В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Bereket-boğaz)
Bereket антр., bereket
кт, н, т щастя, достаток; багатий врожай, bäräkät п
достаток; благословення < а barakat благословення;
благодать; небесний дар – с. Берекет, кур. Берекет-Оба.
Besit етн.: монгольське
пл. бесуд ~ бесут, пл. месіт ~ місіт узбеків, месіт
ногайців – с. Бесіт, Месіт ~ Бесіт, Çoqraqlı Besid,
Qalaylı Besid. Див. Mesit.
beş кт, т, дт, bes н
п`ять; п`ятеро – ліс Беш-Йол (див. yol), с. Беш-Аран
(див. Beşaran), Беш-Аул, Беш-Ель, Беш-Коджа, Беш-Пілав,
Беш-Тарим, Бешуй (два ойк.), р. Бештерек (див.
Beşterek), г. Беш-Оба, ур. Бешташ, улоговина Беш-Текне,
кад. Качи-Беш-Паресі, Ташли-Шейх-Елі-Беш-Паресі та
Чоюнчи-Беш-Паре. Див. також Beşevli, Beşqoy,
Beşqurtqa.
beş pare (див. beş,
pare), пор. т pence назва особливого виду податку або
повинності < п pänce кисть; п`ятірка - кад.
Качи-Беш-Паресі, Ташли-Шейх-Елі-Беш-Паресі та
Чоюнчи-Беш-Паре (кадіям призначалась щоденна платня,
тому в назвах цих трьох кадиликів, можливо, зазначено
розмір тої платні, що становив п`ять пара).
Beşaran ген.? (див. beş,
aran) – с. Бешаран (кілька ойк.), Бешаран-Кірей,
Бешаран-Китай. Пор. Beşevli.
Beşavul ген. (див. beş,
avul).: рід бес авил у караногайців – с. Беш-Аул.
Beşevli ~ Beşüyli (див.
beş, ev, üy, -lı) ген.: рід бес авил караногайців, пл.
бішул башкирів, рід бешогул в узбеків, беш уул у
киргизів – с. Бешевлі ~ Бешуйлі,
Бешевлі(Бешуйлі)-Каралез, Беш-Ойлу-Лак. Пор. Beşaran.
beşik кт, т, дт, besik н
колиска – г. Бешік-Таш.
Beşterek ген. (див. beş,
terek): родова ґрупа бестерек у казахів, ім`я котрої
відбилось в назві багатьох урочищ у Казахстані – р.
Бештерек. Пор. Beşqurtqa.
Beşqoy ген. (див. beş,
qoy): рід беш-куі в узбеків – с. Коп-Бешкой
(Чок-Бешкуй), Аскар-Бешкуй, Кармуш-Бешкуй, Качан-Бешкуй.
Beşqurtqa антр. (див.
beş, пор. кт qurtqa стара жінка, кирг. qurtqa – назва
низькорослого чагарника, дрібні гілки якого з`їдає
худоба, а стовбур іде на паливо), пор. антр.
Біш-Куртка-бій в генеалогії башкирського племені бурзян,
антр. Уч-Куртка в “Шейбаніаді” – с.
Аталик-Елі-Бешкуртка, Джанкой-Бешкуртка. Пор. Beşterek.
Beşüyli, див. Beşevli.
bet кт, т лице, кт, н,
сторона, напрям – г. Джаник-Бет біля Мокрого Індолу,
див. yanıq.
bey кт, т, biy н бей,
пан; глава роду чи племені; термін входить до складу
чоловічих імен – с. Бей(Бій)-Гази, Ґолумбей (див.
gülüm), Мустафа-Бей. Див. bek, biy I, пор. bay.
beyaz кт, т білий, ©aiB
beyaz п необроблений (про землю) < a bayāz білизна – с.
Бія[с]-Сала. Пор. aq.
Bıçqı антр., bıçqı кт, т,
pışqı н пила – с. Бички (Бічке) ~ Фицки.
bınar кт, т, mınar, bunar
кт, pınar т, mıñar дт джерело – дж. Карабер-Бунар,
Мулла-Бунар, Гаджи-Аміль-Бунар, Чор-Бунар, Шакір-Бунар у
Судацькій дол. Пор. çeşme, çoqraq, tekne, βρύση, πηγάδι.
Biçenek етн.: пл. бечене,
бічіне, беджене огузів, печеніги (дт bäçänäk) – села
Біченак і Чабі (див. Çab[n]i).
bike кт господиня, пор.
кирг. biyke, biykeç дівчина, дівчинка, кт bikeç наречена
– с. Аджи(Гаджи)-Біке, Бекі-Елі, Qara bike, пор. також т
böke богатир; вождь, дт bögä ~ bökä герой, силач,
богатир, хмонг. бöх міцний; борець, силач.
biñ кт, дт, mıñ н, дт,
bin т, bıñ ~ miñ дт, мянга(н) хмонг. тисяча – печ.
Бін-Баш-Хоба.
bir кт, н, т, дт один –
дж. Ексібір-Текнечек “Джерельце з вадою” біля с.
Біюк-Узень, див. eksik.
Bitaq ген.: рід байтак у
караногайців, род. підр. бітак у казахів – с. Бітак,
Ак-Кую-Бітак, Мурзалі(Мурзалар)-Бітак (у Криму мешкали
мурзи Бітакські).
biy н бей (титул
феодала); термін входить до складу чоловічих імен – с.
Бійсу (пор. гідр. Бій-Хем та Хемчік у Туві), с.
Бій-Булуш, Бійдали-Конрат (див. Biydalı), Бій-Еч-Найман,
Біелі, Біель, Бійгази, Бійорлюк, Бійтірмень, Карт-Бій
(два ойк.), Муссабій, Сарабі, гірський масив Карабі-Яйла
(див. також biy ІІ). Див. bek, bey, пор. bay.
biy ІІ кт павук;
тарантул, qaya biy тарантул, пор. т böğ фаланґа, тат.
böye, каз. büyi тарантул, дт bi, bög, böy павук –
гірський масив Карабі-Яйла (див. qara, також biy І).
Пор. qaraqunda, qunda.
Biydalı ген.: роди та
родові підрозділи бійдали у казахів – с. Бійдали-Конрат.
biye н кобила, лошиця –
с. Бія-Сала, див. також beyaz.
biyik ~ biyük, див.
büyük.
Boçala етн.: род. підр.
бочала у туркменів – с. Аджи-Бочала, Барой-Бочаласи,
Байсу-Бочала, Біюк-Бочала, Джурзен-Бочала,
Керлеут-Бочала, Коджа-Бочала, Курджу-Бочала
(Курчум-Бочала), Оман-Бочаласи, Отар-Бочала,
Султан-Бочала, Тогунчу-Бочала (перелічені села
утворювали Бочалатський кадилик).
boğaz кт, т горло;
ущелина, гірський прохід, перевал; протока > нг μπογάζι
гірський прохід, ущелина; протока, boğaz н подвійне
підборіддя; протока, дт boğaz ~ boğuz горло, глотка –
гірські проходи Ай-Тамган-Богаз, Алікотбогаз
(Алакат-Богази), Ангар-Богаз, Байдар-Богаз,
Гаврель-Богаз, Гаспра-Богаз, Ґурбет-Дере-Богаз,
Ескі-Богаз (Фороз-Богаз), Каллістон-Богаз, Кафка-Богаз,
Кебіт(Кібіт)-Богаз, Кизил-Кая-Богаз, Менсіс-Богаз,
Сюдюрмюш-Богаз, Таш-Хабах-Богаз, Уч-Кош-Богаз,
Чіґенітра-Богаз, р. Дар-Богаз, ур. Дар-Богаз (Кульєр),
Капуларнин-Богаз, дж. Дар-Богаз-Кішме,
Бербер-Богаз-Чокрак, с. Бугаз-Сала (Коджасала). Пор.
ağız, köz, qabaq II, qapı, πόρος.
назад::дальше
|