Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-22)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Boğdan-Börüs)

Boğdan кт, т Молдова; молдавський; молдаванин (від імені одного з господарів Молдови) – яр Богдан-Дере. Пор. Arap, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

boğul- кт, т бути задушеним; втопитись, buğın- н задихатися, buğındır- н топити, boğ- кт, т, дт душити, suvğa boğ- дт топити – дж. Углан-Буглан у верхів`ї Індолу, див. oğlan, -an.

bol göl (кт, т bol широкий вільний, просторий; багатий, повний, див. köl) – так називалися поглиблення в руслі Бурульчі, застої, що мають іноді вигляд невеликих ставків, в яких водиться струг, пор. т bol su велика кількість води – застій Боль-Ґоль-Кічкене на Бурульчі біля г. Йаман-Таш. Пор. tıynaq.

boldu форма минулого часу дієслова bol- LwB кт, н, т, дт бути, стати, трапитись (див. -dı); входить до складу антропонімів – с. Джанболду (Джанбулди), пор. ім`я чол. н Янболган (див. -ğan). Пор. buluş, doğğan, keldi, qondu.

bor кт, н крейда, т цілина; осад, осадок, пор. хмонг. бор сірий; смуглявий – ур. Бор-Кая, Борлукая, Борлук-Астинда (див. -lıq, ast), с. Боркой, Бор-Чокрак (Бал-Чокрак), Борлак. Пор. balçıq, kireç, qum, topraq.

Bora антр. (пор. кт, т bóra штормовий вітер, шквал; кт bora, каз. bura, т buğra дорослий верблюд-самець) – с. Бора (Бура), пор.: рід бора у башкирів, род. підр. бура у казахів.

Borağan антр., borağan ~ burağan кт, т шквал, сильний вітер, пор. також хмонг. бараан темного кольору, темний – с. Бораган (два ойк.), Бораган (Тав-Бораган). Пор. Boran.

Boran антр., boran кт, н буран, т грозовий дощ, буря, buran п буря, буревій, хурделиця, буран – с. Боран-Елі, Буран-Кари, Борангар (Барангар). Пор. Borağan.

Borançı антр.: ім`я чол. тат. Burançı: антр. Буранджи (шейбанід) – с. Боранчи (Буранчи), пор.: рід буранчи в узбеків-кураминців.

borla кт, виноградник, н виноградна лоза, borlalıq кт виноградник, borluq дт виноградник (від bor вино) – ур. Бóрла, Барла-Бою біля с. Тав-Бодрак.

borluq (див. bor, -lıq) – ур. Болук-Астинда, див. ast.

borsıq кт, н, borsuk т, pursuk т борсук – чаїр Барсук (пор. також кт borsıq тухлий, протухлий), ск. Борсук-Кая (Порсук-Кая, Кабан).

boru кт, т труба; судина, borı дт дерев`яне обличкування джерела – ліс Бору-Даг біля с. Отаркой (див. також börü).

Bosterçi ген. (пор. boz, кт töreçi, суддя, див -cı) – с. Бустерчі, Біюк-Бустерчі, Баран-Бостерчі і Ногай-Бустерчі(Бостерчі).

Botaş антр. (кт bota, т potuk, дт botu, хмонг. ботго верблюжа, див. -ş) – с. Боташ, пор.: род. підр. ботош у киргизів.

botqa кт, н мучний суп; каша; суміш, мішанина – с. Ботке ~ Бутке ~ Будке, пор.: кишлак Бутка-Тюрк в Узбекистані. Пор. qurama.

boy кт, т, н, дт зріст; довжина; сторона, край; берег (ріки) – с. Бой-Казак, Бой-Канли (пор. Тюп-Канли, див. tüp), пор. також кт boy окремий.

boya кт, т > нг μπογιά[ς], boduğ дт, будаг хмонг. фарба – ями Боя-Чухурлар біля с. Коклуз, де добували темнозелену глину, якою фарбували стіни та підлогу житла (див. kök).

boynaq дт сідловина, гірський перевал, boyun кт, т, moyun кт, moyın н шия; перевал, гірський прохід, сідловина – с. Отар- та Яли-Буйнак(Мойнак), оз. Мойнак (Мойнацьке) – в даному випадку термін boynaq ~ moynaq означає “пересип”, пор. каз. moyın шия; вузька смужка води або суші; в Казахстані назву Мойнак мають гірські перевали, сідловини, озерні затоки.

boz кт, н, т, moz дт, бор хмонг. сірий; сивий (про масть), пор. каз. boz ковила – с. Боз, Боз-Джайчи(Яйджи), Бозгана.

bozköz сіроокий (див. boz, köz) – с. Боз-Ґоз. Пор. Alaköz, aqköz, çayköz, kökçeköz, kökköz, qaraköz.

Bozoğlu ген. (див. boz, oğul): рід бозолу згадується в ярлику хана Мугаммед-Ґірея від 1623 року – с. Боз-Оглу-Каратаяк, Боз-Оглу-Кереїт, Боз-Оглу-Салаул.

bozuq кт, bozuk т, buzuq дт зіпсований – р. Бузук-Су. Пор. çürük.

böcek кт, т комаха, н жук – гал. Бочек-Алан біля с. Фоті-Сала.

bödene кт, н, бÿднэ хмонг. перепелиця – г. Бедене-Кир(Хир). Пор. ’ορτύκι.

bödeneci кт, н мисливець на перепелів – с. Беденеджі-Найман.

Bökeş антр. (пор. дт böke герой, багатир, силач, див. -ş) - с. Букеш.

bölek кт, т, bölik н, bölük дт частина; стадо, бÿлэг хмонг. ґрупа – с. Булек-Аджи, Ток-Булек, Болечік (див. -cıq).

börü кт, böri н, дт вовк – печ. Борю-Тешік (див. teşik), яр Бюрю-Коба (див. qoba), ліс Бору-Даг.

Börüs антр., пор.: Pürüs - прародитель хакасів з народу хиргис, етн. pürüs “бірюсинці” – г. Борюс, с. Борюс, Борюс-Манай, Верборюс на Східному Булганаку.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования