В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (buğa-büyük)
buğa кт бик; самець
оленя, н бик, boğa т бик; самець оленя > нг μπουγάς бик,
бугай, buqa дт, бух хмонг. бик-плідник, буга хмонг.
олень – м. Бога-Тубек, ур. Алла-Буха (див. alabuğa).
bulaq джерело, ручай,
булаг хмонг. джерело; в топонімії Криму цей термін
відсутній. Пор. bınar, çeşme, çoqraq.
Bulat антр., bulat кт,
bolat н, pulat т , болд хмонг. сталь, булат < п рulad ~
fulad тс – с. Булат-Сарай, Булат-Ходжа(Коджа),
Аджи-Булат, Берді-Булат, Темір-Булат, Сеїт-Булат. Пор.
demir.
bulatçı, див. bulat, -cı
– с. Булатчи, Болатчи (двічі), Бек-Булатчи, пор.: родові
підр. булатчи у казахів, пл. пулатчи узбеків.
bulğanıq, bulanıq кт,
bulanık т, bulançık кт, bılğançık дт каламутний, грязний
– р. Булганак (три гідр.) і с. Булганак. Пор. çürük.
Bulğaq антр. (пор. каз.
bulğaq ~ bulğañ нероба, гультяй) – с. Булгак.
Buluş антр., від bul-
знаходити, діставати, отримувати - с. Бій-Булуш,
Ельґері- та Сирт-Булуш. Пор. berdi, boldu, doğğan,
keldi, qondu.
bum т сова, пор. п buf тс
– дж. Bum çoqraq, пор. також кт дитяче bum-bum вода.
bunar, див. bınar.
burcu т пахощі, аромат –
дж. Борчи-Текнечек, Борчи-Чокрак біля Алушти, Бурчи ~
Бурчу біля с. Шелен, Бурчу-Чокрак та Бурчин-Чокраклар на
г. Чатирдаг, б. Борчи біля с. Біюк-Узеньбаш, пор. також
Burçı.
burçaq кт град, дт горох,
burşaq н град, burçak т горошок посівний – яр Бурчак.
Пор. baqla.
Burçı ген.: рід борчи у
казахів, борчжи у маньчжурів і борчжи, борчит у
монголів, пор. також ім`я Бурджи-нойона, що перебував в
улусі Джучи – с. Бурчи, Біюк- та Кучук-Бурчи.
Burlaq етн.: пл. бурлак
караногайців, бурлак узбеків, барлук (хмонг. барлаг)
монголів – с. Борлак, Бурлак-Вейрат.
Burluq антр., пор.:
Бурлюк – син Менґу-Теміра і брат Токти – с. Бурлюк,
давнє укріплення Кале-і Бурлюк (або Кале) біля с.
Алма-Кермен, б. Бурлюк-Дере (пор. кт burul- крутитися,
вертітися, закручуватися, звиватися, гідр. Великий
Бурлук у бас. Дону, Аккан-Бурлук, Нижній Бурлук у бас.
Ішиму, burma, buruluça).
burma кт, т закручений,
витий – б. Бурма-Дере (дві назви), дж. Бурма-Текнечек.
Пор. burul(u)ça.
Burnaş антр. (див. burun,
-ş, пор. т burnaz носатий, з довгим носом) – с. Бурнаш
(два ойк.).
burulu кт, т закручений,
звивистий – с. Буруль-Кая. Пор. burma, burul(u)ça.
burul(u)ça звивистий
(див. burulu, –ca) – р. Бурульча, с. Борулча, пор. ім`я
чол. кирг. Бурулча. Пор. burma.
burun кт, н, т, дт, murun
кт ніс, дзьоб; мис, виступ – г. Аганин-Бурун, Ак-Бурун,
Ангар-Бурун, Біюк-Колбурун, Віглябурун, Джаді-Бурун,
узв. Хилич-Бурун, Юртун-Бурун, м. Екліз-Бурун, Єльбурун,
Камиш-Бурун, Кара-Бурун, Кизил-Бурун, Кичху-Бурун,
Куба-Бурун, Курлюбурун, Ліман-Бурун, Ляконессі-Бурун,
Монастир-Бурун, Мурункир, Сайнин-Бурну, Стаурнин-Бурну,
Ташли-Бурун, Утекі-Бурун, Хискуле-Бурун, Чамли-Бурун,
Feltek burnu, ск. Бурунчак (Кіїклік) – край плато, на
якому міститься Чуфут-Кале, Єллі-Бурун,
Тількі-Ялаган-Бурун, канава Ташлибурун, яр
Чуку-Бурун-Дере, с. Бурунджук “Невеликий мис” в ярлику
Менґлі-Ґірея від 1468 року, Камиш-Бурун, Кильбурун,
Уру-Бурун (1530 р.).
burunduq кт, burunduk т
бурундук - с. Бурундук (два ойк.), пор.: антр. Бурундук
у “Шейбаніаді”, рід бурундук в узбеків-локайців.
Butakeç антр. (пор. bota,
Keç, також тат. butağıç ~ butavıç колотівка, збивачка) –
с. Бутаґуч (Бутеґеч, Буйтиґіч).
buz кт, н, т, дт > нг
μπούζι, muz кт лід; buzlu кт, т з льодом – с. Ельбузлу,
пор. ойк. Ельбузлук у Балкарії. Пор. qar.
Buzav антр., buzav кт, н,
buzağı т, buzağ дт теля – с. Бузав-Актачи, Біюк-Бузав.
Пор. tana.
buzavçı (див. buzav, -cı,
пор. кирг. muzooçu пастух телят) – яр Бузавчи. Пор.
cılqıcı.
buzluq кт, н, т, дт
льодовик; льодовня – печ. Бузлук-Хоба, Біюк- та
Кучук-Бузлук на Карабі-Яйлі, пор. ойк. Ельбузлук у
Балкарії. Пор. qarlıq.
Büyten етн.: пл.
ногайського походження мітан в узбеків, пл. муйтен
каракалпаків, муйтен (усерган) башкирів, бетун якутів,
бетум евенків – с. Буйтень ~ Бійтень ~ Біютень ~ Бюйтен
~ Бютен (кілька ойк.).
büyük кт, т, biyik кт, н,
biyük кт, beðük дт великий; складає в топонімії пару з
означенням küçük – г. Біюк-Таушан, Біюк-Еґерек,
Біюк-Оба, Біюк-Орман, Біюк-Сирт, Біюк-Сінор, Біюк-Тюз
біля с. Олсуй, дж. Біюк-Чокрак, камені Біюк-Ташлар біля
с. Туак, р. Біюк-Дере, яр, річки Біюк-Узень, ск.
Біюк-Кая, хр. Біюк-Кая (Біюк-Таш, Бойка), с.
Біюк-Абай,-Актачи, -Ламбат, -Янкой (та багато інших
ойконімів з компонентом Біюк- ~ Буюк-). Пор. köp, ulu,
див. az.
назад::дальше
|