Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов
01::::21::22

ск. Давліца – пор. нг δαβούλι барабан, ντα(β)ούλι маленький барабан, кт davul великий барабан, дж. Явліцанин-Чокраги, ур. Кіліца біля с. Лімена, дж. Каліца-Чешме біля Гурзуфа – пор. нг εκκλησία церква, κελλί[ον] келія, καλιά курінь, халабуда, ур. Skaliça біля с. Буюк-Узенбаш – пор. нг σκάλα сходи, σκαλί східець, сходина, ур., г. Прітвіца,
р. Путаміца, ур. Путаміца-Чешме в с. Деґерменкой та Ламбат – нг ποτάμι, ποταμός ріка, річка, гірський відріг Ставріца – нг σταυρός хрест; ур., г. Такоца – пор. нг τάκος дерев`яна підпора, пор. ойк. Іракліца, Καρδίτσα, Κόνιτσα (Коніца), Халандріца, Яніца в Греції;

с. Алýпка – нг ’αλούπι, ’αλώπηξ, -πεκος лисиця, Аýтка – пор. кт avut корито і назви водоймищ Аджи-Аут та Татли-Аут, Варнýтка, Вісетка, Кýчка – пор. нг κουτσός кульгавий, кривий, Міхалятка ~ Мухалятка (див. також т muhallet), Мішатка ~ Мшáтка ~ Пшатка, Савáтка – пор. нг Σάββατο[ν] субота, σαββατικός суботній, ур. Алака – нг - αυλάκι[ον]
борозна, канава, рів, (зрошувальний) канал, αυλακιά борозна, ручай, Аврека в с. Улу-Узень – нг ’άβρεκτος сухий, Канака біля с. Кучук-Узень, Камака біля с. Субаш, Керанутка-Чаїр біля с. Коккоз, Мачутка-Дере біля с. Форос, Ностка біля с. Шума, Окурка біля с. Фоті-Сала;

с. Кекенéїз ~ Кікінеїз ~ Кіркенеїз – пор. нг κόκκινος червоний, κοκκινιά червонозем, κίρκος круг, кільце, Кóреїз ~ Кораїз ~ Кураїс ~ Хураїс – нг χώρα місцевість; місто, χωρίο[ν] село, Лімнеїз ~ Лемнеїз, Олеїз – нг ’ελιά ~ ’ελαίη маслина, Сімéїз – нг σήμα знак, σημείον знак, сиґнал, ур. Ізмеїс, С(і)камеїз – пор. нг σκάμμα рів, яма, канава, гал. Лаканес біля с. Ай-Серез, р. Мастреїз, б. Местреїз (притока Бали), дж. Лясміс біля с. Дерменкой – пор. нг (‘η)λιάσιμο ~ (‘η)λίασμα сушіння на сонці, ур. Палеміларес “Старі млини” біля Верхньої Ореанди, руч. Сіаміс (Шушкулар-Узень), яр Ханевіз-Дере в Байдарській дол. – пор. нг καννάβι ~ κάνναβις коноплі, вулиця Лаканеїз в с. Ай-Серез; безумовно, в румейських топонімах на –еїз представлена топонімічна множина.

До непрозорих румейських топонімів Криму можна віднести такі:

р. Авýнда, Андуз, Апалах, ур. Аргода, г. Абдута біля с. Коуш, Аленґа на Демерджі, р. Апалах – пор. нг ’αμπέλι[ον] виноградник, с., р. Арпат, с. Арпач;

с. Бáга та ур. Ескібага в Байдарській дол. – пор. монг. baga малий, невеликий, нг πάγα платня, утримання, πάγος лід; холод, мороз, р. Бергубá (притока Чонґраву), Безелí-Даврú на схід від Судака, г. Бечку;

р. Вака, с. Варнýтка – пор. нг ’ορνιά ~ ’ορνιός дика смоква, Вóрон – пор. нг ’όριο[ν] границя, ’ορεινός гірський, φόρον базар, т ören руїни (будівлі, селища); пасовище;

с. Гýрзуф ~ Урзуф (фортеця Гурзувітів у Прокопія Кесарійського) – пор. дг ουρεσιβώτης той, що знаходить собі прожиток в горах, ουρεσιφοίτης той, що відвідує гори, оз. Горза-Ґоль, хр. Горпано-Сталоні біля Ялти – пор. нг ’ορφανός сирота, στάλος місце полуденного відпочинку стада, загін для худоби, місце, захищене від сонця (вітру тощо);

с. Зáмрук, г. Зінґаді – пор. нг συγγενάδι родич, узв. Зибук-Тепе;

р. Індол ~ Андол, дж. Іспарі на схилі г. Яман-Таш, яр Інарес у верхів`ї б. Ай-Ван, б. Іскара біля Карасу-Базара, три балки Іскарон, що складають верхів`я Фінаросу – пор. нг (η)σκιερός затінений, тінистий, прохолодний, σκάρος нічне (випасання), ур. Інерес ус. Коз, Іріта в Алушті, г. Іріта-Кая в басейні Чорної, с. Іріта (два ойк.) – пор. нг ’ερυθρός  червоний, Ітак;

ск. Калфрах-Каяси біля Гурзуфа – пор. нг ράχη гірський хребет, косогір, узв. Камáтра з християнським цвинтарем на схилі (священне місце у татар) біля с. Капсіхор – пор. нг καματερός робочий (про худобу), καματερό робочий віл; шовковик; сосна смолиста, г. Камбопло ~ Комвопло ~ Кабоплу-Кая - пор. нг κουμπές склепіння, купол, κάμπος поле, рівнина та демінутивний суфікс -πουλ(λ)ο, Кемперія в Сімеїзі, Кінкелія в Гаспрі, Кута(Куті) - Петра – нг πέτρα камінь, Кута(Куті)-Сурамларе біля с. Кучук-Ламбат, Куфіста біля с. Біюк-Ламбат, Кютюр-Хаул – т kütür – імітація хрускоту, с. Камузлус (в ньому мешкали вірмени), Кóккулуз, ур. Кокулуз біля с. Богатир – пор. нг κόκκαλο кістка, χόχλος джерело, Кохарі в с. Шума – пор. нг κοκκάρι цибуля-сіянка, Кукуней, Куркулет;

ур. Лахастері, Лебана біля с. Маркур, ск. Лопань-Кая, біля неї дж. Сунґу-Су, ур. Лекабсіріна ~ Лікопсіріна в тому ж селі – пор. нг λύκος вовк, ψείρα воша, тля, яр Ліфтікар в Кутлацькій дол., канава Догдалар, дж. Лявлюча над с. Біюк-Ламбат;

г. Мегабі, яйла Могабі – нг μέγας великий, численний, Монзін, Мулга, г., б., дж. Матай, б. Матай-Кучук в басейні Зуї, дж. Магана – пор. нг μαγγάνα посудина для вина, ур. Малакопса – пор. нг μαλακός м`який, όψη погляд; зовнішній вигляд, форма (речі); сторона, μήλο[ν] яблуко, Мейсіс на Яйлі, м. Манґанар-Бурун, р. Мачин (назва Качі вище її притоки Пісари), ур. Маравелі в Лівадії – пор. нг μέρος частина (цілого), край, місцевість, αυλή двір, Махроні(й) в с. Біюк-Ламбат, ліс Міріді біля с. Уппа – пор. нг σμυρίδι наждак, гал. Мухалас біля с. Ворон, с. Мургуду (Верхня Ореанда);

р. Наукат, с. Науката-Багча – пор. ойк. Янґі- та Ескі-Наукат у Фергані;

с. Ореанда – пор. нг ’όρος гора, ’ορεινός гористий, античне місто Oroanda, -orum на східному кордоні Пісідії;

г. Пефлас, Пскі-Баїр, ур. Палямна ~ Полімна в с. Лімена, Панґрополі в Партеніті, дж. Парду в с. Кизилташ, яр Пандюк, ліс Пітаміс біля с. Деґерменкой, Пталмас біля Гурзуфа, р. Плачанин-Дересі, канава Пурдала – пор. нг πορδαλάς пердун, с. Парпач ~ Порпач, Полтарач – пор. прізвище Полторацький, Пранча, Пранша-Сеткін;

яр Рогуз-Дере, Рускофулей на захід від Нікітського мису, г. Рускофлея, руїни Рускофіль-Кале ~ Ускруфіль-Кале на Нікітському мисі, де є наскрізна печера Хале-Хоба – пор. нг ρούσικος руський;

паг. Саламанґо в с. Ай-Серез, г. Сорі над с. Арпат, Сосман на Керч. п-ві – пор. кт şişman товстий, огрядний, Спірада, Спруцкос біля с. Лакі, Сухул, ліс Сапана біля с. Дерекой, Спірія-Кая біля с. Шума, Стура біля с. Кучук-Узенбаш, канава Сапуча, яр Сата біля с. Біюк-Ламбат, дж. Сеперметі біля Путаміци, с. Сабеке, Сакат, Салтаба, Сáхтік, Саяні, Сеткін;

р. Таката біля Партеніта, Теміар (притока Дерекою), с. Ташке, г. Текбе, болото Тюрек;

с. У(п)пу, г. Ур`янда-Кая (Ісар-Кая) біля Ореанди – пор. нг ’όρος гора, кт, т uryan ~ üryan оголений, голий;

столове узв. Фасга, р. Фескур, дж. Фінікінта, яр Фісхур біля Ялти – крум. xόra село, пор. також нг ψυχρός холодний, Fitek dere біля с. Буюк-Озенбаш – пор. нг φυτικός рослинний, Фумянин-Дере, місцина Флавус у Байдарській дол.;

р. Хіста в Гурзуфі;

ск. Чомачай на Демерджі;

с. Шабурла біля Ласпі (на старих картах), Шéлен – пор. нг χίλια ~ χίλιοι тисяча, крум. şił’a тс, Шýлі ~ Шулю, ліс Шюрмені.

В румейській топонімії можна виділити ряд ойконімів на –тка: Аутка, Варнýтка, Мухалятка, Мішáтка ~ Мшатка ~ Пшатка – пор. нг μύχιος внутрішній, глибокий, μυχός затока, яка глибоко врізається в сушу, μέσος середній, Савáтка. Румейська топонімія не виходить за межі гірської частини Кримського півострова. Притаманна їй етимологічна непрозорість, наявність тюркських кальок з румейських топонімів та гібрідних румейсько-тюркських топонімів вказують на те, що румейська топонімія втратила системний характер, її окремі елементи перейшли на субстратний рівень у тюркській топонімії.

01::::21::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования