Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов
01::::18::19::20::::22

Зіставивши сучасні турецькі топоніми з їхніми дотюркськими прототипами, можна визначити основні закономірності заміни нетюркських звуків і звукосполучень тюркськими в субстратних топонімах. Знання цих закономірностей можна використовувати в спробах визначити етимони субстратної кримськотатарської топонімії.

Характерними, але не реґулярними, фонетичними змінами, котрі відбулися в тюркизованих малоазійських топонімах, можна вважати: 1) перехід глухих κ, π і τ у дзвінкі g, b і d; 2) перехід γ в k; 3) збереження χ (> т h) або перехід у k; 4) перехід β- та -υ- у f; 5) перехід α в e; 6) перехід ο та ω в u; 7) поява протетичних ı-, i- або e- в назвах, котрі починаються на Στ-, Σβ-, Σμ і Πτ-; 8) поява протези в назвах, котрі починаються на Ρ- або Λ- : ‘Ρωσσος > Arsuz, τά Λάγεινα > Ilgın, Λοπάδιν >Ulupad; 9) епентеза голосної (a, e, ı, i, u) між приголосними γρ, κρ, πρ і τρ; 10) суміжні й віддалені метатези: ’Ανάζαρβα > Anavarza, ’Άρμαλλα > Moralı, Γραίτα > Arğıt; 11) скорочення слова: Κωνσταντινούπολη > İstanbul (утрата Κων- і гаплологія складів –σταν-τινου-).

Складовим елементом субстратного топоніма може бути означений член або прийменник: τά Λούμα > Dalama, τά Μύρα > Dembre (τά – мн. означеного члена середнього роду τό), είς Νικαιαν > İznik, είς ’Αμινσός > Samsun, είς ’Ιψόν > Sipsin (είς – прийменник “в, на”).

Грецькі іменники третьої відміни в непрямих відмінках мають у своїй основі приголосні β, π, φ; γ, κ, χ; δ, τ, θ; ντ, відсутні в називному відмінку, на що слід зважати при етимологізації румейських топонімів Криму.

До прозорих та напівпрозорих румейських топонімів у кримській топонімії можна віднести такі:

р. Абаркá – нг ’απαρχή початок, Авората на схід від Алушти – пор. нг, дг ’αόρτος невидимий, непомітний, дг ’άβροτος безсмертний, божественний; безлюдний, ур. Авлакія біля с. Куру-Узень - αυλάκι[ον] борозна, ручай, Аврека в с. Улу-Узень – нг ’άβρεχ(τ)ος ~ ’άβροχος сухий, безводний, Акронарі, с. Калі-Акрі – нг ’άκρα ~ ’άκρη кінець, край, мис, віддалене місце, окраїна, ур. Аласма ~ Халасма біля Мухалятки – нг χάλασμα руїни, ур. Алунія, Аланія, Олонія, с. Аланія – нг ‘αλώνι[ον] тік, гумно, клаптик (землі), ‘αλωνιά кількість (жита, пшениці, вівса тощо) на один обмолот, ур. Алепо ~ Алепу, Алупія ~ Улупія, с. Алýпка, р. Алепхор ~ Алипкор (Суук-Су) – нг ’αλεπού ~ ’αλουπού лисиця, ур. Амболопія в с. Ай-Серез – нг ’αμπέλι[ον] виноградник, ’αμπελών великий виноградник, дж. Алексі, б. Алексу, ставок Алексі-Ґоль – ім`я ’Αλεξίος, г. Анастас-Кая (Деліклі-Бурун), Анастасин-Тепесі біля с. Лакі – нг ’ανάσταση воскресіння; пасха, ім`я ’Αναστασία, Аскеті біля Балаклави – нг ’ασκητής аскет, самітник, Аспорт, вершина хр. Хир-Алан – нг ’άσπαρτος незасіяний (про поле), м. Арбак біля Партеніта – пор. нг ‘αρπάγη крюк, багор, гарпун, острога, с. Авли – нг αυλή двір, середньовічний порт Авліта, локалізується в гирлі б. Кілен у Севастопольській бухті – пор. нг αυλών бухта, що глибоко врізається в берег; ущелина (суфікс –ίτ- утворює від географічних імен назву жителів), с. Алýшта (’Άλουστον φρούριον “Невмивана фортеця” у Прокопія Кесарійського), ур., с. Артéк – нг ’ορτύκι перепел; топоніми з компонентом Ай- (нг ‘άγιος святий, священний, ‘άγια свята, ‘άϊ- святий, пор. ‘άϊ-Γιάννης святий Іоанн).

бухта Барахта біля Карадагу – нг παράκτιος прибережний, береговий, ур. Барба біля с. Ускют – нг μπάρμπας дядя, пор. прізвище Барба в ускютських татар, яр Бати в с. Капсіхор, впадає в р. Шелен з заходу (кт batı захід), затока Батіліман – нг βαθύς глибокий;

паг. Ванґеліста на Айпетрінській яйлі – ευαγγελιστής благовісник, проповідник вчення Христа, пор. нг βαγγέλιο єванґеліє, яр Валванья-Дере – пор. нг βαβυλωνία вавілонське стовпотворіння, безладдя, дж. Врісі (кілька назв), Вересін-Чесмесі, Верес-Чокрак, Вересін-Чокрак, Вірсін-Чокрак, б. Вірсінь-Узень – нг βρύση джерело, фонтан;

с. Гаврил (два ойк.), гірський прохід Гавр(і)ель-Богаз – ім`я Γαβριήλ, с. Гáвро, канава Гаврамалі в Партеніті – нг γαύρος гордий, гордовитий, гордливий, величний (пор. ім`я Гаврасів-Таронітів, котрі володіли князівством Феодоро), с. Гáспра, г. Гаспра-Кая – нг ’άσπρος білий, ск. Гемата-Кая – нг α‘ίμος, -ατος кров, Грам(м)ата-Кая (Язил-Таш) – нг γράμμα, -τος письмовий знак, літера, напис, зображення, рисунок, ур. Гептаспітія (Єді-Ев “Сім домів”) – нг ‘επτά сім, σπήτι дім, пор. численні Семихатки в Україні, р. Гува, стр. Куви-Сувата в Алушті, кт suvat водопій – нг γούβα яма, рів, канава;

м. Дакакнáрі-Топрах (Топрак-Кая, Монастир-Бурун), східний край мису Ай-Тодор – нг δακακνάρι клешня, ур. Дафни – нг δάφνη лавр, т defne тс, яр, дж. Дирван, г. Дирван-Кефала – пор. нг δερβένι ущелина < т dervent ~ derbent гірський прохід, ущелина; фортеця (на гірському перевалі, на кордоні), сідловина Діпла між яйлою Бабуган і г. Чамни-Бурун – нг δίπλα складка, дж. Діпля біля Кипарисного, Дупля біля Феодосії – нг διπλός подвійний, двійчастий;

г. Еклезі(Екліз)-Бурун – нг ’εκκλησία церква, середньовічний церковний округ Елісс на Південному березі – пор. дг, нг ‘έλιξ, -ικος зигзаг, закрут, звивина, також: фортеця ’Ελισσός у фемі Далмація, Х ст., р. ’Ελισούς, -ούντος в Еліді, гори ‘Ελικών у Беотії, місто ‘Ελίκη в Ахаї та Фессалії;

г. Зіго-Ісар (Ісар-Тепе), кт isar укріплення – пор. нг ζεύγος пара, ζυγός парний, ζυγός ярмо; коромисло терезів, терези; гребінь гори, гірський хребет, пасмо (гір), г. Ζυγός у Фессалії (план розташованого на горі укріплення дає підставу пояснювати компонент Зіго - як “подвійний, парний”);

хр., печ. Іограф, ск. Єграф-Каяси – ім`я Ευγράφης, б. Іванес-Кош-Дересі – ім`я ’Ιωάννης, дж. Іспарі на схилі г. Яман-Таш – пор. нг ‘εσπέριος західний, ур. Іоргакі в с. Ай-Серез – пор. ім`я нг Γιώργης та демінутивний суфікс –άκι, два дж. Іордану в яру Тамардак-Дере басейну Каспани – гідр. ’Ιορδάνης, -ου в Палестині, с. Іскýт ~ Ускут ~ Ускют – пор. нг σκύτος шкіра (вичинена), σκουτί грубошерста тканина (для селянського одягу), мн. одяг з грубої тканини, σ(υ)κώτι печінка;

с., р. Калéнда ~ Календе ~ Календія, ур. Каландри ~ Келандри біля Мухалатки, г. Коленди-Баїр – нг κάλανδα ~ κάλαντα колядки, пісні, що виконуються напередодні Різдва і Нового року, κάλανδαι ~ καλένδαι календи, с. Кóкколуз – пор. нг κόκκαλο кістка, χόχλος джерело, середньовічний порт Каламіта (нині Інкерман), сади Калам біля с. Ай-Серез – пор. нг καλάμι ~ κάλαμος комиш, очерет, т kalamus очеретяні зарості (на морському узбережжі), ур. Калеакра біля Місхора та Магарача, Калеметра в Ай-Серезі., καλή жін., καλόν сер. красивий, прекрасний, καλλίων красивіший, кращий, κάλλιστος найкрасивіший, найкращий, καλλι- перша частина складних слів, означає красивий, καλό[ν] добро, благо, р. Канака – пор. нг κανάκι любимий (про людину чи тварину), Каневіз(Ханевіз)-Дере – нг κάνναβις конопля, г. Камля – пор. нг κάμηλος верблюд, Кохарі в с. Шума – пор. нг κοκκάρι цибуля-сіянка, ск. Кардіс ~ Картись-Кая біля с. Буюк-Озенбаш – пор. нг καρδιά серце; середина, центр, високий берег Кутілья біля с. Туак – нг κούτελο лоб, пор. назву скельного мису Сірий Лоб біля печерного монастиря Чільтер-Коба та назву мису Κριουμέτοπον “Баранячий лоб” (нинішній Аю-Даг?) в “Історії” Геродота, ур. Какапіле в Гурзуфі – нг κακός поганий, πύλη ворота, с. Камáр(а) – нг καμάρα склепіння, арка, т kemer тс, нг κάμαρα ~ κάμαρη кімната, т kamara тс, укріплення Кáстрон (Зіго-Ісар, Учансу-Ісар), ур. Кастро, улоговина Кастронун-Кьозі, с. Палеокастрон, ур. Кастур біля с. Корбек – нг κάστρο[ν] кріпосна стіна, фортеця, цитадель, зáмок, с., р. Кастрополь, г., ущ. Каст[р]ополь – демінутивний суфікс –πούλ(λ)ο, пор. ойк. Кастрон, Калон-Кастрон, Палеокастрон, Ксілокастрон в Греції, г. Кастель (Біюк-Кастель, Аю-Даг), Кастель (Кучук-Кастель), с. Костель (два ойк.), Курама-Костель, Костельчік – нг καστέλλι[ον] невелика фортеця, укріплений замок, т kestel тс, пор. ойк. Καστέλλι на Кріті, ...

01::::18::19::20::::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования