|
В. А.
Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ -
Київ – 2003
Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и
этнолингвистические условия формирования топонимии
Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия
топонимов
01::::21::22
ск. Давліца – пор.
нг δαβούλι барабан, ντα(β)ούλι маленький
барабан, кт davul великий барабан, дж.
Явліцанин-Чокраги, ур. Кіліца біля с. Лімена,
дж. Каліца-Чешме біля Гурзуфа – пор. нг εκκλησία
церква, κελλί[ον] келія, καλιά курінь, халабуда,
ур. Skaliça біля с. Буюк-Узенбаш – пор. нг σκάλα
сходи, σκαλί східець, сходина, ур., г. Прітвіца,
р. Путаміца, ур. Путаміца-Чешме в с. Деґерменкой
та Ламбат – нг ποτάμι, ποταμός ріка, річка,
гірський відріг Ставріца – нг σταυρός хрест;
ур., г. Такоца – пор. нг τάκος дерев`яна
підпора, пор. ойк. Іракліца, Καρδίτσα, Κόνιτσα
(Коніца), Халандріца, Яніца в Греції;
с. Алýпка – нг
’αλούπι, ’αλώπηξ, -πεκος лисиця, Аýтка – пор. кт
avut корито і назви водоймищ Аджи-Аут та
Татли-Аут, Варнýтка, Вісетка, Кýчка – пор. нг
κουτσός кульгавий, кривий, Міхалятка ~ Мухалятка
(див. також т muhallet), Мішатка ~ Мшáтка ~
Пшатка, Савáтка – пор. нг Σάββατο[ν] субота,
σαββατικός суботній, ур. Алака – нг - αυλάκι[ον]
борозна, канава, рів, (зрошувальний) канал,
αυλακιά борозна, ручай, Аврека в с. Улу-Узень –
нг ’άβρεκτος сухий, Канака біля с. Кучук-Узень,
Камака біля с. Субаш, Керанутка-Чаїр біля с.
Коккоз, Мачутка-Дере біля с. Форос, Ностка біля
с. Шума, Окурка біля с. Фоті-Сала;
с. Кекенéїз ~
Кікінеїз ~ Кіркенеїз – пор. нг κόκκινος
червоний, κοκκινιά червонозем, κίρκος круг,
кільце, Кóреїз ~ Кораїз ~ Кураїс ~ Хураїс – нг
χώρα місцевість; місто, χωρίο[ν] село, Лімнеїз ~
Лемнеїз, Олеїз – нг ’ελιά ~ ’ελαίη маслина,
Сімéїз – нг σήμα знак, σημείον знак, сиґнал, ур.
Ізмеїс, С(і)камеїз – пор. нг σκάμμα рів, яма,
канава, гал. Лаканес біля с. Ай-Серез, р.
Мастреїз, б. Местреїз (притока Бали), дж. Лясміс
біля с. Дерменкой – пор. нг (‘η)λιάσιμο ~
(‘η)λίασμα сушіння на сонці, ур. Палеміларес
“Старі млини” біля Верхньої Ореанди, руч. Сіаміс
(Шушкулар-Узень), яр Ханевіз-Дере в Байдарській
дол. – пор. нг καννάβι ~ κάνναβις коноплі,
вулиця Лаканеїз в с. Ай-Серез; безумовно, в
румейських топонімах на –еїз представлена
топонімічна множина.
До непрозорих
румейських топонімів Криму можна віднести такі:
р. Авýнда, Андуз,
Апалах, ур. Аргода, г. Абдута біля с. Коуш,
Аленґа на Демерджі, р. Апалах – пор. нг
’αμπέλι[ον] виноградник, с., р. Арпат, с. Арпач;
с. Бáга та ур.
Ескібага в Байдарській дол. – пор. монг. baga
малий, невеликий, нг πάγα платня, утримання,
πάγος лід; холод, мороз, р. Бергубá (притока
Чонґраву), Безелí-Даврú на схід від Судака, г.
Бечку;
р. Вака, с. Варнýтка
– пор. нг ’ορνιά ~ ’ορνιός дика смоква, Вóрон –
пор. нг ’όριο[ν] границя, ’ορεινός гірський,
φόρον базар, т ören руїни (будівлі, селища);
пасовище;
с. Гýрзуф ~ Урзуф
(фортеця Гурзувітів у Прокопія Кесарійського) –
пор. дг ουρεσιβώτης той, що знаходить собі
прожиток в горах, ουρεσιφοίτης той, що відвідує
гори, оз. Горза-Ґоль, хр. Горпано-Сталоні біля
Ялти – пор. нг ’ορφανός сирота, στάλος місце
полуденного відпочинку стада, загін для худоби,
місце, захищене від сонця (вітру тощо);
с. Зáмрук, г.
Зінґаді – пор. нг συγγενάδι родич, узв.
Зибук-Тепе;
р. Індол ~ Андол,
дж. Іспарі на схилі г. Яман-Таш, яр Інарес у
верхів`ї б. Ай-Ван, б. Іскара біля
Карасу-Базара, три балки Іскарон, що складають
верхів`я Фінаросу – пор. нг (η)σκιερός
затінений, тінистий, прохолодний, σκάρος нічне
(випасання), ур. Інерес ус. Коз, Іріта в Алушті,
г. Іріта-Кая в басейні Чорної, с. Іріта (два
ойк.) – пор. нг ’ερυθρός червоний, Ітак;
ск. Калфрах-Каяси
біля Гурзуфа – пор. нг ράχη гірський хребет,
косогір, узв. Камáтра з християнським цвинтарем
на схилі (священне місце у татар) біля с.
Капсіхор – пор. нг καματερός робочий (про
худобу), καματερό робочий віл; шовковик; сосна
смолиста, г. Камбопло ~ Комвопло ~ Кабоплу-Кая -
пор. нг κουμπές склепіння, купол, κάμπος поле,
рівнина та демінутивний суфікс -πουλ(λ)ο,
Кемперія в Сімеїзі, Кінкелія в Гаспрі,
Кута(Куті) - Петра – нг πέτρα камінь,
Кута(Куті)-Сурамларе біля с. Кучук-Ламбат,
Куфіста біля с. Біюк-Ламбат, Кютюр-Хаул – т
kütür – імітація хрускоту, с. Камузлус (в ньому
мешкали вірмени), Кóккулуз, ур. Кокулуз біля с.
Богатир – пор. нг κόκκαλο кістка, χόχλος
джерело, Кохарі в с. Шума – пор. нг κοκκάρι
цибуля-сіянка, Кукуней, Куркулет;
ур. Лахастері,
Лебана біля с. Маркур, ск. Лопань-Кая, біля неї
дж. Сунґу-Су, ур. Лекабсіріна ~ Лікопсіріна в
тому ж селі – пор. нг λύκος вовк, ψείρα воша,
тля, яр Ліфтікар в Кутлацькій дол., канава
Догдалар, дж. Лявлюча над с. Біюк-Ламбат;
г. Мегабі, яйла
Могабі – нг μέγας великий, численний, Монзін,
Мулга, г., б., дж. Матай, б. Матай-Кучук в
басейні Зуї, дж. Магана – пор. нг μαγγάνα
посудина для вина, ур. Малакопса – пор. нг
μαλακός м`який, όψη погляд; зовнішній вигляд,
форма (речі); сторона, μήλο[ν] яблуко, Мейсіс на
Яйлі, м. Манґанар-Бурун, р. Мачин (назва Качі
вище її притоки Пісари), ур. Маравелі в Лівадії
– пор. нг μέρος частина (цілого), край,
місцевість, αυλή двір, Махроні(й) в с.
Біюк-Ламбат, ліс Міріді біля с. Уппа – пор. нг
σμυρίδι наждак, гал. Мухалас біля с. Ворон, с.
Мургуду (Верхня Ореанда);
р. Наукат, с.
Науката-Багча – пор. ойк. Янґі- та Ескі-Наукат у
Фергані;
с. Ореанда – пор. нг
’όρος гора, ’ορεινός гористий, античне місто
Oroanda, -orum на східному кордоні Пісідії;
г. Пефлас,
Пскі-Баїр, ур. Палямна ~ Полімна в с. Лімена,
Панґрополі в Партеніті, дж. Парду в с. Кизилташ,
яр Пандюк, ліс Пітаміс біля с. Деґерменкой,
Пталмас біля Гурзуфа, р. Плачанин-Дересі, канава
Пурдала – пор. нг πορδαλάς пердун, с. Парпач ~
Порпач, Полтарач – пор. прізвище Полторацький,
Пранча, Пранша-Сеткін;
яр Рогуз-Дере,
Рускофулей на захід від Нікітського мису, г.
Рускофлея, руїни Рускофіль-Кале ~ Ускруфіль-Кале
на Нікітському мисі, де є наскрізна печера
Хале-Хоба – пор. нг ρούσικος руський;
паг. Саламанґо в с.
Ай-Серез, г. Сорі над с. Арпат, Сосман на Керч.
п-ві – пор. кт şişman товстий, огрядний,
Спірада, Спруцкос біля с. Лакі, Сухул, ліс
Сапана біля с. Дерекой, Спірія-Кая біля с. Шума,
Стура біля с. Кучук-Узенбаш, канава Сапуча, яр
Сата біля с. Біюк-Ламбат, дж. Сеперметі біля
Путаміци, с. Сабеке, Сакат, Салтаба, Сáхтік,
Саяні, Сеткін;
р. Таката біля
Партеніта, Теміар (притока Дерекою), с. Ташке,
г. Текбе, болото Тюрек;
с. У(п)пу, г.
Ур`янда-Кая (Ісар-Кая) біля Ореанди – пор. нг
’όρος гора, кт, т uryan ~ üryan оголений, голий;
столове узв. Фасга,
р. Фескур, дж. Фінікінта, яр Фісхур біля Ялти –
крум. xόra село, пор. також нг ψυχρός холодний,
Fitek dere біля с. Буюк-Озенбаш – пор. нг
φυτικός рослинний, Фумянин-Дере, місцина Флавус
у Байдарській дол.;
р. Хіста в Гурзуфі;
ск. Чомачай на
Демерджі;
с. Шабурла біля
Ласпі (на старих картах), Шéлен – пор. нг χίλια
~ χίλιοι тисяча, крум. şił’a тс, Шýлі ~ Шулю,
ліс Шюрмені.
В румейській
топонімії можна виділити ряд ойконімів на –тка:
Аутка, Варнýтка, Мухалятка, Мішáтка ~ Мшатка ~
Пшатка – пор. нг μύχιος внутрішній, глибокий,
μυχός затока, яка глибоко врізається в сушу,
μέσος середній, Савáтка. Румейська топонімія
не виходить за межі гірської частини Кримського
півострова. Притаманна їй етимологічна
непрозорість, наявність тюркських кальок з
румейських топонімів та гібрідних
румейсько-тюркських топонімів вказують на те, що
румейська топонімія втратила системний характер,
її окремі елементи перейшли на субстратний
рівень у тюркській топонімії.
01::::21::22 |
