В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.3.
ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (ar-aşlama)
-ar (-er, -ır, -ir) афікс
дієприкметника теперішньо-майбутнього часу;
субстантивовані дієприкметники мають значення “те (або
той), що [постійно] виконує або може виконати дію,
названу вихідною основою”: aqar проточний, від aq-
текти.
arabacı кт, т візник;
той, хто виробляє вози, écBAr@ ärabeçi п візник – дж.
Арабачилер-Чокрак, с. Арабаджи.
arabat, див. rabat.
aralıq кт, т щілина;
проміжок, н простір – ущ. Курен-Аралик біля с. Камишли
на Південнобережжі.
aram кт, н, haram т, дт
неприпустимий, заборонений (шаріатом), п häram
заборонений за мусульманським законом < а hārām
заборонений, священний – солоне оз. Гарам-Ґьоль
(Червоне), с. Арамкой (Гарамкьой). Див. elâl.
aran кт, н, дт хлів,
кошара, сарай, обора, загорода, конюшня; пор. кирг.
ara(a)n загін, військо, хмонг. аран простолюдин, чернь –
с. Аранкой, Беш-Аран, Беш-Аран-Кірей, Кой-Аран (Кояран),
дж. Ташаран, г. Аранча біля с. Шелен (див. -ça). Пор.
avla, qoş II, μάντρα, μαντρί, σταύλος.
Arançı ген. (див. aran,
-cı) – с. Аранчи, пор.: рід аранши у каракалпаків.
Arap кт, т, Arab дт араб;
дуже смуглявий, ärab п араб < а ‘arab араби – с. Арап,
Ескі-Арап, Корті-Арап, Арап-Чаїр, пор.: пл. арап
узбеків. Пор. Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut,
Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek,
Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum.
ardıç ~ кт, т, artuç дт,
ärdäс, ares п, арц хмонг. ялівець – г. Ардич, Артишли
біля Судака (див. -lı), печ. Артюч на г. Чатирдаг, ліс
Артичли-Бурун біля с. Кутлак, ур. А[р]тичлик (див.
-lıq).
Arğın етн. (пор. дт arğu
долина між горами, arqun скакун, помісь дикого жеребця
зі свійською кобилою; численний, кирг. arğın ~ arğun
помісь яка і свійської корови; гібрид, метис та п ärğun
ім`я чол. Аргун); крім Криму, де мешкало плем`я аргин,
етнонім представлений в інших реґіонах: давньотюркське
пл. Arğu, пл. аргин казахів, аргин ~ аргун узбеків, рід
аркин у ногайців – с. Аргин (кілька ойк.), Аргинчик
(Аргинджик), Улу-Аргин, Тюбет-Аргин. Пор. Barın,
Qaynaut.
arıq дт ручай, арик, кт,
н, arık ~ ark т зрошувальний канал, арик, канава –
канави Дермен-Арик, Краві-Арик, Азіс-Арик, ур.
Араклар-Хир.
arış ~ кт, т дишло;
лікоть (міра довжини), arıs н дишло, äräş п лікоть;
лікоть (міра довжини) – б. Аришлар у верхів`ї балки
Ай-Серез, див. -lar.
arman кт, harman т тік,
гарман < п härmän ~ hermän хліб (зібраний на току), тік
із зерном – пас. Харман-Кир біля с. Сююрташ, г.
Керамін-Арман, водотік Арманка, канава Арманія. Пор.
αλώνι.
armut кт, т, дт груша;
грушевий, ämrud п груша – канава Армут-Бахчи. Пор.
aqlap.
armutluq грушевий сад,
місце, де ростуть груші (див. armut, -lıq) – г., с.
Армутлук, ліс Армутлик біля с. Узунджа. arpa кт, н, т,
дт, арвай хмонг. ячмінь – гал. Арпа-Барлак біля с. Уппа,
г. Арпали (див. -lı), с. Арпач (див. -ç).
arpalıq кт, arpalık т
засік з ячменем; поле, засіяне ячменем; платня духовним
особам; феодальний маєток, лен (див. arpa, -lıq) – кад.
Муфті-Арпалик. Пор. çiftlik.
arqa дт спина, н спина;
хребет гори, кт, arka т спина; задня сторона, задня
частина (чогось), простір, що знаходиться позаду
(чогось, когось); опора, підтримка, допомога, захисник;
задній – с. Арха-Дересі, Караул-Арка (в Криму існував
рід Qaravulu Arqa, див. Orqa), Аю-Орка, Уч-Евлі-Орка,
Кият-Орка, Хитай-Орка, тому в компоненті –Орка слід
вбачати генонім). Пор. art, sırt.
arslan кт, т, aslan т
лев; сміливець, арслан хмонг. лев – ск. Арслан-Ярлар
біля с. Терсконду. Пор. qaplan.
art кт, н, т спина; задня
сторона, задня частина (чогось); зад; зворотний
(протилежний) бік; простір, що знаходиться позаду
(когось, чогось); задній, дт нагір`я, верховина;
гірський перевал – дж. Балан-Арди, яр Каян-Арди (ліве
відгалуження яру Куян-Таш-Узень біля с. Коз),
Узун-Алан-Артина-Ратларин-Су (artına позаду, за), паг.
Дарсан-Арди в Ялті, ур. Кулесін-Арди біля с. Капсіхор,
місцина Чагирлик-Арди, б. Артна-Дере, кол. Артна-Кую.
Пор. arqa, sırt.
*artqarı задній, пор. н
artqı задній, останній – с. Аткари-Карса,
Аткари-Коджалкі (Откари-Коджанкі). Див. ilgeri, пор.
art, sırtqı.
as- кт, н, т, дт вішати,
підвішувати – г. Борю-Аскан-Кая біля с. Сабаг-Елі, див.
börü, -ğan.
As етн.: аси (алани)
увійшли до складу різних тюркських народів, а також
монголів: рід ас у ногайців, башкирів та узбеків, асут у
монголів – с. Асс, Біюк- та Кучук-Асс, Асс-Джаракчи,
Асс-Джаркин, Ас-Юрту, Табулди-Асс, Темеш-Асс,
Тереклі-Асс.
Asan антр., п häsän
прекрасний, хороший; ім`я чол. Гасан < а hasan – с.
Асан-Аджи, Гасан-Бай (Гасанбай), Асан-Сакал-Мангит,
Гаджи-Гасан, Кара-Гасан (Кара-Сан), Карсан, Кой-Асан
(Кой-Гасан).
Asker антр., asker кт, т,
äskär п воїн; військо < a ‘askar тс – с. Аскар-Бешкуй,
хр. Аскар.
asma кт, т, aspalı н
висячий; кт коромисло – г. Асма-Кая (дві назви), пас.
Асма-Отлак біля с. Тубенкой.
Asma кт, Esma т ім`я жін.
і чол. < а ‘āsmā‘ – c. Ашага(Тебен)- та Юкари-Асма,
Асмакай-Аджи.
ast кт, н низ, astında
під (чимось), astın дт вниз, внизу – ліс Аст біля с.
Дуванкой, пас. Кая-Асти біля с. Бештерек, с. Каясти,
Каясти-Кипчак (див. -ı), ур. Борлук-Астинда,
Каралган-Астинда. Пор. alt, tüp.
aşa, див. aşağa – дж.
Аша-Текне.
aşağa ~ aşağı кт, т
нижній (нг κάτω нижче; нижній); в назві населеного
пункту вказує на те, що він є частиною селища,
розташованою по течії річки нижче його верхньої частини,
і складає ряд з означеннями orta та yuqarı – с.
Ашага-Аїрґуль, Ашага-Аратук, Ашага-Даїр,
Ашага(Тебен)-Лема. Пор. töben.
aşlama кт, т, aşılama т
прищепа, прищеплене деревце; прищеплений.
назад::дальше
|