В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Murat-oba)

Murat антр., murat кт, т, morad п бажання; намір, мета < а murād тс – б. Муратин-Дересі біля Алушти, с. Муратча-Сарай ~ Мурадша-Сарай (див. -ca, -şa).

Murtaza антр., mortäza п обраний (епітет Алі) – с. Муртазаджик, див. -cıq. Musa антр. < a mūsa ім`я чол. Муса (Мойсей) – с. Мусабій (Мусабей), Мусабай-Адаргин, Муссалі.

Mustafa антр., mostafa ~ mostäfa п обранець (епітет Могаммада), ім`я чол. Мустафа < a mustafa тс – с. Мустафа-Бей (Мустафа-Бай), Кара-Мустафа.

müezzin кт, т, moäzzen п муедзин (служник мечеті, котрий закликає з мінарету до молитви) < а mū‘azzin той, хто закликає до молитви; муедзин – г. Муедзін-Кая біля р. Арпат, гірка Муедзін-Байчик на схилі г. Хабурга.

müftü кт, т, müfti т, étfM mofti п муфтій, головний суддя за законом шаріату, який виносить рішення, що називається фетвá < a mufti тс – кад. Муфтія Арпалик. Пор. qadı, qadı-esker, molla, seyit, şeiq, xoca.

müslüman кт, т, müsülman дт, moselman п мусульманин, магометанин < a muslim мусульманин – с. Пусурман, пор.: род. підр. бусурман у казахів, рід мусурман у казахів та киргизів. Див. gâvur.

N

namazlıq кт, namazlık т молитовний килимок (на якому виконується намаз); місце суспільної молитви (?), пор. п nämaz-gah місце суспільної молитви (кт, т namaz, п nämaz намаз (кожна з п`яти денних обов`язкових молитов у мусульман) < a namāz тс, див. -lıq) – паг. Намазлих-Бурун біля с. Арпат.

nane кт, т, nana т м`ята – дж. Нане-Чокрак у Байдарській дол., пор. також т nene ~ nine бабуся, п näne мама, матуся.

narat кт, башк., тат. сосна, naratlıq сосняк, нарс(ан) хмонг. сосна – г. Наратли[к] біля с. Фотісала. Пор. çam.

narzan кт, н нарзан (т madensuyu membaı мінеральне джерело), аршаан хмонг. аршан, цілюще мінеральне джерело; свята, жива вода < санскр. rasāyana нектар, напій богів, цілюща вода – с. Нарзан, пор.: мінеральне дж. Нарзан у Кисловодську, каб.-черк. Нарцанэ (Кисловодськ), дж. Арчман у підніжжя Копетдагу, селища Арзне в Грузії, Арзні у Вірменії.

nasat кт кресало – г. Насатли біля с. Кутлак, див. -lı. Пор. çaqmaq.

Nasır антр., nasır кт, nâsır т помічник, näsir п помічник, посібник < a nasīr захисник, заступник; помічник; naser п що допомагає; помічник; захисник < а nāsir що помагає; помічник; прибічник – с. Насир (тут мешкали ногаї), Büyüknasır, Küçüknasır.

nay ~ ney кт, т комиш, очерет < п nay ~ ney тс – потік Ная у верхів`ї Бельбеку (від дж. Узенін-Козю до яру Харавля він називається Мейля, див. maile). Пор. qamış, saz.

Nayman етн.: рід найман в акногайців, пл. найман караногайців, род. підр. найман у каракалпаків, пл. найман узбеків, киргизів і монголів; пл. найман у війську Бату-хана; середньовічний народ найман - с. Біюк- та Кучук-Найман, Ас-Найман, Бій-Еч-Найман, Буденеджі-Найман, Кара-Найман, Кир-Найман, Мішень-Найман, Унгар-Найман.

-nen кт (т ile, -le, -la, ilen) з, разом з; від, через; і, та – дж. Уйянен-Су (див. також -nıñ), див. oya.

-nıñ (-niñ, -nuñ, -nüñ) афікс родового відмінка; в ізафетній конструкції в родовому відмінку стоїть іменник, котрий виконує функцію означення (див. також -ı) - б. Фумянин-Дересі, г. Віглянин-Бурну, дорога Віглянин-Йолу, г. Малбанин-Хири, Стаурнин-Бурну, дж. Басарнин-Кішмесі, Хауджиларин-Кішмесі, Узенін-Козю, Чубурин-Кішмесі, Явліцанин-Чокрак, Qarçığanıñ suvu, дол. Лячінін-Джилгаси, с. Ейпнін-Єрлері, ск. Кільсенін-Хаяси на г. Демерджі, Bazmanıñ qayası, ур. Капуларнин-Богаз, Кастронун-Кьозі, Папанин-Хораси на Карабі-Яйлі, Хамишин-Кобкесі, яр Каян-Арди, Puşonnıñ yeri, Qoylarnıñ qırı, Tursuğla[r]nıñ deresi в с. Буюк-Озенбаш.

-nıñki (-niñki) сполучення іменника у родовому відмінку з афіксом -ki; утворює ойконіми зі значенням “те, що належить даній особі” від антропонімів і титулів: Есен[і]нкі (“Есенова маєтність”), Казанкі, Казининкі, Каранкі (два ойк.), Коштанкі-Керлеут, Коджалкі та Ґері-Коджалкі (Ельґері- та Сиртке-Коджалкі) (n → l), Молланинкі, Ногайникі (“володіння ногайців”), Ойсункі ~ Ойсунку (можливо, від антр. Ойсул), Темірінкі (Темірнік), Уруснукі (Уруснуку), Черкезінкі, Якшиникі (Яшиникі).

nişan кт, т знак, ознака, прикмета; орден; ціль, мішень, nışan н мітка, знак, слід, bışañ випалена або різана мітка на морді коня, neşan п знак, мітка; прапор; герб < a nişān ціль, мішень; орден, знак відзнаки – г., ск. Нішан-Кая (три назви).

Noğay кт, н, т ногаєць; ногайці (хмонг. нохой собака, пес; рік собаки; епонім ногайців - золотоординський воєвода Ногай, можливо, народився у рік собаки) – с. Ногай-Бустерчі, Ногай-Тама, Ногайли-Кипчак, Ногайли-Кирк (див. -lı), Ногайлик (див. -lıq), Ногайникі (див. -nınki), Нагайчи, Нагайчи-Ахташ, Ахмат-Ногайчи, узв. Ногайли-Оглу-Оба біля Ст. Крима. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

Nurkeldi антр. (nur кт, н, т світло, промінь < п nur тс < а nūr світло, див. keldi) – с. Нуркельді.

O

oba кт пагорб, н курган, насипний пагорб, могила, овоо(н) хмонг. купа (каміння); насип; межовий знак; обóн (узвишшя, на якому на честь його духів споруджено насип у вигляді купи каміння, гілок тощо) – кур. Баїс-Оба, Кара-Оба (п`ять назв), Кара-Тепе-Оба, Казилган-Оба, Кизлар-Оба, Мезарлик-Оба, Мишакли-Оба, Сизикли-Оба, Сюрук-Оба, Телпек-Оба, Тешік-Оба, паг. Обалар біля Алупки, Кизлар-Оба, г. Оба біля с. Танаґельді, Акбулат-Оба, Беш-Оба, Біюкоба, Ґедур-Оба, Еґер-Оба, Караоба, Кенґеч-Оба, Кермен-Оба, Кулуйну-Обаси, Куркушлу-Оба, Куршавли-Оба, Сабанлик-Оба, Стефан-Оба, Суґут-Оба, Сюрюоба, Ташли-Оба, Тепе-Оба, Уба-Хир, Харучу-Оба, Хошоба, Maloba, Mezarlı oba, Qaleoba, с. Докуз-Оба, Тімур-Убалик, Шабан-Оба, пор. також т oba шатро; кочовики, родина кочовика; кочовище, стоянка кочовика, дт рід, плем`я, п ube шатро; плем`я, хмонг. овог рід; прізвище.

назад::дальше