Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-18)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (ayman-bağla)

*ayman кт, haymána т вигін, пасовище, луг (для коней) – с. Айман-Кую, пор.: Гайман-Долина (Великий Агайманський під), де водилися тарпани і ногайці випасали своїх коней, у Півн. Причорномор`ї, плато Гаймана (Haymaneteyn îitNami&) у Центральній Анатолії.

ayrı, див. ayır.

Ayşe антр. < а ‘ā‘işat жива; ім`я жін. Айша – с. Айше.

Aytuvğan антр. (див. ay, –tuvğan) – с. Юхари-Айтуган.

ayuv кт, н, ayı, adığ ~ aduğ ~ ayığ дт ведмідь – г. Аю-Даг (Кастель, Біюк-Кастель), Аю-Кая (чотири ороніма), Аюли-Кая (див. -lı), Аюлук (див. -lıq), ліс Аюлик біля с. Ак-Шейх, печ. Аю-Тешік, ск. Аюн-Курма-Кая, ур. Аюкот (пор. кт köt, т göt зад).

ayva кт, т айва, ayva ağaç айва (дерево) – ліс Айва-Агач біля с. Отуз, Айвалик (дві назви; див. -lıq), с. Айва-Агач.

ayvalıq кт, ayvalık т айвовий садок – урочища, яр Айвалик.

ayvan кт, н, hayvan т, heyvan п тварина, звір; худоба < а hayvān тс – м. Хайван-Кир на півдні Бабуган-Яйли.

ayvaz кт, т, ayyaz т прислужник на кухні – ск. Айваз-Кая.

az кт, н, т, дт мало; малий, нечисленний; в ойконімії az, azğana складають пари з означенням köp, пор. пару büyük : küçük – с. Аз-Отуз.

Azamat антр., azamat кт, azamet т величність, äzämät п погорда; величність, пихатість < а ‘azamat величність; гордість; пишнота; величність (титул султана) – с. Азамат.

Azav антр., azav кт, azı ~ azu т ікла – с. Азав, пор.: рід азау в узбеків.

azbar кт двір – ур. Азбар, Таш-Азбар.

Azberdi антр. (див. az, -berdi) – с. Азберді.

azğana кт мало; малий – с. Азгана-Коджалар, Азгана-Сіджеут, Азгани-Кари. Пор. az, küçük, див. büyük, köp.

aziz кт, т, äziz н, äziz п святий, священний; дорогий, поважний; ім`я чол. Азіз < а ‘azīz сильний, могутній; рідкісний, цінний; милий, дорогий; священні місця в Криму іменуються azizler – г., с. Азіз, дж. Азіс-Чокрак біля Альми, печ. Кирк-Азіз (Хирх-Азіс) “Сорок святих”, канава Азіс-Арик, ур. Азізлер поблизу с. Корбек. Пор. ayazma.

В

baba aBaB кт, т, дт батько; т шейх (голова деяких орденів дервішів); баавай хмонг. тато; п aBaB baba ім`я чол. Баба – г. Баба-Даг ~ Баба-Хая (Манґуп-Кале), с. Бабагасан (Бабасан), Бабасан-Найман, пор.: рід бабасан у казахів, род. підр. бабасан у сибірських татар. Пор. abla, ana, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qarı I, qart, qartana, qız.

babuğan кт вовча ягода – г. Бабуган-Яйла, пор. також: ур. Великий та Малий Бабулган у Байдарській дол. (див. ще ula-).

badana кт, т > нг μπαντανάς вапно, крейда - с. Бадана ~ Бодана, див. також Badana.

Badana антр., пор. каз., кирг. badana панцир, кольчуга, а badanat жертва, яку приносять у Мецці; п budäne м`ята – с. Бадана ~ Бодана, пор.: род. підр. бодана у казахів та пл. бадан узбеків і див. також badana.

badi т качка – дж. Керес-Баді, див. keres, а також bat.

Badraq етн.: пл. бадрак у Криму в Евлії Челебі, пл. бадрак ногайців, рід бодирак в акногайців, пл. бадрак (baðaraq ~ buðäräq) башкирів, рід бадрак-канли ~ бордак-канли у казахів та рід бадрак у туркменському пл. йомут; етнонім бадрак, можливо, пов`язаний з іменем буртасів (алани-аси, що переселилсь у VIII ст. з Півн. Кавказу у верхів`я Дону), яких Плано Карпіні (ХІІІ ст.) називав брутахами (пор. також дт bodraq ~ budraq розсіяний, привільний, вільний (про худобу), н, каз. badıraq ~ badıran вирлоокий, окатий) – с. Бадрак (Тав-Бадрак), Бадрак (Булганак-Бадрак), р. Бодрак.

bağ кт, т, дт сад, виноградник < п bağ сад – р. Бах, сад Біюк-Бах, ур. Карабах, Киябах, б. Карабаг, дж. Карабаг-Чокрак, Кобкебаглар (див. *küpke), ущ. Ґяур-Бах, с. Баглар-Баши, Адельбах ~ Адільбах (Мшатка), Кара-Баг, Киябак (див. також baq), Копур-Баг, Султан-Баг, Сусуз-Баг. Пор. bağça.

Bağalaq ген., пор. кирг. bağalaq низ холоші, кт balaq холоша, кирг. bağalaq ~ abalaq бита у грі в ордо – с. Апас(Аппаз, Аббас)-Багалак, Карагоджа(Караче)-Багалак і Терс-Багалак, пор. також baqa, –laq .

bağatır ~ bağatur ~ batır кт, т, bätir н, batur дт, bahadır т, баатар хмонг. хоробрий, сміливий, багатир < п bähador тс; ім`я чол. Багадор – с. Багатир, Багадирша-Біелі (див. -şa), хр. Багатир(Батир)-Кая (Бойка).

Bağay антр. (див. -y) – с. Багай, пор.: род. підр. бакай у казахів.

bağcı кт, т виноградар, bağçı дт садівник – с. Бакчи-Елі ~ Бахчи-Елі ~ Бакче-Елі ~ Бахче-Елі – чотири ойк. (див. також bağça).

bağça кт, дт, bağçe т сад; садовий, н baqşa город < п bağçe ~ bahçe садок – дж. Бахча-Чокрак, ур. Бахчалар, водозбір Бахчалар у с. Дерменкой, канава

Армут-Бахчи, м. Тугай-Бахчи, р. Вакуф-Бахча, місто Бахчисарай (Bağçasaray), с. Бахче-Елі (чотири ойк.; див. також bağcı), Ґюль-Багча, Дере-Багча, Копурбаши-Багча, Науката-Багча. Пор. κήπος.

bağla- кт, т, дт, bavla- н зв`язувати, прив`язувати – ур. Оґуз-Баглан на західному схилі г. Ечкі-Даг, див. ögüz, -an.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования