|
В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.2.
ГРЕЦЬКА ЛЕКСИКА (Ф-Ψ)
Φ
φανάρι нг ліхтар – м.
Фанар, Кокіно-Фанар “Червоний маяк” на Тарханкуті. Пор.
λαμπάς, φάρος, fener, lampa(t).
φάρος нг маяк – м.
Ескі-Форос. Пор. λαμπάς, φανάρι, lampa(t).
φαρφαράς нг хвалько – с.
Фарфара (Форфора), див. також βόρβορος, Φαρφαρα,
farafara.
Φαρφαρα ( פרפר ,Ôàðôàðà
біблійна річка поблизу Дамаска [Кн. ІІ Царів. V, 12] -
с. Фарфара (Форфора), див. також βόρβορος, φαρφαράς,
farafara. Пор. ’Ιορδάνης, Φασγα, дєвр. Qar3qor,
yehosafat.
φάσα нг стрічка – схил
Фáса гори Кастель.
Φασγα ( פסגה Pisgah, Ôàñ
ãà) біблійний оронім; на горі Пізга Господь показав
Мойсею перед його смертю всю обіцяну єврейському
народові землю: “Зійди на верх Пізга-гори й підведи очі
свої на захід і на північ, і на південь, і на схід; і
добре подивись, бо за Йордан ти не перейдеш”
[Второзаконня. ІІІ, 27] – столове узв. Фасга між г.
Кара-Тепе і с. Красноселівка, схил Фáса г. Кастель (див.
ще φάσα). Пор. ’Ιορδάνης, дєвр. yehosafat.
φάσσα нг, дг дикий голуб
– кол., шахта Фасса ~ Фасси на Карабі-Яйлі. Пор.
gögercin.
φελ(λ)ί нг шматок, кусок,
кусень – ур. Feli біля с. Буюк-Озенбаш. Пор. kesek.
Φιλάρετος ім`я чол.,
(св.) Філарет – яр Філарет.
φόρον нг базар – с.
Ворон, див. також ‘όριο[ν], ’όρος, furun‚ ören.
φόρος нг, дг податок,
мито; базар – с. Фόрос, гірський прохід Фороз-Богаз,
див. ще βορός, πόρος.
φύλακας нг, φύλαξ, -ακος
нг, дг сторож, вартівник, οι φύλακες охорона – ущ.
Філегус з руч. Пелагос, на південь від г. Манґуп-Кале,
див. також πλάγιος. Пор. qaravul.
φυτικός, -ή, -ό[ν] нг
рослинний – яр Fitek dere біля с. Буюк-Озенбаш.
φωλεά ~ φωλιά нг, φωλεός
нг, дг нора, лігво, лігвище, кубло, барліг – ур. Фулея,
Фуллі, печ. Фул ~ Фулун-Хоба біля с. Туак, гірський
прохід Фуліс-Богаз (Аутка-Богаз, Іограф-Богаз), г.
Рускофлея, яр Рускофулей та руїни Рускофіль-Кале на
Нікітському мису, де є наскрізна печера Хале-Хоба.
Дольмени, що зустрічаються біля Форфори та Аутки,
називалися караконджоло-фулес, див. qaraqoncolos. Пор.
’άντρο[ν], σπηλιά, in, qoba, teşik.
Φωτιος ім`я чол., (св.)
Фотій – чотири села Фоті(Фот)-Сала (Феттаг-Сала, див.
fati), пор. ойк. Ayios Fotios в Греції.
Χ
χάλισμα нг руїни – ур.
Халасма ~ Аласма. Пор. σάρα, ören‚ xarabe‚ xarap.
χάραξ, -ακος дг кіл;
частокіл, вал; місце, укріплене частоколом і ровом –
античне пос. Χάραξ, Characeni, у Клавдія Птолемея
(локалізується на м. Ай-Тодор), пор.: м. Χάρακας на
Кріті.
χελιδόνι нг, şułdón
крум., χελιδών дг ластівка – с. Шулдан, г. Шулдан-Бурун
біля с. Коджа-Сала, монастирище Шулдан-Коба.
χερσόνησος ~ χερρόνησος
дг півострів – античне місто Χερσόνησος ~ Χερρόνησος
(знаходилось на березі Карантинної бухти), античне пос.
Ζήνωνος Χερσόνησος (локалізується на Керч. п-ві).
χίλια ~ χίλιοι нг, şił’a
крум., χιλιάς, -άδος дг тисяча – с. Шéлен, див. також
şölen, пор. біблійний ойк. אלף “Тисяча”. Пор. miñ.
χύμα нг абияк, як попало;
схил, спуск – с. Шýма.
χυρό[ν] нг фортеця,
неприступне місце, оборонна споруда – с. Шýрю, г.
Шурі-Кая на березі Алакату (див. також şürü). Пор. isar‚
kermen‚ qale.
χώμα нг земля, χώμα,
-ατος дг насип, вал; гребля; могильний курган – ур.
Кокенхома, див. κόκκινος. Пор. topraq.
χώρα нг, дг країна,
область, місцевість; місто, χωριό нг, xóra крум. село,
χωρίον дг місце; укріплення, невелика фортеця;
місцевість, країна; маєток, χώρος нг, дг простір, місце,
місцевість – с. Кореїз ~ Кораїз ~ Кураїс ~ Хураїс,
Капсіхор, Маркур, Місхор, Ставло-Хора ~ Stavluxar, р.
Алепхор ~ Алипкор, Фескур, яр Фісхур біля Ялти (див.
також ψυχρός), г. Пендіхор, ур. Пендехорин-Сирт, пор.
ойк. Хора, Неохоріон, Ніохорі, Палеохора, Подохорі в
Греції. Пор. qora‚ yer.
Ψ
ψάρι нг, psar крум. риба
– р. Пісара ~ Псара, пор.: о-в Ψαρά в Егейському морі.
Пор. іран. *kapa-, тюрк. balıq.
ψηλός, -ή, -ό нг високий
– ск. Пселе-Кая ~ Пселя-Кая, г. Псілерахі “Високий
хребет” біля Балаклави (див. також ψιλός), пор.
румейську назву узвишшя Псілó-Хая “Висока скеля” біля с.
Стила у Півн. Приазов`ї. Пор. öksek.
ψιλός, -ή, -ό[ν] нг
дрібний; тонкий; голий; не вкритий рослинністю; лисий,
дг лисий; голий - г. Псілерахі, див. також ψηλάς. Пор.
çıplaq, taz.
ψυχρός, -ή, -ό [-ά, -όν]
нг, дг холодний – р. Фескур, яр Фісхур біля Ялти. Пор.
suvuq.
назад::дальше
|
