В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие
слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше
3.2.
ГРЕЦЬКА ЛЕКСИКА (Σ-Т)
σκάρος нг нічне
(випасання), σκαρίζω виганяти на пасовище (худобу) – три
балки Іскарон, що складають верхів`я Фінаросу, б. Іскара
біля Карасубазара (див. ще σκύρο[ν]).
σκάφη нг, дг корито;
човен, т iskefe великий плоский кошик – місто Kefe, див.
також іран. *kapa-. Пор. λεκάνη, πινάκα, σπυρίς, keres,
legen‚ lenger‚ qazan, tekne.
σκύρο[ν] нг щебінь,
щебінка – три балки Іскарон, що складають верхів`я
Фінаросу, б. Іскара біля Карасубазара, див. також
σκάρος. Пор. çaqıl.
Σκύθαι дг скіфи, збірна
назва племен, що мешкали у Півн. Причорномор`ї; у
візантійську епоху греки скіфами називали всі народи, що
з`являлися біля дунайських кордонів з Півн.
Причорномор`я: гуннів, хозарів, мадярів, аварів,
булгарів, русів, печенігів, половців, татаро-монголів і
навіть туркменів-сельджуків та турків османів – с. Іскут
~ Іскют ~ Ускут ~ Ускют, див. також σκύτος.
σκύτος, -εος дг шкіра
(вичинена); батіг, канчук, σκυτεύς, -έως швець, чоботар
- с. Іскут ~ Іскют ~ Ускут ~ Ускют (див. також Σκύθαι і
пор. нг σκουτί грубошерста тканина).
σμύρις, -ιδος ~ σμυρίδι ~
σμυρίγλι нг наждак – ліс Міріді біля с. Уппа. Пор.
qayraqtaş. σούδα нг стічна канава; вузький проїзд –
Судак, пор. ойк. Σούδα на Кріті і див. осет. suğdæg.
σπηλιά нг, σπήλαιον дг
печера – г. Спілія біля Балаклави. Пор. ’άντρο[ν],
φωλεά, in, qoba, teşik.
σπήτι ~ σπίτι нг дім,
‘οσπίτιον дг дім < лат. hospitium пристановище; заїжджий
двір – ур. Гептаспітія (Єді-Ев) “Семихатки”, пор. ойк.
Семихатка, Семихатки в Україні, Σπάτα в Греції. Пор. ev‚
üy.
σποράς, -άδις дг
розсіяний, окремий, одиночний – г. Спірада, див. ще
‘εσπερίδα, σπυρίς, пор.: о-ви αι Σποράδις біля
півд.-зах. узбережжя Малої Азії. Пор. yañız.
σπυρίς, -ίδος нг, дг
плетений кошик – г. Спірада, див. також ‘εσπερίδα,
σποράς. Пор. λεκάνη, πινάκα, σκάφη, keres, legen‚
lenger‚ qazan, tekne.
στάκτη ~ στάχτη нг зола,
попіл, σταχτερός, -ή, -ό попільний, сірий – г. Стактарі.
Пор. kül.
στάλος нг місце
полуденного відпочинку стада; загін для худоби; місце,
захищене від сонця, вітру тощо – г. Горпана-Сталоні,
див. ще σταύλος. Пор. eğrek.
σταύλος нг стійло < лат.
stabulum стійло, хлів – г. Ставло-Хора ~ Stavluxar, див.
χωριό. Пор. aran, qora.
σταυρός нг хрест, дг кіл,
кілок, паля; хрест – г. Ставро, Ставрі-Кая,
Ставрунин-Бурну біля Алушти, гірський масив
Стаурунин-Бурун біля гирла Канаки, гірський відріг
Ставріца біля Лівадії (див. –ιτσα), р. Ставріс біля с.
Кучюк-Кой, ур. Ставро біля с. Лімена, İstavra біля с.
Буюк-Озенбаш, м. Ставрунин-Баїр, стежка Ставрея-Богаз ~
Вастрея-Богаз (веде з Аутки на Яйлу), гірський прохід
Устрея-Богаз біля Гурзуфа (див. також ’όστρεο[ν],
’όστρια), пор. ойк. Ставрос, Stavria, Stavrion,
Stavrodhromi, Stavrodhromion, Stavrokhorion, Stavropiyon
в Греції. Пор. xaç.
Στέφανος ім`я чол., (св.)
Стефан, στέφανος нг, дг вінок – г. Стефан-Оба, дж.
Істефан біля с. Аян, Істефан-Чокрак на г. Бабуган (див.
i-).
στήλη нг, дг стовп,
колона, στύλος нг тс – ур., р., с. Стіля ~ Істіля,
гірський прохід Стіля-Богаз, яр Стіла (впадає в
Сартану), пор. ойк. Стіліс в Греції, біблійний ойк.
Νασειβ, Νεσ(ε)ιβ, נציב “Стовп, колона” в Іудеї (тепер
Beit-Nasīb). Пор. tikili taş.
στόμα нг рот; отвір,
вхід, вихід; гирло (ріки), στόμα, -ατος дг тс; верхній
кінець, вістря; верхній край, верхівка – ск. Стамас, р.
Стаміс (притока Дерекою). Пор. ağız.
στουπί нг клоччя,
στυπ(π)είον дг клоччя, грубий льон або коноплі, лат.
stup(p)a клоччя – г. , ур. Ступа ~ Ступі біля с. Шелен.
Пор. κάνναβι, üskül.
συγγενάδι нг родич – г.
Зінґаді.
συκαμενέα ~ συκαμ(ι)νία ~
σκαμ(ν)ιά нг, συκάμινος дг шовковиця < дєвр. שקמה Ficus
sycomorus Linn. – ур. Сікамеїс ~ Скамеїс біля Алушти
(див. –εις), Сікамея ~ Скамея в с. Куру-Узень, с. Сімеїз
(див. також σήμα).
σύμβολον дг знак,
прикмета - Συμβόλον λιμέν, Symbolon portus, антична
назва Балаклавської бухти (від неї походить назва
ґенуезької колонії Cembalo). Пор. σήμα. Συμεών ім`я
чол., (св.) Сімеон – кол. Сіміонун-Кую-Су.
σύνορο[ν] нг границя – г.
Сінар та Біюк-Сінор у Байдарській дол., перевал Сінор,
ур. Сінур, Сунар-Путам – назва гирла Авунди біля
Гурзуфа. Пор. ‘όριο[ν], çet, sinor.
σωτήρ нг, дг, σωτήρας нг
рятівник, визволитель, спаситель, σώτηρια нг спасителька
– г. Сютюра ~ Сотіра, Сотра на Карабі-Яйлі, Сутіра біля
с. Туак, Сутра-Кая, Сютюр-Кая біля с. Біюк-Узеньбаш, ур.
Сотера ~ Сотіра біля с. Куру-Узень, пор. ойк. Sotir,
Sotira, Sotiras, Sotirion, Sotiritsa в Греції. Пор.
λύτρα, Παναγία.
Τ
τάφρος дг рів (з валом) –
давнє пос. Τάφρος ~ Τάφραι, Taphrae (локалізується на
Прекопському перешийку або на Керч. п-ві). Пор. endek‚
or‚ qırım.
τείχος дг стіна,
укріплення, фортеця – давня фортеця Νεόν Τείχος
(ототожнюється з містом Νεάπολις, столицею Скіфського
царства), τά Κιμμέρια τείχεα “Кіммерійські укріплення”.
τραπέζι нг, τράπεζα дг
стіл – великий скельний мис Трапіс, від якого йдуть
ущелини Йохаган-Су та Куру-Узень (Великий Каньйон). Пор.
miz.
*τραπον, див. tarapan.
τρίγωνος, τρίγωνο[ν] нг,
дг трикутник – ур. Тріунья ~ Трівунья ~ Трігонья біля с.
Кікінеїз.
τσεκούρι нг сокира;
телепень < лат. securis сокира, τσεκουριά нг удар
сокирою – ур. Чекарія в с. Ай-Серез, пор.: караїмський
цвинтар Балта-Тіймез “Незаймане для сокири” біля
городища Чуфут-Кале.
τσέρκι нг обруч; óбід <
іт. cerco, cerchio круг, коло (див.) , лат. circus круг,
коло; цирк, circes круг, коло, кільцева міська стіна,
пор. алб. qark круг; область, округ – місто Керч, кт
Kerş ÖrK‚ ойконім походить з ґенуезької назви міста
Cerchio в результаті метатези [ç – k] → [k - ç], ск.
Чірка-Каяси (на ній укріплення, стіни якого утворюють
кільце), пор. біблійні ойк. גדרה “Стіна” (Γαδηρα ~
Γαδιρα), בית גדר “Місце стіни”, שור “Стіна”. Пор.
κίρκος, κρικέλλα, κρικέλλι, isar.
τσικνίδα ~ ’άτσικνιδα ~
τσουκνίδα ~ ’άτσουκνιδα нг кропива, див. çigentra.
назад::дальше
|