В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (mermer-Muñuş)
mermer кт, н, т мармур <
нг μάρμαρο[ν] – камінь Мермер-Таш біля Балаклави та с.
Суїн-Аджи, пас. Мермер-Таш біля с. Чукурча.
merta т пасовище, märtä п
пасовище, вигін, луг < а marta‘ пасовище – р. Марта,
пор. також гідр. Марта в бас. Кубані.
Meryem кт, т, märyäm п
ім`я жін.; у Корані Марйам, мати пророка Іси, відповідає
християнській діві Марії < a maryamu – с. Майрум у балці
Meryem dere, див. також осет. Mayræm, ур. Майрімі в с.
Біюк-Ламбат.
mescit кт, т, meşit н,
mäsced п невелика мечеть (в якій не відбувається
п`ятнична полуденна молитва) < a mascid мечеть, храм –
с. Мечіт, Мечіт-Донузлав, Ак-Мечеть, Джума-Мечеть,
Кизил-Мечеть, Кільсе-Мечеть ~ Кілсемечіт (два ойк.),
Колеч(Кулеш)-Мечеть, Мечетлі-Китай (див. -lı). Пор.
cami, minare, tekiye, zaviye.
Mesit, див. Besit – с.
Месіт ~ Бесіт (два ойк.), Керемет-Месіт, Колай-Месіт.
meşe кт, т дуб, пор. азер. meşä ліс, п bişe ліс, гай;
meşelik кт, т діброва – ліси Мешелік біля сіл Узунджа та
Уркуста. Пор. emen, pelit.
met кт, meht т, mähd п
колиска < а mahd тс – дж. Сеперметі біля р. Путаміц
(див. sefer). Див. beşik.
mevlâ володар, Mevlâ кт,
т господь, moula п пан, заступник; друг;
вільновідпущеник, раб, слуга < а mavla пан, государ;
добродій, вільновідпущеник – р. Мáвля ~ Мовля ~ Мавлю
(притока Альми).
mevlût кт, т
новонароджений; мевлюд (свято на честь дня народження
Мугаммеда, 12 число третього місяця мусульманського
місячного року) < a mavlūd народжений; mevlit кт, т
мевлюд < a mavlid народження (частіше якогось святого);
різдво; святковий ярмарок – Мавлюш (два ногайських
села), пор. Mamut і Mamış, див. -ş.
meyah ~ miyah т вóди,
вода, мн. miyah вода < a мн. miyāh тс – ур. Мейсіс на
Яйлі, див. -sız, пор. suvsız.
meydan кт, т, дт, maydan
н, meydan п площа, поле < a māydan площа; арена – г.
Мейдан-Даг біля Бахчисарая, ліс Біюк-Мейдан біля с.
Дерекой, фонтан Мейдан-Кішме в с. Кизилташ, скельний
уступ Єлтіґен-Майдан, ур. Вігла-Мейдан біля Партеніта,
с. Мейданлар.
mezar кт, т могила, н
цвинтар, mäzar п гробниця, могила < a mazār місце, яке
відвідують; могила (якогось святого); приміщення для
моління – ліс Киз-Мезар, яр Мезарлар-Чаїр, кур.
Мизарли-Оба біля с. Байгоджа, паг. Mezarlı oba (див.
-lı).
mezarlıq кт, т кладовище,
цвинтар – канава, яр Мезарлик.
mırza кт мурза, дворянин;
термін використовується також як ім`я чол. < п mirza
писар, секретар; принц (у сполученнях після власного
імені); мірза (титул будь-якої письменної людини; в
сполученнях перед власними іменами) – печ. Кара-Мурза на
Карабі-Яйлі, с. Мурзакой (Mırza köyü), Мурзали-Бітак,
Мурзалар-Кемельчі, пор.: пл. мурзалар башкирів, родові
підр. мурза в казахів.
Mısır кт, т Єгипет, mesr
п велике місто; країна; Єгипет < a misr місто; misru
столиця, Єгипет – с. Місир (Месір), пор. кирг. misir
благодатне місце.
mış- (-miş, -muş, -müş)
афікс, що утворює дієприкметники минулого часу (див.
bat-, yan-). Пор. -ğan.
mışıq кт, mısıq н, pisik
т кіт, кішка, mişkiç дт кішка (?) – дж. Миших-Чешме,
кур. Мишакли-Оба (див. -lı), ск. Кара-Мишик біля
Бахчисарая, с. Карт-Мишик (два ойк.), пор.: родові підр.
мишик, кічі мишик у киргизів.
minare кт, т мінарет,
mänare п мінарет; башта < a minrat маяк; мінарет – с.
Мінарелі-Шабан (див. -lı). Пор. cami, mescit, tekiye,
zaviye.
minder кт, т міндер
(подушка, тюфячок для сидіння на підлозі) > нг μεντέρι –
б. Мендер (притока Бадраку), г. Міндер-Байир біля с.
Манґуш.
miñ, див. biñ.
Miñ етн. (див. biñ): пл.
мін караногайців, башкирів, мінґ узбеків, пл. мінґ у
війську Бату-хана, монгольське пл. мянгад (від мянга(н)
тисяча) – с. Біюк- та Кучук-Мін(Мен), Джага-Мін,
Тоганаш-Мін. Пор. Yediler, Yüzler.
mis кт, т мідь < п mes
мідь (червона) у злитках – хр. Міс-Кая, див. також miz і
пор. кт, т mis, н mıs, т misk, п mesk мускус < a misk
тс.
Mişen ген., див. nişan –
с. Мішень (Мешін), Мішень-Найман, пор. два ногайських
ойк. Мішень у Буджаку.
miz кт, т підставка, на
яку ставлять тацю з їжою, стіл; гість < п miz стіл – хр.
Міс-Кая (розділяє басейни річок Куру-Узень та
Улу-Узень), див. також mis. Пор. τραπέζι.
molla кт, н, т мула,
головний кадій, molla п мула, вчитель (духовної школи),
знахар, письмена, освічена людина < a mullā мула – с.
Мулла-Елі (три ойк.), Мулла-Кой, Муллалар,
Муллалар-Багалак, Карачора-Мулла, б. Моланин-Дере біля
с. Єді-Евлер, дж. Мулла-Бунар, ск. Мулла-Абдул-Кая та
Мулла-Гасан-Кая біля с. Отуз.
moynaq н білошиїй (кличка
собаки), див. boynaq.
muallim кт, т учитель,
moällem п учитель, наставник, напутник < a mu‘alim
учитель; майстер; хазяїн – дж. Муалімі-Су (рос.
Мухалими-Су).
muhallet т увічнений,
вічний, безсмертний, mohällät п вічний, увічнений;
постійний < a muxallad тс – с. Мухалятка ~ Міхалятка,
див. –ka. Пор. Baqı, Meñge.
Munus антр., munis кт, т
товариський, приємний, довірливий, munes п інтимний
друг; співтовариш; товариський – с. Мунус, див. також
Muñuş.
Muñuş етн.: пл. мунґуш
киргизів, сеок мундус в алтай-кіжі, теленґітів,
тубаларів та телеутів, родова ґрупа монґуш у тувинців –
с. Мунус óNwM, див. також Munus.
назад::дальше
|