Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-23)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (buğa-büyük)

buğa кт бик; самець оленя, н бик, boğa т бик; самець оленя > нг μπουγάς бик, бугай, buqa дт, бух хмонг. бик-плідник, буга хмонг. олень – м. Бога-Тубек, ур. Алла-Буха (див. alabuğa).

bulaq джерело, ручай, булаг хмонг. джерело; в топонімії Криму цей термін відсутній. Пор. bınar, çeşme, çoqraq.

Bulat антр., bulat кт, bolat н, pulat т , болд хмонг. сталь, булат < п рulad ~ fulad тс – с. Булат-Сарай, Булат-Ходжа(Коджа), Аджи-Булат, Берді-Булат, Темір-Булат, Сеїт-Булат. Пор. demir.

bulatçı, див. bulat, -cı – с. Булатчи, Болатчи (двічі), Бек-Булатчи, пор.: родові підр. булатчи у казахів, пл. пулатчи узбеків.

bulğanıq, bulanıq кт, bulanık т, bulançık кт, bılğançık дт каламутний, грязний – р. Булганак (три гідр.) і с. Булганак. Пор. çürük.

Bulğaq антр. (пор. каз. bulğaq ~ bulğañ нероба, гультяй) – с. Булгак.

Buluş антр., від bul- знаходити, діставати, отримувати - с. Бій-Булуш, Ельґері- та Сирт-Булуш. Пор. berdi, boldu, doğğan, keldi, qondu.

bum т сова, пор. п buf тс – дж. Bum çoqraq, пор. також кт дитяче bum-bum вода.

bunar, див. bınar.

burcu т пахощі, аромат – дж. Борчи-Текнечек, Борчи-Чокрак біля Алушти, Бурчи ~ Бурчу біля с. Шелен, Бурчу-Чокрак та Бурчин-Чокраклар на г. Чатирдаг, б. Борчи біля с. Біюк-Узеньбаш, пор. також Burçı.

burçaq кт град, дт горох, burşaq н град, burçak т горошок посівний – яр Бурчак. Пор. baqla.

Burçı ген.: рід борчи у казахів, борчжи у маньчжурів і борчжи, борчит у монголів, пор. також ім`я Бурджи-нойона, що перебував в улусі Джучи – с. Бурчи, Біюк- та Кучук-Бурчи.

Burlaq етн.: пл. бурлак караногайців, бурлак узбеків, барлук (хмонг. барлаг) монголів – с. Борлак, Бурлак-Вейрат.

Burluq антр., пор.: Бурлюк – син Менґу-Теміра і брат Токти – с. Бурлюк, давнє укріплення Кале-і Бурлюк (або Кале) біля с. Алма-Кермен, б. Бурлюк-Дере (пор. кт burul- крутитися, вертітися, закручуватися, звиватися, гідр. Великий Бурлук у бас. Дону, Аккан-Бурлук, Нижній Бурлук у бас. Ішиму, burma, buruluça).

burma кт, т закручений, витий – б. Бурма-Дере (дві назви), дж. Бурма-Текнечек. Пор. burul(u)ça.

Burnaş антр. (див. burun, -ş, пор. т burnaz носатий, з довгим носом) – с. Бурнаш (два ойк.).

burulu кт, т закручений, звивистий – с. Буруль-Кая. Пор. burma, burul(u)ça.

burul(u)ça звивистий (див. burulu, –ca) – р. Бурульча, с. Борулча, пор. ім`я чол. кирг. Бурулча. Пор. burma.

burun кт, н, т, дт, murun кт ніс, дзьоб; мис, виступ – г. Аганин-Бурун, Ак-Бурун, Ангар-Бурун, Біюк-Колбурун, Віглябурун, Джаді-Бурун, узв. Хилич-Бурун, Юртун-Бурун, м. Екліз-Бурун, Єльбурун, Камиш-Бурун, Кара-Бурун, Кизил-Бурун, Кичху-Бурун, Куба-Бурун, Курлюбурун, Ліман-Бурун, Ляконессі-Бурун, Монастир-Бурун, Мурункир, Сайнин-Бурну, Стаурнин-Бурну, Ташли-Бурун, Утекі-Бурун, Хискуле-Бурун, Чамли-Бурун, Feltek burnu, ск. Бурунчак (Кіїклік) – край плато, на якому міститься Чуфут-Кале, Єллі-Бурун, Тількі-Ялаган-Бурун, канава Ташлибурун, яр Чуку-Бурун-Дере, с. Бурунджук “Невеликий мис” в ярлику Менґлі-Ґірея від 1468 року, Камиш-Бурун, Кильбурун, Уру-Бурун (1530 р.).

burunduq кт, burunduk т бурундук - с. Бурундук (два ойк.), пор.: антр. Бурундук у “Шейбаніаді”, рід бурундук в узбеків-локайців.

Butakeç антр. (пор. bota, Keç, також тат. butağıç ~ butavıç колотівка, збивачка) – с. Бутаґуч (Бутеґеч, Буйтиґіч).

buz кт, н, т, дт > нг μπούζι, muz кт лід; buzlu кт, т з льодом – с. Ельбузлу, пор. ойк. Ельбузлук у Балкарії. Пор. qar.

Buzav антр., buzav кт, н, buzağı т, buzağ дт теля – с. Бузав-Актачи, Біюк-Бузав. Пор. tana.

buzavçı (див. buzav, -cı, пор. кирг. muzooçu пастух телят) – яр Бузавчи. Пор. cılqıcı.

buzluq кт, н, т, дт льодовик; льодовня – печ. Бузлук-Хоба, Біюк- та Кучук-Бузлук на Карабі-Яйлі, пор. ойк. Ельбузлук у Балкарії. Пор. qarlıq.

Büyten етн.: пл. ногайського походження мітан в узбеків, пл. муйтен каракалпаків, муйтен (усерган) башкирів, бетун якутів, бетум евенків – с. Буйтень ~ Бійтень ~ Біютень ~ Бюйтен ~ Бютен (кілька ойк.).

büyük кт, т, biyik кт, н, biyük кт, beðük дт великий; складає в топонімії пару з означенням küçük – г. Біюк-Таушан, Біюк-Еґерек, Біюк-Оба, Біюк-Орман, Біюк-Сирт, Біюк-Сінор, Біюк-Тюз біля с. Олсуй, дж. Біюк-Чокрак, камені Біюк-Ташлар біля с. Туак, р. Біюк-Дере, яр, річки Біюк-Узень, ск. Біюк-Кая, хр. Біюк-Кая (Біюк-Таш, Бойка), с. Біюк-Абай,-Актачи, -Ламбат, -Янкой (та багато інших ойконімів з компонентом Біюк- ~ Буюк-). Пор. köp, ulu, див. az.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования