Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Монография Лексический состав исторической топонимии Крыма (часть №7-06)

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.2. ГРЕЦЬКА ЛЕКСИКА (К-Л)

κόκκινος нг, дг червоний – ур. Кокенхома (див. χώμα), пор. румейський апелятив чапóхма жовта глина, відображений у назві двох курганів, балки й села Чапохма (нині Федорівка) в Півн. Приазов`ї, а також румейські назви місця купання Кóтню-та-Хая “Червона скеля” на р. Кальміус у с. Заможне (Чермалик) та паг. Кóчну Джап “Червоний пагорб” (кт cap косогір, схил гори) в с. Кременівка (Чердакли). Пор. ’ερυθρός, qızıl.

κόκκος нг, дг зерно (в плодах), дг червець, що водиться на дубі (Quercus coccifera) і дає червону фарбу (давні люди приймали цю комаху за ягоду), κουκ(κ)ί нг біб (плід); зернятко, κουκκιά нг боби (рослина) – гірський масив Кокія, хр. Кокія-Бель, старовинне укріплення Кокія-Ісар, гірський прохід Кокія-Богаз, ур Кокі.

κοπανιστήρι[ον] нг ступа; товкачик – б. Купаністра біля с. Кучук-Узень. Пор. ματσούκα, toqmaq.

κοπριά нг гній, κοπρία дг купа гною, κόπρος нг, дг гній – дж. Купрія-Чокрак. Пор. kübre.

κούκκος ~ κόκκυξ, -υγος нг зозуля – ур. Кукос в Алушті.

κουκ(κ)ούτσι нг зернятко; кісточка (в плодах) – ур. Кокоц у Байдарській дол. і в селах Біюк-Ламбат та Ласпі. Див. κουκ(κ)ί.

κούρκα нг індичка, κούρκος індик – с. Куркулет.

κουτάλα нг черпак, ополоник, κουτάλι ложка, κοτύλη дг заглибина, западина; невелика чаша – яр Котла і дж. Котла-Чокрак у бас. Ускюту, ур. Кутали-Сурамларе.

κούτελο нг лоб – високий морський берег Кутілья ~ Кутілья-Бурун біля с. Туак, пор.: скельний мис Сірий Лоб біля монастирища Ай-Тодор. Пор. μέτωπον, burun.

κρεμαστός, -ή, -όν нг, дг висячий – р., водоспад Кремасто-Неро “Висяча вода” (Учан-Су, див. uçansuv).

κρημνός дг крутий берег, стрімчак – античне поселення Κρημνόι (знаходилось десь на березі Чорного моря; можливо, первинна назва Пантікапея).

κρήνη нг джерело (пор. укр. криниця) – села “Кринча і Чокур” (див. çuqur). Пор. κρουνιά, βρύση, πυγάδι, πηγή, çeşme‚ keşme‚ çoqraq.

κρικέλλα нг велике кільце, ланець, κρικέλλι невелике кільце, ланець (від κρίκος кільце; ланець) – Кіркель – назва фортеці Киркор (Чуфут-Кале) у польських авторів, пор. ойк. Крікелу, Крікелон в Греції. Пор. κίρκος, τσέρκι.

κρουνιά нг, κρουνός нг, дг джерело – дж. Крону. Пор. βρύση, κρήνη, πυγάδι, πηγή, çeşme‚ keşme‚ çoqraq.

κτείς, κτενός дг, χτένι ~ χτένα нг гребінка - Κτενούς λιμήν, гавань біля Херсонеса (ототожнюється з Севастопольською бухтою). Пор. taraq.

κύριος, -α, -ο [-ία, -ον] нг головний, основний; пан, хазяїн, власник; чоловік; господь, бог – Киркор (нині городище Чуфут-Кале) < *Κύρ[ια] χώρ[α] або *Κύρ[ιον] χωρ[ίον], див. χώρ[α] (див. також тюрк. qır, qırıq, qırq, дєвр. hor, hōr, qīr).

κώμη дг село, нг селище – античне пос. ’Αχίλλειος κώμη (локалізується на косі Чушка в Керч. протоці).

Λ

λαγγάδι ~ λαγκάδι нг лісиста долина (в горах), λαγκάδα велика лісиста долина (в горах), велика лісиста ущелина – б. Ланґа біля с. Алсу (по ній тече р. Чорна).

λάκκα нг западина, лісовий яр, улоговина, лощина, λάκκος нг яма, рів, яр, дг яма, ставок, цистерна, басейн; погріб для зберігання вина, λαγών дг бік; пах; западина, ущелина – с. Лакі ~ Лака. Пор. çuqur.

λακκούβα, див. λάκκα.

λάκκωμα нг велика яма; западина, заглибина (в землі) – ущ. Лакапа біля с. Ворон, пор. також λακκούβα.

λαμπάς, -αδος дг, λαμπάδα нг смолоскип, кт lampat маяк – античне пос. Λαμπάς (локалізується на місці Біюк-Ламбата), с. Біюк- та Кучук-Ламбат. Пор. φανάρι, φάρος.

λάπαθο[ν] ~ λάπατο[ν] нг щавель > т lábada тс, λάπατα нг лобода, пор. кт, н alabota тс – г. Лапата, ур. Лапата біля с. Узеньбаш і Маркур, гірський прохід Лапота-Богаз ~ Лопата-Богаз, пор. також дг λοπάς, -άδος миска, блюдо.

λάσπη нг грязь, твань, болото, мул – с. Ласпі. Пор. βόρβορος, bataq.

λεκάνη нг таз, миска < кт legen, т leğen великий таз, п îgL lägän мідний таз, цебер, а Î aqL laqān діжа – ур. Лаконі, г. Лакана ~ Лекана біля с. Туак, яр Лакен на м. Ай-Тодор, г. Ляконессі-Бурун, вулиця Лаконеїз (див. -εις) та дж. Лаконез-Чешме в с. Ай-Серез, ур. Лаканес-Дересі в Гаспрі та Ореанді. Пор. πινάκα‚ σκάφη, keres, legen‚ lenger‚ qazan‚ tekne.

λεπρός, -ή, -ό [-ά, -όν] нг, дг прокажений – г. Лепру біля с. Туак. Пор. qotur.

λευκός, -ή, -ό[ν] нг, дг білий, світлий; λεύκα ~ λεύκη нг срібляста тополя, λεύκων нг місце, засаджене сріблястою тополею – яр Левка в с. Буюк-Озенбаш, пор. оронім Λευκά ’όρη на Кріті. Пор. aq‚ selbi‚ sügüt.

ληνός дг чан, кадіб, корито, точило, в якому вичавлюють виноград – ур. Лінея в Гурзуфі. Пор. ’όρον, trapon.

назад::дальше

на верх страницы::Лексика топонимов Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования