Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов
01::::20::21::22

... шахта Паско-Саван-Харлих – пор. нг πάσχα пасха (свято), пасхальне ягня, г. Пендікюль, г., яр Пендіхор, узв. Пендехорин-Сирт – нг πέντε п`ять, κούλ(ι)α сторожова башта; сільський дім, пор. численні П`ятихатки в Україні, χώρος місце, с. Топрак-Пілен, ур. Какапіле – нг πύλη ворота; вузький прохід, що веде з однієї місцевості в іншу, пор. також нг πήλινος глиняний (кт topraq земля, земляний), Пінака в Ай-Серезі – нг πινάκα велика дерев`яна або глиняна миска, р. Пісара ~ Псара – ψάρι риба, крум. psar тс, м. Плака, г. Пляка, Пілякі, Плакі-Кая, Урупілякі біля Верхньої Ореанди (нг όρος гора), б. Плака-Дере, р. Плака-Узень, ур. Плакія в с. Коккоз, Пілякія в с. Ускют, стежка Пелакіá-Сокак, що веде на Яйлу – нг πλάκα кам`яна плита, πλακέ плоский, кт p(i)lâki тс, пор.: м. Плака на о-вах Лемнос і Кріт, ур. Полаклесія в Лівадії – пор. нг πολύς численний; великий, εκκλησία церква, пор. ойк. Πολύκαστρον в Греції, г. Построфіль ~ Петрофіль – пор. нг παστρόφυλλον чистотіл, ластовине зілля, Псілерахі біля Балаклави, ск. Пселе-Кая – нг ψηλός високий, ψιλός дрібний, тонкий; голий, лисий, не вкритий рослинністю, бухта Провáто – нг πρόβατο[ν] вівця, баран, дж. Пугаца(нин)-Чокрак, Біюк-Пугаца, канава Пугача – нг πηγάδι колодязь, πηγάδα великий колодязь, πήγη джерело, крум. piğáð тс;

г. Рока – пор. нг ρόκα прядка, Рускофлея, яр Рускофулей на захід від Нікітського мису, ур. Рускофіль-Кале – нг φωλεά ~ φωλιά гніздо, лігво, барліг, нора;

ур. Саніза і Сахія в с. Ай-Серез – пор. нг σανίδα дошка і σ(υ)κιά смоковниця, σκιά тінь, тінисте місце, σακ(κ)ιά мішок (мірка), ур. Сікамеїз ~ Скамеїс біля Алупки, Сікамея ~ Скамея в с. Куру-Узень – нг συκαμενέα ~ συκαμινέα ~ συκαμ(ι)νία ~ σκαμ(ν)ιά шовковиця, кол. Сіміонун-Кую-Су – пор. нг σήμα ~ σημεία ~ σημείο[ν] знак, ім`я Συμεών, г. Скала на шляху з Ускюта в Карасубазар, с. Скéля ~ Íскеля, з якого йде шлях через гірський прохід Шайтан-Мердвен “Чортові сходи” на Південний берег – нг σκάλα сходи, східці, пор. ойк. Скала в Греції, р. Стаміс (притока Дерекою) – пор. нг στόμιο[ν] горло, Сунар-Путам біля Гурзуфа, г. Сінар та Біюк-Сінор в Байдарській дол., камінь Синир-Таш біля с. Барин, ур. Сінур, перевал Сінор, ліс Синир – нг σύνορο[ν] границя, кт sıñır, т sınır тс, с. Сабла – пор. нг σαπίλα гниль, Спат – нг σπήτι ~ σπίτι дім, пор. місто Σπάτα в Греції, Ставло-Хора (Stavluxar) – нг σταύλος стійло, крум. xóra село, г. Сотра на Карабі-Яйлі, Сотіра ~ Сютюра, Сютюр-Кая біля с. Біюк-Узеньбаш, ур. Сотера ~ Сотіра біля с. Куру-Узень – нг σωτήρ ~ σωτήρας спаситель, σώτηρια спасителька, г. Спілія біля Балаклави – нг σπηλιά печера, Ставро, Ставрі-Кая, гірський відріг Ставріца, ур. Ставро біля с. Лімена, İstavra біля с. Буюк-Озенбаш, р. Ставріс біля с. Кучюк-Кой, стежка Ставрея-Богаз ~ Вастрея-Богаз, що веде з Аутки на Яйлу, м. Ставрунин-Баїр – нг σταυρός хрест, пор. ойк. Ставрос в Греції, г. Стактарі – нг στάκτη ~ στάχτη зола, попіл, σταχτερός, жін. -ή попільний; сірий, с. Стіля ~ Істіля, гірський прохід Стіля-Богаз, яр Стіла, впадає в Сартану – нг στήλη стовп; колона, пор. ойк. Стіліс в Греції, г., ур. Ступа ~ Ступі біля с. Шелен – нг στουπί клоччя;

ур. Такоца біля с. Біюк-Ламбат – пор. нг τό, мн. τά – означений артикль сер. роду, κότσι бабка (у тварин) і прізвище Коци, Каци у маріупольських греків, дж. Тікдром – нг δρόμος шлях, дорога, вулиця, пор.: г. Καλλίδρομον в Греції, великий скельний мис Трапіс, від якого йдуть ущелини Йохаган-Су та Куру-Узень (Великий Каньйон) – нг τραπέζι стіл;

р. `Устул-Сар (притока Канаки) – пор. нг σταύλος конюшня, σάρα руїни;

м. Фанар – нг φανάρι ліхтар, схил Фаса гори Кастель – нг φάσα стрічка, шахта Фасса на Карабі-Яйлі – нг φάσσα дикий голуб, ур. Feli біля с. Буюк-Озенбаш – нг φελ(λ)ί шматок, кусок, кусень, яр Філарет у Нікітському саду – ім`я Φιλάρετος “Добродійний”, Фісхур біля Ялти, р. Фескур – пор. нг φυχρός холодний, ущ. Філегус і в ній руч. Пелагос під Манґупом з півдня – пор. нг πλαγίως схил (гори), косогір, πλάγιος боковий, косий, похилий, φύλακας сторож, вартівник, р. Фінарó, Фінарос-Су, ур. Фінарос біля с. Бадрак, Фінорін ~ Фіноріс в Гаспрі – нг πιναρός брудний, м. Філя-Бурун – пор. нг φλιά поріг, βίγλα сторожовий піст, ур. Фітісі ~ Фітосі в с. Біюк-Ламбат – нг πίτυς пінія, італійська сосна, пор. також нг φιδήσιος ~ φιδίσιος зміїний; змієподібний, Фондія біля Ялти та Гаспри – нг πόντιος, жін. –α морський, с. Фóрос і гірський прохід Фороз-Богаз – пор. нг πόρος гірський прохід, βορός ворота, двір, загін (для худоби), φόρος податок, мито; базар, с. Форфора – пор. нг βόρβορος грязь, мул, болото, трясовина, Фуна, потім Демерджі – нг βουνός гора, пагорб, узвишшя, βουνό[ν] гора, гориста місцевість, пор.: г. Мавровуні, Παλαιοβούνα ~ Παλιοβούνι (Έλικών) в Греції, ур. Фулея, Фуллі, печ. Фул ~ Фулун-Хоба біля с. Туак, Фуліз-Богаз – нг φωλεά ~ φωλιά ~ φωλεός нора, лігво, лігвище, кубло (дольмени, що знаходяться біля Форфори та Аутки, називаються караконджоло-фулес);

гірський прохід Чіґенітра-Богаз на Карабі-Яйлі – нг τσικνίδα ~ τσουκνίδα кропива, ск. Чірка-Каяси з укріпленням, стіни якого утворюють кільце – нг τσέρκι обруч, óбід;

с. Шулдан, монастирище Шулдан-Коба – нг χελιδόνι ластівка, крум. şułdón тс, с. Шýма – пор. нг χύμα схил, спуск, Шýрі ~ Шурю, ск. Шурі-Кая, г. Шуврі – пор. нг χυρό[ν] фортеця, неприступне місце;

місто Ялта (Яліта в середньовіччі, нг Γιάλτα) – пор. нг γιαλό[ς] морський берег, узбережжя, надмор`я, мілина, море, дг γύαλον западина, печера, долина (суфікс –ίτ- утворює від географічних імен назву жителів).

В тюркських формах румейських топонімів представлені протетичні голосні i- та u-: дж. Істефан, Іспарі, б. Іскарон – пор. нг σκούρος темний, с. Íскеля ~ Скеля - нг σκάλα сходи, Іскют ~ Ускют (Scutti у ґенуезців), Істіля ~ Стіля – нг στήλη стовп, колона, стела (в селі могла існувати церква, присвячена св. Симеону Стовпнику, нг στηλίτης стовпник), Уркуста ~ Рюкуста, ур. Ускрофіль-Кале ~ Рускофулей – пор. нг σκούρος темний, φωλεά гніздо, нора, лігво, барліг.

Румейським топонімам притаманні закінчення -ея, -ія, -ья (пор. нг -εά, -ιά; закінчення -ια мають грецькі іменники в однині і в множині), -ца, -іца (пор. новогрецькі демінутивні суфікси -ίτσα жін., -ίτσι сер.: γούβα заглибина, яма, γουβίτσα ямка, лунка), -ка (пор. новогрецькі демінутивні суфікси -άκας чол., -άκα жін., -άκι сер.) та -еїз (пор. закінчення -εις деяких іменників у грецькій мові):

ур. Авлакія, Аланія, Алунья ~ Алунія, Алунья (Даутлар), Олонія в с. Кікінеїз – нг ‘αλώνι[ον] тік, гумно; клапоть (землі), Алупія ~ Улупія – пор. нг ’αλουπού лисиця, Буфілья-Дере біля Ялти – пор. нг μπούφος пугач, Гоцулея, Кемперія, Сахія, Чекарія в Ай-Серезі – пор. нг τσεκούρι сокира і назву караїмського цвинтаря Балта-Тіймез “Незаймане для сокири” біля Чуфут-Кале; телепень, Вравелея – пор. нг βερβέλι ~ βερβελιά овечий, козячий послід, βουρουλιά низький чагарник; овечий, козячий послід, дж. Кінія – нг κυνήγι[ον] місце, підхоже для полювання, місцевість, багата на дичину, Купрія-Чокрак – пор. нг κηπάρι[ον] садок, κοπριά гній, Куронья-Чокрак – нг κρουνιά джерело, кт çoqraq тс, Кусофля-Чокрак, Парілья – пор. нг παραλία морський берег, παράλιος приморський, Уксея, Оксія-Чокрак – нг οξυά ~ οξύα бук, яр Валванья-Дере, Мілья (Махман-Дере) – нг μύλος млин, Калбур`я-Дере біля Судака, Нотоклея біля с. Барин – пор. нг νότος південь; південний вітер, νώτα ~ νώτο[ν] спина, хребет, г. Біліклія, Кінкелія, Кіпрія ~ Кібрія – нг κηπάρι садок, ск. Купея, Кíпія – пор. нг κήπος сад, гірський масив Кокія, високий морський берег Кутілья, м. Лая ~ Лавія біля Балаклави, вакуфна ділянка Лікопія при с. Корбеклі – пор. нг λύκος вовк, ’οπή діра, отвір, гірський прохід Вацінея-Богаз ~ Вашнея-Богаз – нг βάτσινα ожина, Устрея-Богаз – нг ’όστρια південний вітер, ’όστρεο[ν] мушля, устриця, Ставрея-Богаз ~ Вастрея-Богаз – нг σταυρός хрест, р., ущ. Ная біля с. Біюк-Узенбаш – пор. нг ναός храм, церква, ліс Аранія біля с. Ускют, гал. Арандія на Карабі-Яйлі, канава Арманія, с. Аланія, Арманея, Календія ~ Календе ~ Калéндо, Мускóм`я, ур. Тріунья ~ Трівунья ~ Трігонья біля с. Кікінеїз – пор. нг τριγώνο[ν] трикутник; сюди слід також залучити наведені Е.Озенбашли назви урочищ в окрузі села Буюк-Озенбаш: Bastelâ – пор. нг παστίλλα корж, Gilseya – нг ’εκκλησία церква, Kipiya – нг κήπος сад, Kupanya – пор. нг κόπανος палиця, κοπανιά удар палицею, κουμπάνια харчі, Lâvlenya, Mandirya – нг μάντρα ~ μαντρί загін для худоби, Naya – нг ναός храм, церква, Piçenya – кт piçen сіно, Ziğadiya, - та в окрузі села Ускют: Kutilya, Muserya, Stamaliya – пор. нг στόμα рот, отвір, вхід, гирло, στόμιο[ν] отвір, жерло [Озенбашлы 1997. C. 56 - 57];

01::::20::21::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования