. Ойсул,
Коп- та Кучук-Ойсул, Ойсункі (див. -nıñki).
назад::дальше
|