Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-14)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (ağız-alu)

ağız кт, т, дт, avız н, дт рот, паща; гирло ріки; вхід до печери; початок дороги, стик, розгалуження, роздоріжжя, перехрестя – г. Агиз-Хир (Конек), ліс Агиз-Ічі біля с. Кутлак, Агиз-Кир біля с. Аян, Агиз-Кир-Даглари біля Алушти, ліс та хр. Агиз(Агис)-Хир біля Ст. Крима, с. Агиз(Авуз)-Кенеґез. Див. avuz.

al кт, т, н, дт ясно-червоний, яскраво-червоний, ал хмонг. червоний – б., с. Алсу(й), див. suv.

ala кт, т, н, дт, адаг хмонг. різнобарвний, пістрявий, плямистий, строкатий, перістий, рябий – б. Алакат, ущ. Алакат-Богази, р. Алабаш, ск. Алабаш-Хая, с. Алатай (див. Alatay), ур. Ала-Буха, дж. Ала-Буха-Текне (див. alabuğa).

alabota, див. láboda.

alabuğa форель, пор. кирг. alabuğa тс, alabalık т форель, ala balıq кт окунь, alaşortay н форель – ур. Ала-Буха, дж. Ала-Буха-Текне.

Alaç етн.: давньотюркське пл. qalaç ~ xalaç, народ халадж в Ірані, пл. алаш ногайців, рід алаш у казахів та алаш – загальна назва всіх казахів – с. Алач (два ойк.).

alaçıq кт, alacık т шатро, курінь, халабуда, схованка – руїни Алачук на південь від Карабі-Яйли, ур. Алачик на г. Могабі, р. Алачук (або ущ. Куру-Узень).

Alaköz антр. (див. ala, köz, пор. хмонг. алаг нÿд очі карії) – руч. Алаґьоз, див. ще köz. Пор. aqköz, bozköz, çayköz, kökköz, qaraköz.

alan кт поляна, галявина, т поле, територія, alañ н відкритий (про місцевість), alan yer галявина, пор. дт öläñ лужок, галявка – гал. Аланчик (дві назви), Алма-Алан (дві назви), Ірк-Алан біля с. Камишли, Осман-Алан біля с. Татар-Осман, Севлі-Алан біля с. Бага, Тав-Алан і Ташли-Алан біля с. Отаркой, Узак-Алан біля с. Аргин, Узун-Алан (чотири назви), Яйилган-Алан біля Ст. Крима, Янмиш-Алан біля с. Кизилташ, ур. Алан-Тайша, Ван-Алан, Кірез-Алан, Ковалан-Чаїр, Сасих-Алан, Уч-Алан, Хиралан, Чінґін-Алан, г. Алан-Кир, Ту(в)ар-Алан, хр. Узун-Алан, р. Чардак-Алан, с. Орталан. Пор. barlaq, çayır, toğay, λιβάδι.

Alatay антр., пор. ім`я Alatay у татар та хакасів (ala пістрявий, tay лоша) – с. Алатай, пор.: род. підр. алатай у казахів.

Albat етн.: пл. албат середньовічного народу кереїтів (пор. монг. albat кріпосний, данник, монг., дт alban повинність, шарварок ) – с. Албат.

alçaq кт, alçak т, alasa н низький, пор. дт al низ, нижня частина, alçaq скромний, покірливий, лагідний – м. Алчак (Алчак-Кая), г. Алчак-Кая, Алчак-Кьоз (див. köz). Див. öksek.

Alçın етн.: середньовічне пл. алчи-татар у Монголії, пл. алчин казахів, рід ала(к)чин у киргизів – с. Алчин (три ойк.), Атан-Алчин, Таш-Алчин, г. Алчин.

Alğazı антр. < ’al-ğāzi завойовник – с. Алгази-Конрат, Какай-Алгази, Чурюк-Алгази.

Ali антр. < а ‘aliy високий, піднесений, величний; ім`я чол. Алі, пор. кт aliy, т âli вищий, високий, піднесений, шляхетний – с. Алібай, Алі-Кеч, Алі-Мерден.

Alike антр. (якийсь Аліке приймав участь у призначенні Гаджи-Ґірея ханом Кримського юрту) – с. Кир-Аліке.

Alim антр., alim кт, т, alem ~ älim п учений < а ‘ālim тс – дж. Алім-Басти в Байдарській дол., печ. Алімнин-Кобаси (три назви), скельний навіс Алім-Айдамах-Хобаси біля г. Демірджі.

alis кт, halis т чистий, xales п без домішок; справжній; щирий, прямий < a xālis – г. Аліс-Тепе біля Сюйренської башти.

Alla кт, Allah т бог, Аллах < а ’al-llahu тс – дж. Алла-Чохлар. Пор. Xud(d)a.

alma кт, т, н, дт, elma т, alımla дт, алим хмонг. яблуко, пор. дг μήλον, лат. mālum деревний плід; яблуко – р. Альма, с. Алма-Кермен, Алма-Тархан, Алмачик ~ Елмаджик (див. -cıq), ур. Алма біля с. Коз, палац Алма-Сарай у с. Улакли, що було резиденцією калги.

almalı кт , elmah т яблуневий, з яблуками – г. Ельмелі (навпроти неї г. Армутлук, див. armutluq).

almalıq кт, elmalıq т яблуневий сад (див. alma, -lıq) – г. Ельмелік біля с. Соллар, паг. Біюк- та Кучук-Алмалик біля с. Кокташ, р. Алмалик, Алмалих-Узень, дж. Алмалих-Чокрак.

Alqalı “з кільцем” ген. (н alqa серга, кт alqa, т halka, п hälqe кільце < а halqat кільце; серга; ланець, див. lı), родова назва від тамги у вигляді кільця – с. Біюк- та Кучук-Алкали(Халкали), пор.: рід Alqa в огузів.

alt кт, т, дт низ, нижня частина – с. Кая-Алти(Каясти)-Канли (див. ast), Дірек-Алти-Кипчак. Див. üst, пор. tüp.

altı, н, т, дт шість – пас. Алти біля с. Упа, кур. Алти-Оба.

altın кт, н, т, altun т, дт золото; золотий, алт(ан) хмонг. золото – печ. Алтин-Тешік у г. Ак-Кая, дж. Алтин-Баїр біля с. Калимтай.

altıncı кт, т, дт, altınşı н шостий – с. Алтинджи-Меркіт, пор. також altınşı н, алтач хмонг. золотих справ майстер, ювелір.

Altıparmaq “шестипалий” антр. або ген. (див. altı, parmaq) – с. Алти-Пармак-Джайчи.

alu кт, т слива < п alu тс – ск. Алу-Кая. Пор. eriklik.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования