Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-35)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (ı-izle)

I

-ı É (-i, -u, -ü, -sı, -si, -su, -sü éS) афікс приналежності третьої особи однини іменників; вживається в ізафетній конструкції: г. Вігланин-Бурну, Даг-Тепесі (Тепе-Кермен), Йилхитаунин-Хаяси, Кобанин-Каяси, Османин-Хоши (Осман-Кош), Сатаурунин-Бурну біля Алушти, Чікенін-Каяси, Юртнин-Буруни біля с. Кутлак, Bazmanıñ qayası, Boyqa qayası, ск. Ювезагачин-Каяси, гал. Айванин-Чешмесі, Бейнін-Алани біля с. Теберті, дж. Басарнин-Кішмесі, Догданин-Чокраги, Кічікнінім-Ахзи, Куртмерін-Текнесі, Сиртнин-Чокраги, Суґут-Дересі, Фумянин-Дересі, паг. Бейнін-Кири біля с. Мамашай, пас. Сиртнин-Кири біля Алушти, Хошманин-Чайири біля с. Теберті, ур. Puşonınıñ yeri, Qarçığanıñ suvu, Qoylarnıñ qırı, місцевість Хамишин-Кобкесі, с. Даг-Елі, Кобази, Чешмезі.

-ıcı (-ici) афікс, що утворює від дієслівних основ іменники, які називають виконавця дії, та прикметники, що характеризуються постійною властивістю.

Indol ~ Dol ~ İdel кум., Andıl каб., İndıl адиг., Атăл чув., İdel тат., İðel башк., Etel т, Edil ~ Etil дт Волга, гідронім фіноугорського походження, пор. мар. Юл “Волга” – р. Андал ~ Індол, Мокрий Індол (Su-Indol, Suvlu Indol) та Сухий Індол (Quru Indol).

-ıq (-ik, -uq, -ük) афікс, що утворює від дієслівних основ іменники, які означають виконавця дії, названої вихідною основою, та прикметники, які характеризуються постійною властивістю, названою вихідною основою: ур. Параланик-Кая

Irğaqlı “з тамгою у вигляді гака” ген. (кт, н ırğaq, дт ırğağ гак, див. -lı) – с. Ергакли, пор.: рід иргакли в акногайців та караногайців, род. підр. иргакли в каракалпаків та роди іргакли в узбеків. Пор. Abaqlı, Açamaylı, Caytamğalı.

ırq кт, т irq кт, erğ п корінь; походження, рід, порода, раса; артерія; жила < а ‘irq тс – гал. Ірк-Алан біля с. Камишли, пор. також н ırq настрій, бажання, воля, дт irk вівця на четвертому році життя; пророцтво, ворожіння.

İ

i- IA (u-, ü-) тюркська протеза в румейських топонімах, які починаються з приголосних r, sk, sp, st: дж. Істефан-Чокрак, б. Іскарон, с. Іскеля ~ Скеля, Істіля ~ Стіля, Іскут ~ Іскют ~ Юскют (Scutti у ґенуезців), Уркуста ~ Рюкуста, р. Устул-Сар (притока Канаки), ур. Ускрофіль(Ускруфіль)-Кале ~ Рускофулей.

İbraim кт ім`я чол. < а ’ibrāhīmu Ібрагім, Авраам – с. Ібраїм, Ібраїм-Бай, Ібраїм(Ібрагім)-Конрат, Аджи-Ібраїм.

iç кт, т внутрішня частина; внутрішній, дт внутрішність – Ічель, частина Південнобережжя від Байдарських воріт до Алушти (див. el, пор. назву турецького вілаєту Ічель (İçel) на південному сході Малої Азії), с. Іч-Ель. Пор. üst.

içki кт, т, işki н внутрішній; ічкі – ханські придворні в Криму та Середній Азії – Ашага- та Юкари-Ічкійській кад. в Акмечетському кайм., с. Ічкі (два ойк.), Ічкі-Джолман, Кир-Ічкі (Кирк-Ічкі), Курт-Ічкі, пор.: пл. ічкі в узбецькому улусі Ак-Орда.

il, див. el I.

İlâq етн.: тюркське пл. ляк в Азербайджані, родоплемінні ґрупи лек у юрюків та туркменів в Анатолії (пор. осет. læg чоловік; людина, абаз. l3g, авар., дарг. lağ раб, уг. legény парубок, юнак; служник, груз. lek’í лезґін, етн. лак у Дагестані), пор. також т Leh, гаг. Läk лях, поляк – с. Аспенділер(Аспендіяр?)-Ляк, Бешуй-Іляк (Беш-Ойлу-Лак), Джума-Іляк (Джума-Кесеґі-Лак), Дюрт-Ойлу-Лак, Карача-Іляк (Карагаджи-Лак), Тали-Іляк (Тали-Кесеґі-Лак).

ileri кт, т, перед, передня частина (чогось); передній; попереду, пор. кирг. ilgeri попереду, ilgerki передній; в ойконімії утворює ряд з означеннями sırtki та orta – с. Ільґері(Ельґері)-Абла, -Аджи-Акмат, -Бій-Булуш, -Джайляк, -Джаманак, -Каракчора, -Кипчак, -Коджалкі, -Коджанкі, -Конрат, -Монтанай, -Чуча, -Шакул, Еґрі-Мантанай (пор. також кт, дт egri, т eğri ÉrKA кривий, зігнутий; поганий, брехливий, нечесний, несправедливий).

İlyas (İles, Leiz, Lez) ім`я чол. < а Ilyās Ільяс – біблійний пророк – ск. Ільяс-Кая, фонтан Іліас-Кішме, с. Ілес ~ Лез, Ак-Леїз(Лез), Кара-Ільяс ~ Кара-Іляз ~ Каралез, Кадир-Лез ~ Катерлез, пор.: род. підр. ліз у казахів.

imaret кт, т благодійний заклад (при Сельджукідах та в Османській імперії), emarät п будинок, будівля < а ‘imārat будівництво; будинок, будівля – г. Імарет біля с. Отуз, с. Імарет ~ Емарет. Пор. tekiye, zaviye.

in кт, т, н, дт, yin дт нора, логовище, барліг – печерне місто Інкерман. Пор. qoba, teşik, άντρον, σπηλιά.

ince кт, т, yinçkä дт тонкий, вузький – г. Індже-Йоллар біля c. Токлук (див. yol), дж. Інча-Су, *İnce suv (Генічеська протока). Див. keñ.

incir ağacı кт, т смоківниця, смоква, інжир < п äncir винна ягода, інжир – ур. І[н]жир-Агач.

inek кт, т, inäk ~ iñäk дт корова – дж. Ташінек-Текне біля с. Біюк-Узеньбаш.

iraq кт, irak ~ ırak т далекий, віддалений, İraq кт, İrak ~ Irak т Ірак < а ‘irāq берег; узбережжя, Ірак – с. Ірак-Тек`є.

İrgiz ген.: рід ірґіт у теленґітів, алтай-кіжі, сагайців, ірґіт ~ іркіт ~ ірхіт ~ ірґіз у тувинців, ірґіт в монгольському пл. хотогойт, ірхіт у бурят-булагатів, пл. ехіріт західних бурятів, рід ірґел в евенків – с. Ірґіз, пор. гідр. Ірґіз у Казахстані, Вел. та Мал. Ірґіз (притоки Волги).

isar кт огорожа з каміння, hisar т фортеця, укріплення, форт, hisar п огорожа, кріпосна стіна; фортеця; облога < а hisār облога, оточення – залишки середньовічних укріплень Ісар (кілька назв), Буюк- та Кучук-Ісар, Гаспра-Ісар, Зіго-Ісар (Ісар-Тепе), Кокія-Ісар, ск. Ісар-Кая. Пор. duvar.

iskele кт, т пристань < нг σκάλα драбина, східці; причал, порт, іт. scala східці, scalo пристань – с. Іскеле (Ескі-Елі) на Качі.

İslâm кт, т, eslam п іслам, мусульманство, магометанство < а ’islām іслам; мусульмани – с. Іслам-Терек, див. tirek.

İsmail ім`я чол. < а ’ismā‘īlu Ісмаїл – с. Абай-Смаїл.

İşün, див. Üyşün.

iz кт, н, т, дт слід; колія; відбиток – пас. Ізме-Із біля с. Біюк-Ламбат, див. також izle-.

izle- кт, т , н, дт стежити, слідкувати – ск. Ізлеміс-Кая, див. -maz.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования