Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-36)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (ka-kesek)

K

-ka закінчення ряду топонімів румейського походження: ур. Аврека в с. Улу-Узень, Алака, Камака біля с. Субаш, Канака біля с. Кучук-Узень, Керанутка-Чаїр біля с. Коккоз, Мачутка-Дере біля с. Форос, Ностка біля с. Шума, Окурка біля с. Фоті-Сала, с. Алупка, Аутка (див. avut), Варнýтка, Вісетка,Кучка, Мухалятка, Мшáтка (Пшатка), Савáтка.

kalender кт, т мандрівний дервіш; анахорет < п käländär грубий, неотесаний – ур. Каландри ~ Келандри біля Мухалатки. Пор. ’ασκητής.

kâşane т розкішний дім, палац < п kaşane дім, прикрашений глазур`ю, невеликий дім, зимове житло – р. Кушень-Узень (правий витік Арпату).

Keç антр., keç кт, geç т пізно; пізній, keş н вечір; пізній, keç дт довго; пізно – с. Аджи-Кеч (два ойк.), Алі-Кеч (два ойк.), Бутеґеч.

keçit кт, geçit т, keçig, keçiş, keçüg дт прохід; перехід; брід – г. Кечіт-Вермез ~ Кеч-Вермес-Сирт біля Судака (див. ver-), руч. Кечітсу (див. suv).

keffe т, käffe п чашка терезів < a kiffat тс – місто Кафа (кт, т Kefe, нг Καφάς, іт. Caf(f)a (пор.: фортеця Χαυον, побудована десь в Криму скіфським царем Скілуром або його синами у ІІ ст. до н.е), б. Кефіоль-Дересі (див. yol, dere).

kel- кт, н, дт, gel- т приходити – дж. Кельметес “Не повертайся швидко!” біля с. Шелен (кт, т tez швидкий, кт tez kel! повертайся швидко!, див. -ma-), пас. Султан-Кельді-Оба біля с. Бахчи-Елі, ур. Хан-Ґельді на Карабі-Яйлі (див. -dı).

keldi “прийшов”; входить до складу антропонімів, відбитих в ойконімії Криму (див. kel-, -dı) – пас. Султан-Кельді-Оба біля с. Бахчи-Елі, с. Кельдібай, Кельдіяр (Ґелдіяр), Девлет-Ґельді, Рис-Ґельді-Ахирджи, Нургельді (Нур-Ґелді), Танаґельді. Пор. berdi, boldu, buluş, doğğan, qondu.

Keleçi етн.: пл. келечі ногайців, кілечі ~ кіледжі узбеків; пл. кіліч, котре, за руськими літописами, приймало участь у битві на Калці (пор. друс. киличе еи посол у татарську епоху, що походить з тюрк. keliçi прихожий, від kel- приходити) – с. Келечі (Ґеледжі, Келеджі) (кілька ойк.), Аджи-Булек-Келечі, Гаджи-Келеджі, Кармиш-Келечі, Курман-Келечі.

kelin кт, н, дт, gelin т наречена; невістка – ск. Ґелін-Кая – схил гори Кастель, Ґелін-Кая (Кизил-Таш) біля с. Кизил-Таш, Келін-Хая (Балали-Кая) на г. Демерджі. Пор. abla, ana, ata, baba, bala, ciyen, emce, pike, qarı I, qart, qartana, qız.

Kemal антр., kemal т, kämal п зрілість, досконалість < а kamāl тс – г., яр Кемал(ь)-Іґерек(Еґерек), ур. Кемаль-Ата в Ст. Криму.

Kemelçi ~ Kemençi ген. (пор. т kemancı скрипаль; майстер, що виготовляє скрипки, від кт, т keman скрипка < п käman лук; дуга; арка, склепіння; Стрілець > a kamān смичковий музичний інструмент; див. –cı) – с. Кемельчі (Комельчі), Кеменчі, Аджи-Мулла-, Джангара-, Курман-Кемельчі.

kemer кт, т арка, склепіння, т гірський прохід < нг καμάρα склепіння, арка; kemer т пояс < п kämar поперек, крижі; пояс < a kamar пояс, кушак – ур. Кемер-Хапу (Демір-Хапу) біля с. Туак. Пор. çardaq, qubbe, καμάρα.

Kence антр., kence кт, genç т молодший, kenç дт дитина, хэнз хмонг. той, що народився восени, пізній (про молодняк худоби) – с. Кендже (Ґендже), пор.: рід кендже-каптагай у казахів, род. підр. кенже у киргизів.

Kenegez етн.: пл. кенеґес каракалпаків, узбеків, рід кенеґес у туркменів, пл. кенігес (кінгіт) монголів, давньотюркське пл. кенґерес (käñäräs) – с. Кенеґез (кілька ойк.), Кенеґез-Чакмак, Агиз(Ауз)-Кенеґез, Бейнак-Кенеґез, Буюк-Кенеґез, Коп-Кенеґез, Курулу-Кенеґез, Таш-Кую-Кенеґез, Тюп-Кенеґез, Учевлі-Кенеґез.

keñ кт, н, дт, gen т широкий, просторий, вільний, эн(г) хмонг. ширина, эн захгÿй безмежний – с. Кентогай (Кентугай), див. toğay. Див. ince, пор. çoñğar, qulan.

Keramet антр., keramet т, käramät п < a karāmat щедрість; чудо, створене святим – с. Керемет-Месіт.

Kerebçi ген., пор.: рід карабчи в узбецькому пл. юз, пл. керавчи узбеків-кураминців – с. Керебчі.

keres т великий і глибокий посуд – дж. Керес-Баді (Керес-Бада), пор. т badi качка. Пор. legen, qazan, tas, tekne, λεκάνη, πινάκα, σκάφη, σπυρίς.

Kereyit етн.: рід кірейт в акногайців, пл. кереїт узбеків, рід кереїт ~ кіреїт у казахів, кірейт у киргизів, керет у калмиків, керіт у монголів, давній народ кереїти (хмонг. хэрээд “круки”), котрий мешкав у Монголії по ріках Онон і Керулен (див. Kirey) – с. Кереїт (кілька назв), Боз-Оглу-Кереїт.

Kerleut етн.: рід керлеут у казахів, пл. курлаут в узбеків, давньомонгольське пл. курлаут (або куралас) – с. Керлеут (чотири ойк.), Керлеут-Чокрак, Коштанкі-Керлеут.

kermen кт, т, germen, kirman т фортеця, кріпость, kerem монг. фортеця; кріпосна стіна; кремль – гора з городищем Кермен-Кир у Сімферополі, Ескі-Кермен (Джінґіз-Керман), Кара-Кермен, Сари-Мамбаш-Кермен, Сарисап-Кермен,Тепе-Кермен (Даг-Тепесі), Sarıkermen – руїни Херсонеса, с. Алма-Кермен, Інкерман (див. in), Манґ-Кермен (Менґермен), Черкез-Кермен, Ашага- та Юхари-Керменчік, гірський відріг Кермен-Оба, м. Керменчік. Пор. isar, qale, καστέλλι[ον], κάστρο[ν].

kertme кт зарубка, зарубина, карб; сорт груш (н kertpe груша; kertik н, дт зарубка, т ножова рана, поріз, від kert- робити надріз, зарубку) – узв. Кертме-Дерек (Арабзія) (див. terek), ліс Кертмелі (див. -lı), Кертмелік біля с. Узунджа (див. -lıq), пас. Буюк-Ке[р]тме-Бурун біля с. Аджибай. Пор. axlap, armut.

kes- кт, н, т, дт різати, розрізати, відрізати – камінь Ташкесен біля с. Кутлак, ліс Ташкесен-Тави біля Ст. Крима, див. -an.

kesek кт, н, т, kesäk дт кусок, частина, хэсэг хмонг. частина; кусок; ґрупа; в ойкономії Криму цей термін означає окремі частини одного села – с. Ашага-Кісек- та Орта-Кісек-Каралез (див. aşağa, orta), Орта-Кісек-Отаркой, Орта-Кісек-Улукул, Джанкісек (Джани-Кесек), Каплан-Ага-Кесеґі, Белбек-Бахтіар-Кесек, Белбек-Орта-Кесек, Сейменлер-Кесеґі (Сейманлар, Сейманлар-Кой), Сари-Гафис-Джарман-Кесек, Сари-Гафис-Татар-Кесек, Сари-Гафис-Сарай-Кесек, Кият-Сарай-Кесек, Кият-Пазарджик-Кесек, Кият-Бакаджик-Кесек, Кият-Онджи-Кесек, Тали-Кесеґі-Лак, Джума-Кесеґі-Лак, Джума-Кісек-Аратук, Ікі-Кесек-Ташли, Учкесек. Пор. φελ(λ)ί.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования