В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (kökağaç-kübre)
kökağaç кт граб (див.
kök, ağaç) – ур. Кокагач (назва частини Мекензійової
гори).
kökçeköz кт блакитноокий
(kökçe è cKwK блакитно-сірий, див. köz) с. Кокчеґоз,
пор.: род. підр. кокчеґоз у казахів, кьокчьо кьоз у
киргизів. Пор. Alaköz, aqköz, bozköz, çayköz, kökköz,
qaraköz.
Kökey антр.: ім`я чол. кт
Kökey, тат. Kügäy – с. Кокей (Коґей), водотік Коґей на
Карабі-Яйлі.
kökköz кт, н синьоокий
(див. kök, köz), gök gözlü т блакитноокий, сіроокий;
недобрий (про світлооку людину) – с. Коккоз (вважається,
що село отримало таку назву через те, що більшість його
мешканців мали сіро-блакитні очі), дж. Чокрак-Коккоз
біля с. Баксан. Пор. Alaköz, aqköz, çayköz, kökçeköz,
qaraköz.
köklük кт, göklük т
синява (див. kök, -lıq) – г. Коклюк (верхівка г.
Узун-Сирт біля с. Коктебель).
köktaş кт купорос;
мармуроподібний вапняк (див. kök, taş) – г., с. Кокташ,
р. Кок-Таш-Узень (Камишлик-Су).
kök terek (пор. kök ağaç,
див. terek) – р. Кок-Терек.
köl кт, н, дт, göl т
озеро, водойма – оз. Амбар-Коль, Єшіль-Коль,
Камишли-Кьоль на Бабуган-Яйлі, Япрах-Коль, луг
Акча-Коль, Караколь, Токай-Коль, ур. Барак-Коль(Ґьоль),
г. Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі, Хриколь-Бурун, с.
Бараколь.
kölge кт, gölge т,
köletki н, kölägä, köligä, kölik дт тінь – ліси
Бін-Кольґе біля с. Сююрташ та с. Теберті.
kömürlük кт, т, дт місце
для вугілля, дт дерево, призначене для випалювання
вугілля, від kömür кт, н, т, дт вугілля, див. –lıq – ліс
Комурлік (дві назви), дж. Ґумурлюк-Чокрак.
Könçi ген., könşü н,
göncü т лимар, шорник, від н, дт kön, т gön вичинена
шкіра, див. –cı, пор. також хмонг. хоньчин вівчар, чабан
– с. Кончі (кілька ойк.), Ашага- та Юхари-Конечі,
Конча-Упук, Конче-Конташли, пор.: пл. кьончі могулів,
Кончі – онук Орди, старшого сина Джучи (він володів
східною половиною уділу Джучи).
köndelen кт, köldenen н
упоперек (т enine упоперек), хöндлöн(г) хмонг. упоперек,
через; поперечний, горизонтальний – г. Конделен-Йол біля
с. Кутлак (див. yol), пас. Конделен біля с. Копірлі-Кой.
Пор. köşeleme, ters.
könek т цебро, н шкіряна
посудина у вигляді відра для доїння кобилиць, könäk дт
посудина, відро, бурдюк – г. Конек (Агиз-Хир).
köp кт, н, дт, т багато;
численний; в ойконімії протистоїть означенню az і є
синонімом означення büyük – с. Коп-Ас, Коп-Бешкой,
Коп-Кенеґез, -Кипчак, -Кият, -Копсель, -Кочеґень
(Кьоп-Ґючкен), -Отуз, -Сараймін, -Такиль (Кьоп-Такил),
-Ойсул, р. Копкол.
Köpek антр., köpek кт, т
собака – с. Копек, гірський прохід Копек-Бугаз біля
Сімеїза.
köpke, див. köbke – р.
Копкелер-Чешме.
köpür кт, köpir н, köprü
т, köprük дт міст – ур. Копур-Янунда біля с. Таш-Ярган
(див. yan, -da), Таш-Кьопрю на р. Бельбек, Кил-Копір
(див. qıl), яр Копур-Кая, с. Копурбаг, Копірлікой
(Коперлікой) (див. -lı).
köpür başı кт, köprü başı
т передмістне укріплення (див. baş) – с.
Копурбаши-Багча, пор. ойк. Köprübaşı в Туреччині.
kör н, gür т, дт
гробниця, могила < п gur тс – Киркор, давня назва
розташованого на плато (qır) міста-фортеці Чуфут-Кале, в
якому знаходиться мавзолей Джаніке-ханим, дочки хана
Тохтамиша.
Körbek антр. (кт, н, т
kör, п kur сліпий, див. bek) – с. Корбек ~ Корбеклі
(Корбекілі, Корбекуль) < *Körbek eli.
Körpe антр., körpe н
каракуль, т молодий, дт молодий, свіжий, körpe oğul
дитина, що народилася весною, körpö кирг. смушок – с.
Корпе, пор.: род. підр. корпе у каракалпаків.
Körpeç антр., kürpeç кт
каракуль (пор. турк. körpeç вівчарня), пор. також Körpe,
див. -ç – с. Корпеч (Курпеш), пор.: рід курпеч у
башкирів.
körüş кт, görüş т
спостереження; зустріч, побачення – г. Курушлю (див.
-lı), гірський масив Курушлюк-Бурун біля хр. Бойка (див.
-lıq), пор. також кт kürüç ясен звичайний.
köşeleme т навскоси, по
діагоналі, від köşe кут; ріг < п guşe кут; академік П.
Кеппен зазначив, що татарське слово кешлеме значить
“південний захід” – ск. Кешлеме-Кая (на ній знаходиться
укріплення Кокія-Ісар), яр Кешлеме-Дересі. Пор. batı,
köndelen, qarşı, qıble, ters.
köşük кт, köşk т літній
палац, альтанка < п kuşk кіоск, павільйон – с. Xanköşkü.
köy кт, т село, селище <
п kuy квартал, район (міста), невелика вулиця – с. Кой,
Аранкой, Аджикой, Боркой, Джанкой, Ескі-Кой, Єнікой
(кілька ойк.), Єнкой (кілька ойк.), Кади-Кой,
Кади-Ескер-Кой, Коперлікой, Кучук-Кой, Лампсікой,
Молла-Кой, дж., р. Ескі-Койнун-Су на г. Демерджі. Пор.
avul, el I, köy, ordu, otar, qabaq III, qışlaq, yaylaq,
yurt.
köz кт, н, дт, göz т око;
отвір, діра; прорізь; арка; джерело; гірський прохід
(академік П. Кеппен зазначив, що татарське слово кьоз
значить “западина, лощина між двома горами”, “гірське
сідло” і що куруозенські татари замість нього вживають
слово джан “заглибина”, пор. yan); утворює прикметники
aqköz, çayköz, qaraköz, kökköz, kökçeköz (див.), від
яких походять антропоніми, відображені в ойконімії – дж.
Козлер біля с. Кореїз, Гафарин-Ґозю-Чокрак, Узенін-Козю
у верхів`ї Бельбеку, Чокрак-Ко[к]коз біля с. Баксан,
руч. Алаґьоз, пас. Урус-Кьоз біля с. Ворон, гірський
прохід Кастронун-Кьозі між ур. Кастро та ск. Шаган-Кая,
Чатал-Кьоз.
közet- кт, н, дт, gözet-
т спостерігати, караулити – г. Козюткан-Топчан, див.
-ğan, tapçan.
kübre кт, gübre т гній,
перегній; добриво < нг κοπριά; kübreli кт, gübreli т
угноєний – г. Кубрелі-Кир (Согмач).
назад::дальше
|