Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-41)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (manastır-Merkit)

manastır кт, т монастир < нг μοναστήρι[ον] – м. Монастир-Бурун (Дакакнáлі-Топрах), шахта Монастир-Чокрак на Карабі-Яйлі, дж. Манастир-Чокрак біля с. Упа, паг. Монастир-Хир. Пор. kilse.

manda кт, т буйвол – ліс Мандали-Баїр біля с. Кучук-Узенбаш, див. -lı.

mandra кт кошара, вівчарня, т молочна ферма; хлів або загорода для молочних корів < нг μάντρα – ур. Буліламандра біля с. Ай-Василь і с. Скеля.

Manî антр., mäni п високий (про посаду), недоступний, недосяжний < а manī‘ міцний; сильний, могутній; неприступний (про перешкоду) – с. Маній (Моній, Муній).

manta кт, т біла фіалка – р. Манта між річками Зуя та Бурульча. Пор. aqbardaq, gül, lâle, sümbül.

mantar кт, т гриб (пор. каз. sañırauqulaq гриб, букв. “глухе вухо”) – паг. Мантар-Оба біля с. Камишли.

mantıq кт, т mantık логіка, смисл, mänteğ п логіка, мова, бесіда < а mantiq тс – с. Мантик-Шаїх (Мантик-Шавк, див. şavq).

Mañguş антр., пор.: Манґуш, син Котяна з половецького племені дурут; Манґуш, посол хана Узбека, кирг. mañküş наївний, недосвідчений, простакуватий (про здорованя) – с. Мáнґуш (в ньому мешкали християни).

Mañğıt етн.: рід мангит у караногайців, пл. мангит каракалпаків та узбеків, монгольське пл. мангуд (manğut, mangxud), мангут (до пл. мангит належав епонім ногайців - темник Ногай; на Сході ногайців називали мангитами) – с. Мангит (Мангут, Мандит) (кілька ойк.), Мангит-Тук-Шейх (1576 р.), Яни-Мангит, Єнісакал-Мангит (Ян-Сакал-Мангит, Джан-Сакал-Мангит), Чеґірдікчі-Мангит.

Mañlay антр.: царевич Мангай (Manggai), син Чінґіс-хана, mañlay кт, н, mañnay кт, магнай хмонг. чоло; аванґард, передова частина; передовий, кращий, манлай хмонг. глава, вождь; перший, передовий, головний – с. Манай, Монай, Ак-Монай, Борюс-Манай.

mavı кт, mavi т синій; блакитний, mavi п водяний; блакитний < а māviyy водяний; блакитний – пас. Су-Мави-Оба біля с. Соллар.

may кт, н масло, жир – с. Май-Джелга, пор. назву найродючишої земельної ділянки Май-Тугай між річками Шайтанка та Кашлагач біля Великої Новоселівки у Півн. Приазов`ї.

maylı кт, н жирний, масний; родючий (див. may, -lı) – дев`ять розподільчих пристосувань у с. Деґерменкой: Ашага-Майли, Орта-Майли, Кішме-Майли, Муртаза-Майлі, Улгар-Майлі; канава Гаврамалі в Партеніті, ур. Makrimali в с. Буюк-Озенбаш (див. ще μάλη), Майла в с. Ай-Серез, р. Майле (притока Бельбеку), пор.: р. Майли-Сай у Киргизії, Майлису у Ферганській дол., хр. Майли в Джунгарії (пор. також кт, т meyil ìiM схил, схилок, похил, т meyilli wlliM похилий, спадистий, див. meile).

Mayrıq антр., пор. кирг. mayrıq клишоногий, клишавий – с. Майрик.

-maz (-mez) афікс, що утворює заперечну форму дієприкметника теперішньо-минулого часу; субстантивовані дієприкметники значать “позбавлений того, що названо вихідною основою” - с. Бичак-Кирмас (bıçaq ніж, qır- нищити), Верітемас (ber- ~ ver- давати, verit- даватись), Ґорямес, Куремес, (kör- бачити, körün- показуватись, körünmez невидимий), Ґюндеймес (kün сонце; день, deg- ~ tiy- торкатися), Дурмас (dur- ~ tur- вставати; стояти), Кочпес ~ Ґочмес (köç- переїздити; кочувати), Киринмас (qır- нищити, qırın- знищуватись, qırınmaz непоборний), Таймас ~ Тоймаз (toy- наїдатися, toymaz ненаситний, ненажерливий).

mazallı кт рослий, високий на зріст, крупний, великий, н сильний, великий – ліс Мазалли-Чаїр.

melek кт, т, mälek н, mäläk п янгол < а malak тс – р. Мелек-Чесме. Пор. cın, şeytan.

melez кт, т метис, помісь – с. Ак-Мелез, пор.: тюркське пл. мелес ~ міліс у Тюменьскому повіті.

men т, män п заборона, перешкода < a man‘ тс – гірський прохід Менсіс-Богаз, див. -sız.

mencul т народжений; показаний, представлений; діра, щілина, тріщина; пробитий, проколотий; кинутий, викинутий < а mancūl тс – узв. Манжул, ск. Madschil, дж. Манджиль-Чешме в яру Куєнташ-Узень біля с. Коз, пор. також кт, т menzil стоянка, зупинка, привал; поштовий двір, поштова станція; житло, місце ночівлі, дт mänzil житло, місце проживання, п mänzel житло; місце зупинки, привал; перегін < а manzil житло, дім, гагаузький гідр. Menzil kulaa (балка біля с. Карбалія Тараклійського р-ну Молдови).

mende кт, н, bende т раб, невільник, слуга < п bände слуга, раб (божий) – с. Аджи-Менде (Гаджи-Менде). Пор. qul.

menkûp т нещасний, потерпілий невдачу, той, кого спіткало лихо; опальний, mänkub п придушений, розгромлений, розбитий; той, що пережив нещастя, нещасний; опальний < a mankūb потерпілий; жертва (катастрофи) – місто-фортеця Манґуп-Кале (до захоплення турками-османами в 1475 році воно називалося Феодоро й було столицею однойменного християнського князівства).

Meñge антр.: внук Чінґіс-хана Менґу (Менке, Мунке), ім`я чол. калм. Mönkä, мöнх хмонг., bengi т, beñü ~ beñgü ~ beñkü ~ meñi ~ meñü ~ meñgü ~ meñkü дт вічний, безсмертний, mango кор. сива давнина; вічність; вічний < кит. wàngǔ сива давнина; вічність – с. Менґелер (Мінлер), Менґелерджік (Мінлерчік), див. -lar, -cıq. Пор. Baqı, muhallet.

merdane т хоробрий, доблесний, відважний < п märdane тс – с. Алі-Мердан, Алмерден.

merdiven кт, т, närdivan азер. драбина, східці < п närd(e)ban приставна драбина – гірський прохід Шайтан-Мердвен (веде з Південнобережжя до с. Скеле в Байдарській дол., див. σκάλα; мешканці сіл Календе, Скеле та Узунджа були зобов`язані утримувати цей прохід у належному стані).

Merkit етн.: рід меркіт у башкирів і казахів, пл. меркіт узбеків, сеок меркут в алтай-кіжі, теленґітів, сеок меркіт у телеутів, рід меркіт у киргизів і туркменів, пл. меркіт могулів, монгольське пл. (народ) меркіт, або удуїт-меркіт – с. Алтинджи-Меркіт, Кара-Меркіт.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования