В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (küçük-lav)
küçük кт, т, kiçig,
kiçüg, kiçük дт малий, маленький; в ойконімії утворює
ряд з означенням büyük і є синонімом означення az – с.
Кучук-Абай, -Алкали, -Бораш, -Єнкой, -Китай, -Кият,
-Коджалар, -Кучук-Кой, Кучук-Мін, -Таракташ, -Узень,
Узень-Баш, -Яшлав, г. Кучук-Сінор, р. Кучук-Узень
(Мікропотам). Див. köp ulu, пор. kiçkene.
Küçük антр., пор. ім`я
Кучук ëCwK у “Шейбаніаді”, н küşik щеня – с. Абай-Кучук,
Біюк-Кучук, пор.: родові підр. кучук та кошук у казахів,
кючюк, кьочьок у киргизів.
kül кт, н, дт зола, попіл
– г., кур., с. Куль-Оба, яр Кульєр (див. yer), пас.
Куллюк біля Чуфут-Кале (див. -lıq).
kül töbe ~ kül töpe кт
звалище золи, купа золи (див. kül, töbe) – паг.
Куль-Тупе, с. Куль-Тебе.
Küleç антр., пор. ім`я
чол. тат. Köleç – с. Колеч у Колечському кад.
Кефінського кайм., Колеч-Мечеть, Ікі-Колач та Кир-Колач
у Шейхельському кад. Козловського кайм., пор. також кт
qulaç сажень; у селі Колеч мешкав шейх Ахмед-ефенді, що
заснував одне з чотирьох суфійськіх братств дервішів,
відомих у Криму під загальною назвою Dört ocaq “чотири
вогнища”: Çoyunçı(lı), Küleç(li), Qaçı і Taşlı (див.
çoyunçı, Qaçı, taşlı).
kümes кт, т курник,
пташник – дж. Кумес у Судацькій дол.
Küntuvğan антр. (кт, н,
дт kün, т gün сонце; день, див. doğ-, -ğan) – с.
Контуган (Ґюн-Туган) (два ойк.). Пор. Aytuvğan.
küren н, küreñ каз.
темно-рудий (про масть коня), хÿрэн хмонг. брунатний,
бурий (про масть) – ущ. Курен-Аралик біля с. Камишли на
Пвіденнобережжі, див. aralıq, також kiren; пор. ще т
gürgen граб звичайний.
Kürt кт, т курд – с.
Куртлер-Фоц-Сала, квартал Куртлер-Маале в с. Коккоз
(див. maalle), гірський прохід Куртлер-Богаз. Пор. Arap,
Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen,
F(i)renk, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar,
Türkmen, Urum, Urus.
kürüç кт, küyriş н ясен
(т disbudak ağacı ясен) – провалина, шахта
Курюч-Агач-Туткель на Карабі-Яйлі, яр Курюч-Су (притока
Альми), г. Курушлю.
kürüçlük кт ясеневий ліс
(див. kürüç, -lıq) – гірський масив Курюшлюк-Бурун.
küt- кт берегти; пасти, н
доглядати, піклуватися, kütä- дт пасти, küt- н, дт
чекати, очікувати – р. Ташкутер-Узень біля с. Байдар,
див. taş, -ar.
kütle кт, т масив, брила
– скеля з городищем Кут-Телей (Ескі-Кермен), ур.
Кутали-Сурамлар. Пор. taş.
kütük кт, т пень, колода;
кущ (винограду); стовбур (дерева) – с. Кутюке-Тама.
küyük кт горілий, küyik н
гар, згарище; горілий, від küy- горіти – дж. Ґуюк-Чешме
біля с. Ай-Серез, о-в Куюктук у Сиваші (назви Küyük
поширені в мікротопонімії Середньої Азії). Пор. yanıq.
*küzlev осіннє пасовище;
осіннє стійбище, пор. т güzlek осіння стоянка, місце, де
проводять осінь, кирг. küzdök ~ küzdöö осіннє пасовище,
башк. köðläü осіння стоянка (при кочуванні) – місто
Козлов (Közlev ~ Gözlev) (сучасна Євпаторія), див. також
gözlek, *kezlev. Пор. qışlav, yaylaq.
L
lábada ~ lápada т
щавель туполистий < нг λάπαθο[ν] ~ λάπατο[ν] – г.
Лапата.
lâçin кт, т, дт
сокіл-сапсан, дт перен. сміливець, начин хмонг. сокіл –
дол. Лячінін-Джилгаси на Карабі-Яйлі, с. Лячін.
lâle кт, т тюльпан < п
lale тс – г. Лялелік-Даг біля с. Токлук, див. -lıq. Пор.
aqbardaq, gül, manta, sümbül.
lampa(t) кт лампа; маяк,
lámba ~ lámpa т лампа, ліхтар, світильник < нг λάμπα
лампа, λαμπάδα лампада, дг λαμπάς, -αδος смолоскип;
лампада – с. Біюк- та Кучук-Ламбат. Пор. φανάρι.
lan, див. ulan.
Lâq, див. İlâq.
-laq (-lav, -lek, -lev),
пор. дт at кінь, atlaq коні, див. -lıq – р. Тереклав,
оз. Донузлав, с. Багалак, Борлак, Куколак у Судацькому
кад., Мурзалак, Шигалак (Шагалик, Шиглак), Ходжалак
(Qocalaq ñLaJwQ), Чонґелек, Чорелек ~ Чурелек, Чукурлак.
-lar (-ler) афікс множини
іменників; при імені особи означає особу разом з її
оточенням: Asanlar “Асан та його оточення (родина або
друзі), İlyasalar (із вставкою а) “Ільяс та його
оточення” – г. Панджарлар, Сихтлар у Судацькій дол.,
Шаклар на Керч. п-ві, Як-Ярлар біля с. Шелен, дж.
Алла-Чохлар, Арабачилер, Бурлахлар у с. Дерменкой,
Каракумлар у верхів`ї Арпату, Кобкебаглар біля с. Шелен,
Коваклар-Чокрак у с. Коз, канави Даутлар, Догдалар,
Мамалар, Хамлар і Шаурлар біля с. Деґерменкой, р.
Шушкулар-Узень (Сіаміс), Я(в)узлар (притока Учан-Су),
місцевість Хойляр (Хайляр), ур. Араклар-Хир, Даутлар
(Алунья), Друган-Безчілар біля с. Капсіхор, Яним-Шлар,
Qırlar, Qoylarnıñ qırı, ущ. Хайлар у Судацькій дол.,
фонтан Хайлар у с. Кизилташ, яри Ґузлер біля с. Гаспра,
Мезарлар-Чаїр, Ускулар у верхів`ї Альми, с. Абузлар
(Гавизлар, рос. Хавизлар), Аджилар (Гаджилар), Алджулар,
Газійлер, Джанлар (Джанґлар), Джетлер-Шейх-Елі,
Ейпин-Єрлері, Емірлер, Єділер, Казаклар, Казлар,
Каралар, Кир-Байлар, Кирбанлар, Куллар-Кипчак,
Кумуклар-Отари, Куртанджилар, Майданлар, Менлер,
Менлерчік, Моллалар, Муллалар, Мурзалар-Бітак, Онлар,
Очка-Байлар, Сарилар, Сеґідлер (Сеїтлер),
Сейменлер-Кесеґі (Сейманларкой), Тарханлар,
Топраклар-Пелен, Узунлар, Хасталар, Ходжалар, Чаїрлар,
Челебілер, Черкеслер, Чукурлар, Шейхлер, Юзлер.
-lav, див. -laq.
назад::дальше
|