Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-12)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.2. ГРЕЦЬКА ЛЕКСИКА (Ф-Ψ)

Φ

φανάρι нг ліхтар – м. Фанар, Кокіно-Фанар “Червоний маяк” на Тарханкуті. Пор. λαμπάς, φάρος, fener, lampa(t).

φάρος нг маяк – м. Ескі-Форос. Пор. λαμπάς, φανάρι, lampa(t).

φαρφαράς нг хвалько – с. Фарфара (Форфора), див. також βόρβορος, Φαρφαρα, farafara.

Φαρφαρα ( פרפר ,Ôàðôàðà біблійна річка поблизу Дамаска [Кн. ІІ Царів. V, 12] - с. Фарфара (Форфора), див. також βόρβορος, φαρφαράς, farafara. Пор. ’Ιορδάνης, Φασγα, дєвр. Qar3qor, yehosafat.

φάσα нг стрічка – схил Фáса гори Кастель.

Φασγα ( פסגה Pisgah, Ôàñ ãà) біблійний оронім; на горі Пізга Господь показав Мойсею перед його смертю всю обіцяну єврейському народові землю: “Зійди на верх Пізга-гори й підведи очі свої на захід і на північ, і на південь, і на схід; і добре подивись, бо за Йордан ти не перейдеш” [Второзаконня. ІІІ, 27] – столове узв. Фасга між г. Кара-Тепе і с. Красноселівка, схил Фáса г. Кастель (див. ще φάσα). Пор. ’Ιορδάνης, дєвр. yehosafat.

φάσσα нг, дг дикий голуб – кол., шахта Фасса ~ Фасси на Карабі-Яйлі. Пор. gögercin.

φελ(λ)ί нг шматок, кусок, кусень – ур. Feli біля с. Буюк-Озенбаш. Пор. kesek.

Φιλάρετος ім`я чол., (св.) Філарет – яр Філарет.

φόρον нг базар – с. Ворон, див. також ‘όριο[ν], ’όρος, furun‚ ören.

φόρος нг, дг податок, мито; базар – с. Фόрос, гірський прохід Фороз-Богаз, див. ще βορός, πόρος.

φύλακας нг, φύλαξ, -ακος нг, дг сторож, вартівник, οι φύλακες охорона – ущ. Філегус з руч. Пелагос, на південь від г. Манґуп-Кале, див. також πλάγιος. Пор. qaravul.

φυτικός, -ή, -ό[ν] нг рослинний – яр Fitek dere біля с. Буюк-Озенбаш.

φωλεά ~ φωλιά нг, φωλεός нг, дг нора, лігво, лігвище, кубло, барліг – ур. Фулея, Фуллі, печ. Фул ~ Фулун-Хоба біля с. Туак, гірський прохід Фуліс-Богаз (Аутка-Богаз, Іограф-Богаз), г. Рускофлея, яр Рускофулей та руїни Рускофіль-Кале на Нікітському мису, де є наскрізна печера Хале-Хоба. Дольмени, що зустрічаються біля Форфори та Аутки,
називалися караконджоло-фулес, див. qaraqoncolos. Пор. ’άντρο[ν], σπηλιά, in, qoba, teşik.

Φωτιος ім`я чол., (св.) Фотій – чотири села Фоті(Фот)-Сала (Феттаг-Сала, див. fati), пор. ойк. Ayios Fotios в Греції.

Χ

χάλισμα нг руїни – ур. Халасма ~ Аласма. Пор. σάρα, ören‚ xarabe‚ xarap.

χάραξ, -ακος дг кіл; частокіл, вал; місце, укріплене частоколом і ровом – античне пос. Χάραξ, Characeni, у Клавдія Птолемея (локалізується на м. Ай-Тодор), пор.: м. Χάρακας на Кріті.

χελιδόνι нг, şułdón крум., χελιδών дг ластівка – с. Шулдан, г. Шулдан-Бурун біля с. Коджа-Сала, монастирище Шулдан-Коба.

χερσόνησος ~ χερρόνησος дг півострів – античне місто Χερσόνησος ~ Χερρόνησος (знаходилось на березі Карантинної бухти), античне пос. Ζήνωνος Χερσόνησος (локалізується на Керч. п-ві).

χίλια ~ χίλιοι нг, şił’a крум., χιλιάς, -άδος дг тисяча – с. Шéлен, див. також şölen, пор. біблійний ойк. אלף “Тисяча”. Пор. miñ.

χύμα нг абияк, як попало; схил, спуск – с. Шýма.

χυρό[ν] нг фортеця, неприступне місце, оборонна споруда – с. Шýрю, г. Шурі-Кая на березі Алакату (див. також şürü). Пор. isar‚ kermen‚ qale.

χώμα нг земля, χώμα, -ατος дг насип, вал; гребля; могильний курган – ур. Кокенхома, див. κόκκινος. Пор. topraq.

χώρα нг, дг країна, область, місцевість; місто, χωριό нг, xóra крум. село, χωρίον дг місце; укріплення, невелика фортеця; місцевість, країна; маєток, χώρος нг, дг простір, місце, місцевість – с. Кореїз ~ Кораїз ~ Кураїс ~ Хураїс, Капсіхор, Маркур, Місхор, Ставло-Хора ~ Stavluxar, р. Алепхор ~ Алипкор, Фескур, яр Фісхур біля Ялти (див. також ψυχρός), г. Пендіхор, ур. Пендехорин-Сирт, пор. ойк. Хора, Неохоріон, Ніохорі, Палеохора, Подохорі в Греції. Пор. qora‚ yer.

Ψ

ψάρι нг, psar крум. риба – р. Пісара ~ Псара, пор.: о-в Ψαρά в Егейському морі. Пор. іран. *kapa-, тюрк. balıq.

ψηλός, -ή, -ό нг високий – ск. Пселе-Кая ~ Пселя-Кая, г. Псілерахі “Високий хребет” біля Балаклави (див. також ψιλός), пор. румейську назву узвишшя Псілó-Хая “Висока скеля” біля с. Стила у Півн. Приазов`ї. Пор. öksek.

ψιλός, -ή, -ό[ν] нг дрібний; тонкий; голий; не вкритий рослинністю; лисий, дг лисий; голий - г. Псілерахі, див. також ψηλάς. Пор. çıplaq, taz.

ψυχρός, -ή, -ό [-ά, -όν] нг, дг холодний – р. Фескур, яр Фісхур біля Ялти. Пор. suvuq.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования