Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-29)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (çoqu-çürüm)

çoqu, пор. каз. şoqı гострий пагорб; шпиль, пік, кирг. çoqu тім`яна кістка, голова людини, маківка; вершина, маківка гори, нг τσούκα пік, τσοκάνα пік, гостра вершина, алб. çukë вершина гори, рум. ciucă тс, болг. чýка пагорб, кам`яниста вершина, уг. csúcs вершина, пік, маківка, хмонг. цох тім`яні бугри, цохио стрімчак, бескид - г. Чука, Чуку, Ч[о]ху-Баїр, Чуку-Тепе, яр Чуку-Бурун-Дере, с. Цуку. Пор. çüçül, yalman.

çora, дитина від мішаного шлюбу; раб, пор. кирг. çoro найближчий споборник, сподвижник, товариш богатиря, дружинник, укр. джýра ~ чýра козацький слуга-товариш, що ходив разом із козаком у походи та битви; термін çora широко представлений в антропонімах – с. Чора, Акчора (три ойк.), Джан-Чора (Джанчура), Ельґері-Каракчора, Кара-Чора, Кара-Чора-Молла, Кокчора-Кият.

çorba кт, т, şorba кт юшка, щерба, şorba н суп із пшоном < п şurba ~ şurva юшка, щерба – с. Чорба-Докен (антр.; див. dök-).

Çorğun, див. Corğun.

Çotqara ген.: род. підр. чуткара у казахів, рід чоткара у киргизів – с. Чоткара.

Çotu антр., пор. ім`я чол. карач.-балк. Чоту; ген.?: самодійський етнонім чогду ~ чооду, представлений в різних варіантах в етнонімії алтайців, тувинців, хакасів та томських татар – с. Чоту ~ Чоти, Ашага-Чоту, Джелаїр-Чоту.

çoyun кт чавун; чавун, казан, şoyın н чавун, çoyan т чавун – б. Чуюн-Їлга (притока Качі), пас. Чоюн-Таш біля с. Гаспра, сад Чуюн у долині Качі, дж. Чуґюн-Чокрак в яру Чуґернеті на Карабі-Яйлі, Чуюн-Чокрак.

çoyunçı кт казаняр, котляр – три села Чоюнчи ~ Чоюнчу ~ Чуюнчи: в Чоюнчинському Бешпаре кад. Акмечетського кайм. на р. Чуюнчи, Борулчанському кад. Карасубазарського кайм. та Шейхельському кад. Козловського кайм.; за свідченням Евлії Челебі, в першому селі виготовляли залізні казани, що вміщали одного-двох биків, з руди, яку видобували на Чатирдагу, а його мешканець Мегмед-ефенді заснував одне з чотирьох суфійськіх братств дервішів, відомих у Криму під загальною назвою Dört ocaq “чотири вогнища”: Çoyunçı(lı), Küleç(li), Qaçı і Taşlı (див. Küleç, Qaçı, taşlı).

çök- кт, т опускатися, осідати, осуватися; завалитися, обвалитися; кт сідати навпочіпки, дт опускатися, ставати на коліна; занурюватися (у воду), şök- н ставати на коліна; осідати, осуватися – кол. Чокен, Чункен біля с. Коз, див. -ğan.

çöl т, дт степ, поле, т пустеля, степ, şöl н степ, çul ~ çol п, цöл хмонг. пустеля – г., с. Кара-Чоль, с. Чольбаши (Чульбаши).

çölmekçi кт гончар, від çölmek (т çömlek) глиняний глек, горщик – с. Чольмекчі.

çöñgelek, пор. çöñäk дт бадя, відро, кирг. çüñölök ~ çüñülök фляга, çüñülük, çöñke казанок - с. Чонґелек.

çör т колючка, голка; скалка, скіпка; чорт, шайтан; хвороба, кт хвороба, çer кт хвороба – дж. Чор-Бунар.

çubar кт şubar н рябий; пістрявий, çopur т рябий; лань; будь яка молода плямиста антилопа – камінь Чубар-Таш, пас. Кой-Чубар біля с. Юкари-Тайган, с. Чубар-Пристав.

çuburtma (н şuburt- пускати одного слід за одним), пор. кирг. çuburtma вузька стежка, якою рухатись можна лише один за одним – с. Чубуртма-Сарт (Каяли-Сарт), пор.: род. підр. чоборма в узбеків-локайців. Пор. soqaq.

Çuça ген., пор. п çuçe качалка для печива – с. Чуча (Чучак), Ельґері- та Сирткі-Чуча, пор.: род. підрозділ чучак у казахів.

Çufut кт, Cıfıt т, Cühut т єврей; євреї < п yähud ~ cohud євреї, єврейський народ (у Криму татари терміном Çufut називали євреїв, кримчаків і караїмів) – фортеця Чуфут-Кале (Киркор). Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çuvaş, Ermen, Kürt, Noğay, Osman, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

çum кт, şım н дерен, кизил, пор. карач.-балк., кум. çum, уг. som, азер. zoğal, т kiren кизил, нг κράνο[ν] кизил (ягода), κρανεά ~ κρανιά кизил (дерево) – печ. Чумнук на г. Демерджі, пас. Чум-Акар, Чумник-Бурун (див. -lıq). Пор. qızılçıq.

çuqur кт, çukur т яма, заглиблення, котлован, вибоїна, низина, низовина, лощина, şuqır н яма, ковбаня, вирва, онгор цонгор хмонг. ями; місцина з ямами; вибоїстий, ямкуватий – яр Чугур, яр, г. Чукур-Кая, г., с. Чокур, б. Чокур-Дере, дж. Чокур-Чаїр, Боя-Чукурлар – ями біля с. Коклуз, в котрих видобували темно-зелену глину, якою мастили стіни й підлогу, с. Чокур(Чукур)-Кояш (пор. Кир-Кояш), Чукур-Карач, Чокур-Елі, Чокур-Сеїт-Елі. Див. qır, пор. oy.

çuqurça кт, çukurca т демінутив від çuqur, çukur (див.); угнутий, запалий – с. Чокурча.

çuqurlaq кт, çukurlak т западина, яр, лощина, низина; зрите ямами місце – с. Чукурлак.

Çuvaş кт чуваш – с. Чуваш (ногайський аул). Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Ermen, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

Çuyut етн.: рід шюїт у каракалпаків, пл. джуйут та роди шуїт в узбеків, род. підр. чюют у киргизів, “татарський та кара-китадський народ джуїн” в епоху Чінґіс-хана, пор. хмонг. зуу(н) сто, зуут сотня, військовий підрозділ – с. Чюют.

çüçül, пор. болг. чýчул чубок, чубик (птаха), аромун. ţuţul гора, уг. csúcs вершина, пік, маківка, п çoçul ~ çoçule clitoris; penis, калм. çōçiğ clitoris – г. Чучель ~ Чучелі (Цюцюль), дж. Цюцюль-Чокрак (на півд. схилі г. Чучель), пор.: хутір Чучýл-т-Хутрá біля с. Кременівка (Чердакли), що належав греку на прізвисько Чучýл (прізвище Караджинов), і паг. Чучýл-та-Хаяйδа на його земельній ділянці; р. Цуцулин (притока Пруту). Пор. çoqu, perçem, yalman.

çürük кт, т, şirik н гнилий; гниль, гнилизна, çoruk п гнилий, зіпсований – джерела і річки Чурук-Су ~ Чурюксу, дж. Чурюк-Чокрак, о-в Чурюктюп у Сиваші, с. Чурюк-Алгази. Пор. sasıq, sıvaş.

çürüm, пор. çürük та кт, т çamur грязюка, болото, мул – оз. Чюрюм ~ Шорум (Айґуль) і с. Чорюм, пор.: род. підр. чюрюм у киргизів.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования