Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-34)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (göl-hulvan)

göl кт, т, köl н, дт озеро, водоймище – оз. Алексі-Ґоль, Горза-Ґоль, Джереклі-Ґоль, Когуй-Ґоль, Сари-Коль, Тархан-Ґьоль (Кият), Ташли-Ґоль, Усеїн-Аджи-Ґоль, ур. Коль, дж. Шмалаколь, с. Єніколь, Кара-Ґоль, Коль-Алчин, Сариґоль, Тузколь.

götfrid – глузливе прізвисько мешканців с. Коккоз (“Синьоокий”) у татар сусідніх сіл (пор. т göt зад; гузно, дт köt зад, задня частина, т ferit, -di сміливість, хоробрість, відвага; дурень, дурний, бовдур; незрівнянний; єдиний, унікальний < a farīd тс) – ур. Ґотфрід, Катфрід-Гота в с. Коккоз, пор. також німецьке ім`я чол. Gottfried, назву урочища Балгота поблизу Гурзуфа (див. ğavta), див. також καταφερτζής.

gözlek т місце спостереження (від gözle- чекати, спостерігати), gözleği т місце спостереження, місце засідки (мисливця) - місто Козлов (Közlev ~ Gözlev), сучасна Євпаторія, пор. також балк. kezlev, тат. kizläü джерело, назви мисів та пагорбів Йопанга, Йопин “Місце спостереження”, з яких чукчи та коряки вели спостереження за морем. Пор. vigla.

gül кт, т, н, дт троянда < п gol тс – с. Ґюль-Багча, Аїрґуль. Пор. aqbardaq, lâle, manta, sümbül.

gülüm кт, н, т, дт сміх – с. Ґолумбей, див. bey.

gür кт, т пишний, густий; голосний, гучний; великий (про воду, дощ) – дж. Кюр-Чешме.

gür II т, дт, kör н гробниця, могила < п gur тс – Киркор “Мавзолей на плато” (див. qır), середньовічна назва міста-фортеці Чуфут-Кале, в якому знаходиться знаменитий мавзолей дочки золотоординського хана Тохтамиша Ненкеджан-ханим, похованої 1437 року, пор.: городище Тепе-Кермен та Киз-Кермен (*Qır kermen) поблизу Чуфут-Кале.

gürlük кт, т велика кількість (води тощо) – р. Ґурлюк, дж., с. Курлюк-Су, дж. Акагач-Курлю-Чокрак у Байдарській дол., ліс Курлюк біля с. Чавке.

gürülde- кт, т, gürilde- н шуміти, гриміти, гуркотіти, гримотіти – два дж. Ґюрюльдеук-Чокрак “Гримуче джерело” на півн. схилі Чатирдагу, див. -aq, пор. башк. göröldäüek ручай; невеличкий водоспад, göröldäk водоспад, від göröldä- шуміти, гудіти, назву Куркульдек гирла р. Аягуз при впадінні в оз. Балхаш, від каз. kürkilde-кашляти. Пор. çekil-.

güzel кт, т прекрасний – с. Ґюзель-Тепе. Пор. καλός, πάγκαλος.

Ğ

ğaffar кт, gaffar т милосердий, милостивий (епітет Аллаха) < a ğaffār тс - дж. Гафарин-Ґозю-Чокрак у верхів`ї Кара-Узені на чаїрі між ярами Ай-Лія та Ай-Йорі.

-ğan (-gen, -qan, -ken) афікс, що утворює дієприкметники теперішньо-минулого часу, також прикметники та іменники, що мають ознаку названу вихідною дієслівною основою, див. bağ-, bağla-, bas-, bat-, boğul-, doğ-, közet-, tüş-, uç-, yala-, yan-, yar-. Пор. -an, -mış.

ğavta кт, gavta т улоговина < а, пор.: дол. Аль-Гýта поблизу Дамаска – ур. Балгота поблизу Гурзуфа, Катфрід-Гота в с. Коккоз. Пор. uva.

Ğazı антр., ğazı кт, gazi т ґазí, борець за віру (за іслам), переможець невірних, ğazi п борець за мусульманську віру; переможець, герой < a ğāzi завойовник, воїн – с. Айдар-Гази, Бей-Гази.

ğurbet кт, gurbet т, ğorbät п чужинá; чужа сторона; п мандрування < а ğurbat чужинá; чужа сторона; ğorbäti п циган; в Криму гурбетами називалась етнографічна ґрупа циган, вихідців з Малої Азії – гірський прохід Гурбет-Дере-Богаз (Гурзуфське сідло; тут сходяться витоки Пісари, Донґи, Качі та Авінди).

H

Етимологічний звук h в словах, запозичених з арабської та перської мов, випав у літературній кримськотатарській мові; в українській мові він передається через г, а в російській через х.

had т, hädd п границя, межа < а hadd межа; край, кінець – печ. Ад-Сокмак: див. soqaq. Пор. çet, had, sinor, ‘όριο[ν].

hafız т, hafez п гафиз (людина, яка знає Коран напам`ять); хранитель, захисник (також про бога) < a hāfiz тс, див. abuz, afuz – с. Бали-Гафис, Кар(а)-Гафис, Сари-Гафис (Сарабуз) (рос. –Хафыс), пор.: рід абуз у каракалпаків, роди абуз, абиз (хафиз) в узбеків. Пор. hoca, qadı, molla, seyit, şeiq.

halil т, hälil п чоловік < а halīl тс, halile т, hälile п жінка, дружина < а halīlat тс – г. Халіл-Бай у верхів`ї Арпату (див. ще xalil), Халіля-Хири біля с. Туак.

hamam т, amam кт лазня, hämmam п лазня, ванна, купальня < а hammām тс – яр Гамам-Дере.

hammal т, ammal кт, hämmal п носильник, носій, вантажник < a hammāl тс – г. Гамбал (рос. Хамбал).

háymana т вигін, пасовище, луг (напр., для коней) – с. Агайман, пор.: плато і два селища Гаймана (Haymana) в центральній частині Анатолії, дол. Агайман ~ Гайман на Нижньодніпровському Лівобережжі, в якій ногайці випасали коней і було забито останнього тарпана.

havut, див. avut.

hercaî ~ hercayi т безпритульний, бездомний; мінливий, непостійний; легковажний, нестатечний < п härcai повсюдний – яр Керчав-Їлгаси.

hulvan т винагорода, платня < a hulvān подарунок; винагорода – дж. Гільван-Чокрак (рос. Хильван-Чокрак), пор.: курорт Гульван у Єгипті.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования